Справа № 950/627/25
Номер провадження 1-кп/950/154/25
06 травня 2025 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12025205550000025 від 21.02.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Липняк, Сумського району, Сумської області, українки, громадянки України, освіта вища, заміжньої, вчителя Велочернечинський ЗЗСО І-ІІІ ступеню, зареєстрованої та фактично проживаючої по АДРЕСА_1 , раніше не судимої;
за ч. 1 ст. 190 КК України;
Відповідно до обвинувального акту обвинувачена ОСОБА_5 14 серпня 2024 року, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння коштами державного бюджету, особисто прибула до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області, розташованого по вул. Сумська, 12 в м. Лебедин, Сумської області, де подала заяву про взяття її дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її особисто на облік як внутрішньо переміщених осіб та призначення соціальної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання, вказавши при цьому недостовірну інформацію про зміну свого фактичного місця проживання, зазначивши при цьому адресу нового місця проживання АДРЕСА_2 .
Разом з тим, ОСОБА_5 на час подання заяви 14.08.2024 року, достовірно знала і усвідомлювала, що вона не є внутрішньо переміщеною особою, оскільки в серпні та вересні 2024 року фактично постійно проживала по АДРЕСА_1 та вимушено не залишала місце свого постійного проживання. Разом з нею за вищевказаною адресою в серпні 2024 року також проживали її діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та вимушено не залишали місце свого постійного проживання.
Рішенням Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лебединської міської ради від 16.08.2024 року ОСОБА_5 була призначена допомога на проживання в розмірі 8 000 грн. щомісяця, а саме 2 000 грн. на заявницю та 3 000 грн. на кожну дитину, а в подальшому на її рахунок в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , номер якого вона надала під час оформлення статусу внутрішньо переміщеної особи, за серпень та вересень 2024 року було здійснено нарахування грошових коштів від держави в розмірі 10 000 грн., якими обвинувачена в подальшому розпорядилася на власний розсуд, спричинивши тим самим державі збитки на вказану суму.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена звернулася до суду з заявою, в якій просила звільнити її від кримінальної відповідальності, оскільки вона повністю визнала свою вину, щиро розкаялася у скоєному кримінальному правопорушенні, відшкодувала заподіяні збитки і примирилася з потерпілим.
Тому вона просила закрити кримінальне провадження і звернула увагу суду на те, що раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності.
Представник потерпілого проти задоволення клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності в зв'язку з примиренням та закриття кримінального провадження не заперечив, підтвердив, що ОСОБА_5 відшкодувала у добровільному порядку суму неправомірно отриманої допомоги внутрішньо переміщеній особі.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченої від кримінальної відповідальності теж не заперечила.
Згідно ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно ч. 2 ст. 12 КК України скоєне обвинуваченою правопорушення відноситься до категорії кримінальних проступків.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України суд закриває кримінальне провадження у справі у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Вислухавши клопотання обвинуваченої, думку представника потерпілого та прокурора, вивчивши матеріали справи, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, усунула шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням і примирилася з потерпілим та вважає необхідним на підставі ст. 46 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченої від кримінальної відповідальності за примиренням винної з потерпілим.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Витрати на залучення експерта та речові докази відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі наведеного, керуючись: п. 1 ч. 2 ст. 284, ст.ст. 288, 314-316, 371-372 КПК України, ст. 46 КК України;
ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України в зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2025 року за№ 12025205550000025, по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 190 КК України закрити у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід у справі не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Витрати на залучення експерта та речові докази відсутні.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в семиденний строк з дня оголошення ухвали.
Суддя: ОСОБА_8