Справа № 584/25/19
Провадження №1-кп/584/4/25
06.05.2025 Путивльський районний суд Сумської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
(в режимі відеоконференції),
захисників - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018200230000159 від 4 травня 2018 рокуза обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Суми, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , одруженого, освіта вища, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с.Линове Путивльського району Сумської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_2 , одруженого, освіта професійно-технічна, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
встановив:
Як вбачається з обвинувального акта, 4 травня 2018 року о 10 год. 07 хв. ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «Opel Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Р-44 «Суми-Путивль-Глухів» у напрямку м.Путивль Сумської області.
Перебуваючи у с.Зінове Конотопського району Сумської області, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем «ГАЗ 3307», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухаючись у попутному напрямку, здійснював поворот ліворуч.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Opel Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_1 - потерпіла ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: забою тазу, забою поперекового відділу хребта, струсу головного мозку, закритої черепно-мозкової травми, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також закритого переломі крижі, закритого перелому лонних кісток без зміщення відламків, , які по ступеню тяжкості відносяться до середніх тілесних ушкоджень, по ознаку тривалості розладу здоров'я більше 21 дня.
Згідно з висновком судової авто-технічної експертизи №2072 від 27 грудня 2018 року в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Opel Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», п.12.4 Правил дорожнього руху «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год». У даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди для водія автомобіля «Opel Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 визначалась шляхом виконання ним вимог п.п.12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії водія автомобіля «Opel Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 у даній дорожньо-транспортній ситуації не відповідали вимогам п.п.12.3, 12.4 Правил дорожнього руху та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Крім того, згідно з висновком судової авто-технічної експертизи №2072 від 27 грудня 2018 року в даній дорожній ситуації водій автомобіля «ГАЗ 3307», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.10.1 Правил дорожнього руху «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», п.10.4 Правил дорожнього руху «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі виїзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини,дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот». У даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди для водія автомобіля «ГАЗ 3307», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 визначалась шляхом виконання ним вимог п.п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії водія автомобіля «ГАЗ 3307», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 в даній дорожньо-транспортній ситуації не відповідали вимогам п.п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху та знаходилися, з технічної точки збору, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
21 січня 2025 року обвинуваченим ОСОБА_5 подано письмове клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку із закінченням строків давності, посилаючись на ст.49 КК України, оскільки після вчинення кримінального правопорушення пройшло більше трьох років.
У судовому засіданні ОСОБА_5 та його захисник клопотання підтримали, ОСОБА_4 , його захисник та прокурор проти задоволення клопотання не заперечували.
Крім того, ОСОБА_4 заявив усне клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку із закінченням строків давності, посилаючись на ст.49 КК України, оскільки після вчинення кримінального правопорушення пройшло більше трьох років.
Захисник вказане клопотання підтримав, ОСОБА_5 , його захисник та прокурор проти задоволення клопотання не заперечували.
Заслухавши обвинувачених, захисників, думку прокурора, суд вважає, що клопотання обвинувачених про їх звільнення від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке було вчинено 4 травня 2018 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Санкцією ч.1 ст.286 КК України передбачено покарання у виді карається штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Таким чином, строк притягнення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до відповідальності закінчився у травні 2023 року, з моменту вчинення ними кримінального правопорушення у 2018 році і до 6 травня 2025 року пройшло більше 7 років, протягом яких останні не ухилялися від слідства та суду, не змінювали місце проживання, тобто перебіг строків давності не зупинявся.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення від слідства та суду не ухилялися, нового кримінального правопорушення не вчинили, тому є всі підстави для звільнення їх від відповідальності.
Таке роз'яснення міститься і в постанові Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику звільнення особи від кримінальної відповідальності».
Крім того, за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до положень ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину.
Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення (Постанова Верховного суду від 26 березня 2020 року у справі №730/67/16-к).
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, та закриття кримінального провадження.
Путивльським відділом Конотопської окружної прокуратури заявлено цивільний позов в інтересах Фінансового управління Путивльської районної державної адміністрації Сумської області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 5301 грн. 89 коп.
Крім того, потерпілою ОСОБА_8 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 матеріальної шкоди в сумі 38739 грн. 70 коп. та моральну шкоду в сумі 100000 грн.
Оскільки, кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 закрито на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, суд вважає, що вказані позови підлягають залишенню без розгляду.
При цьому позивачі не позбавлені можливості звернутися з такими позовами в порядку цивільного судочинства, кожна сторона зможе надати свої докази на підтвердження тих обставин, якими вона обґрунтовуватиме свої доводи та заперечення, та довести суду їх переконливість під час їх дослідження у процесі судового розгляду.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази у справі: 1) автомобіль «Opel Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на зберігання обвинуваченому ОСОБА_5 , слід дозволити використовувати на власний розсуд, знявши арешт з цього майна, накладений ухвалою слідчого судді Путивльського районного суду Сумської області від 10 травня 2018 року; 2) автомобіль «ГАЗ 3307 Г 6-ОТА-3,9 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається на штрафному майданчику ВП №2 (м.Путивль) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, слід повернути ОСОБА_9 та дозволити використовувати на власний розсуд, знявши арешт з цього майна, накладений ухвалою слідчого судді Путивльського районного суду Сумської області від 10 травня 2018 року.
Понесені витрати на проведення експертиз №1147 від 18 липня 2018 року в сумі 7436 грн., №1148 від 12 липня 2018 року в сумі 5720 грн., №1146 від 13 липня 2018 року в сумі 5720 грн., №1248 від 17 серпня 2018 року в сумі 4004 грн., №2072 від 27 грудня 2018 року в сумі 3432 грн., №34414/21-52 від 15 листопада 2024 року в сумі 23192 грн. 32 коп., слід стягнути з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в дольовому порядку.
Керуючись ст.ст.12,49 КК України, ст.ст.283-288 КПК України, суд
ухвалив:
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12018200230000159 від 4 травня 2018 рокуза обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, закрити.
Цивільний позов Путивльського відділу Конотопської окружної прокуратури (місцезнаходження: вул.князя Володимира, 48, м.Путивль, Сумська область) в інтересах Фінансового управління Путивльської районної державної адміністрації Сумської області (місцезнаходження: просп.Іоанна Путивлсьького, 34, м.Путивль, Сумська область) до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення залишити без розгляду.
Цивільний позов ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_9 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням залишити без розгляду.
Після набрання ухвалою законної сили речові докази:
1) автомобіль «Opel Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на зберігання ОСОБА_5 - дозволити використовувати на власний розсуд, знявши арешт з цього майна, накладений ухвалою слідчого судді Путивльського районного суду Сумської області від 10 травня 2018 року;
2) автомобіль «ГАЗ 3307 Г 6-ОТА-3,9 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається на штрафному майданчику ВП №2 (м.Путивль) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області - повернути ОСОБА_9 та дозволити використовувати на власний розсуд, знявши арешт з цього майна, накладений ухвалою слідчого судді Путивльського районного суду Сумської області від 10 травня 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в дольовому порядку на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 49504 грн. 32 коп. (сорок дев'ять тисяч п'ятсот чотири гривні тридцять дві копійки) - по 24752 грн. 16 коп. (двадцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят дві гривні шістнадцять копійок) з кожного.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1