Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/1610/25
провадження № 2з/650/16/25
про забезпечення позову
06 травня 2025 року суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Сікора О.О., розглянувши заяву представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
06 травня 2025 року до суду надійшла зазначена заява в якій представник просить забезпечити позов шляхом заборони ТОВ «ЮТС-Агропродукт» (Код ЄДРПОУ 41101589) та буд-якому державному реєстратору або нотаріусу здійснювати реєстраційні дії відносно земельної ділянки, кадастровий номер 6520683600:02:030:0003, до набрання законної сили рішення суду по даній справі.
Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви, представник зазначив, що у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про розірвання договору оренди землі судом ухвалено рішення, яке перебуває на стадії набрання законної сили. Разом із тим, під час розгляду аналогічних справ судами інших інстанцій встановлено, що відповідач вживає дії, спрямовані на відчуження права оренди спірних земельних ділянок, зокрема здійснює їх перереєстрацію на інші юридичні особи. На думку заявника, такі дії відповідача свідчать про намагання унеможливити або істотно утруднити виконання судового рішення у разі задоволення позову. Представник вказує, що зазначені дії носять фраудаторний характер, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру та реєстру речових прав, і є підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Заявник вважає, що обраний ним спосіб забезпечення позову - заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаної земельної є необхідним, співмірним предмету спору та не порушує прав інших осіб. При цьому зазначено, що вжиття такого заходу не обмежить фактичне користування земельною ділянкою з боку відповідача, але запобігатиме зміні її правового статусу до моменту набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до частини третьої статті 153 ЦПК України заява розглядається без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви та вивчивши доводи наведені представником, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Положеннями статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
За змістом статті 51 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов'язково зазначаються: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, захід забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».
Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі №295/5244/22.
З матеріалів цивільної справи, змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів, вбачається, що 09 квітня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої звернулася представник - адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати за землю, ухвалив: позов задовольнити; розірвати договір оренди землі від 05.04.2012 року (з урахування додаткової угоди від 28.12.2017 року та додаткової угоди від 29.01.2024 року), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» КОХАН Оксаною Миколаївною та ОСОБА_3 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 50977990, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520683600:02:030:0003; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ: 41101589, адреса місцезнаходження: Україна, 12402, Житомирська обл., Житомирський р-н, село Оліївка, вул. Звягельська, будинок 19А) на користь ОСОБА_4 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 63 189,09 гривень, згідно договору оренди землі від 05.04.2012 року укладеного між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» КОХАН Оксаною Миколаївною та ОСОБА_3 (з урахування додаткової угоди від 28.12.2017 року та додаткової угоди від 29.01.2024 року), витрати на судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.
Вказане рішення суду на час розгляду заяви про забезпечення позову не набрало законної сили.
З наданого представником позивача Договору № 1704/25-24 про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 17 квітня 2025 року встановлено, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в особі директора Журика Андрія Леонідовича, що діє на підставі Статуту та рішення учасника, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА-ПЛЮС", в особі директора Рака Олександра Івановича, що діє на підставі Статуту, з другої сторони, діючи добровільно, розуміючи значення своїх дій та їх наслідки, уклали договір про те, що продавець передає (відчужує), а покупець набуває право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що розташована на території с. Новорайськ Бериславського району Херсонської області, площею 128,5645 га, яка зазначена у Додатку № 1 до договору, на умовах та відповідно до вимог чинного законодавства України.
Предметом зазначеного договору є саме відчуження (продаж) продавцем права оренди земельної ділянки, що належить йому на підставі зареєстрованого речового права згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на користь покупця з одночасною передачею всіх прав та обов'язків орендаря, передбачених відповідним договором оренди землі, укладеним із власником земельної ділянки. Умови договору передбачають, що після його укладення та проведення державної реєстрації переходу речового права, до покупця переходять усі обов'язки щодо сплати орендної плати та належного використання земельної ділянки відповідно до вимог законодавства.
Правовою підставою для укладення цього договору стали положення частини п'ятої статті 93 Земельного кодексу України, відповідно до яких право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути предметом відчуження без погодження з власником земельної ділянки. Згідно з частиною п'ятою статті 7 Закону України «Про оренду землі», у разі відчуження права оренди таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужено. Також договором підтверджено, що Продавець (ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ») мав внутрішньогосподарське погодження на укладення правочину, зокрема - рішення учасника товариства, що відповідає положенням пункту 8.19 Статуту цього товариства та статті 92 Цивільного кодексу України, яка регламентує набуття юридичною особою прав та обов'язків через уповноважений орган.
Таким чином, зазначений договір свідчить про відчуження ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» речового права - права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, щодо яких первісний орендар не здійснює сплату орендної плати, з передачею покупцю всіх прав та обов'язків орендаря за відповідними договорами оренди землі.
За наявними в матеріалах справи даними, суду відомо, що у провадженні головуючого судді перебувають інші справи за позовами різних власників земельних ділянок до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договорів оренди у зв'язку з істотним порушенням умов договорів, а саме - систематичною несплатою орендної плати. У кожній із таких справ предметом позову є вимоги, тотожні за змістом і правовою природою тій, що розглянута у даному провадженні, а представником відповідача в більшості справ виступає ОСОБА_6 , який, діючи як директор товариства, достеменно обізнаний про наявність спорів щодо відповідних земельних ділянок та про судові рішення, які вже прийняті, зокрема й ті, які перебувають на стадії набрання законної сили.
Незважаючи на вказані обставини, саме в цей період, за безпосередньої участі вказаної уповноваженої особи, було укладено Договір № 1704/25-24 від 17 квітня 2025 року, за умовами якого право оренди земельних ділянок, щодо яких вже існує спір про належне виконання зобов'язань, було відчужено на користь третьої особи - ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Вказане свідчить про очевидну спробу змінити правовий статус спірного об'єкта, зокрема шляхом передачі прав на нього іншій особі поза волею власника земельної ділянки та без погодження з ним, попри наявність невиконаних договірних зобов'язань зі сторони орендаря.
Така поведінка відповідача має ознаки зловживання процесуальними правами та є потенційно фраудаторною (ухильницькою), оскільки в умовах фактичної заборгованості з орендної плати та існуючого судового спору, відповідач вчиняє дії, спрямовані на створення нових правовідносин щодо земельної ділянки, чим ускладнює можливість належного виконання судового рішення про задоволення позову. Власник ділянки, щодо якої укладено договір про відчуження права оренди, не лише позбавлений можливості отримати плату за фактичне користування своєю земельною ділянкою, але й втрачає реальну здатність розпоряджатися нею, включаючи право на повторну передачу її в оренду після розірвання чинного договору.
У зв'язку з викладеним, вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на зміну правового статусу спірної земельної ділянки, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, є необхідним, пропорційним та обґрунтованим способом захисту прав позивача.
При цьому суд враховує, що такі заходи забезпечення позову не призведуть до невиправданого обмеження прав відповідача як орендаря земельної ділянки, оскільки земельна ділянка й надалі перебуває у користуванні відповідача, а забезпечення позову обмежується лише відповідною забороною.
З огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідача та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, з урахуванням відсутності доказів завдання відповідачу збитків унаслідок вжиття заходів забезпечення позову, а також враховуючи те, що такий захід не позбавляє відповідача права користування земельною ділянкою, але запобігає її подальшому неправомірному відчуженню чи перереєстрації речових прав на іншу особу під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що заявлений захід забезпечення є співмірним, необхідним і таким, що забезпечує ефективний захист прав позивача у межах даного провадження.
На підставі вищенаведених положень ЦПК України, суддя,
постановив:
Заяву представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Забезпечити позов шляхом заборони ТОВ «ЮТС-Агропродукт» (Код ЄДРПОУ 41101589) та буд-якому державному реєстратору або нотаріусу здійснювати реєстраційні дії відносно земельної ділянки, кадастровий номер 6520683600:02:030:0003, до набрання законної сили рішення суду по даній справі.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання один рік.
За клопотанням учасника суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим або скасувати заходи забезпечення позову.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя: ________________ О.О. Сікора