Справа № 484/1829/25
Провадження № 3/484/1041/25
(об'єднані:
справа № 484/1829/25, провадження № 3/484/1041/25,
справа № 484/1828/25, провадження № 3/484/1040/25)
07 травня 2025 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши справи, які надійшли до суду 04.04.2025 року від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 та ч.3 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 13.04.2021 року органом 4814, РНОКПП НОМЕР_2 , військовослужбовця, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -
04.04.2025 року до суду на розгляд від Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшли: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 288023 від 01.04.2025 року (справа № 484/1829/25, провадження № 3/484/1041/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, а також протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 288037 від 01.04.2025 року (справа № 484/1828/25, провадження № 3/484/1040/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 126 КУпАП, які розподілені одному судді і призначені до розгляду на 07.05.2025 року.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На виконання вимог ч.2 ст. 36 КУпАП суд вважає за необхідне об'єднати вищевказані справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 та ч.3 ст. 126 КУпАП в одну справу і присвоїти номер справи № 484/1829/25, провадження № 3/484/1041/25.
ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій зазначив, що свою вину за обома обвинуваченнями визнає повністю, ніякі фактичні обставини справ не оспорює і просить розглянути справу в його відсутність та призначити мінімальне покарання.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 і 126 КУпАП, не є обов'язковою. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справах доказів.
Вирішуючи справу на основі наявних доказів, суд дійшов до висновку про те, що вина ОСОБА_1 за всіма епізодами знайшла своє повне підтвердження під час розгляду справи.
Так, судом встановлено, що 01.04.2025 року о 19:51 годині в м. Первомайську по вул. Папаніна ОСОБА_1 керував, належним ОСОБА_2 , автомобілем Джилі д.н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, тремтіння кінцівок рук, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. ОСОБА_1 повторно протягом рок порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 288023).
Крім того, 01.04.2025 року о 19:51 годині в м. Первомайську по вул. Папаніна ОСОБА_1 керував, належним ОСОБА_2 , автомобілем Джилі д.н.з. НОМЕР_3 , будучи обмеженим у праві керування транспортним засобом Первомайським відділом ДВС ВП № 70907020 від 03.02.2023 року, чим порушив п.2.1.а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 126 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 288037).
Зазначені в обох протоколах про адміністративні правопорушення обставини обвинувачення підтверджуються сукупністю доданих до них доказів. Зокрема, викладеними у самих протоколах обставинами, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 29.07.2024 року у ВП № 70907020 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з довідкою Первомайського РВП ГУНП ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 .
Відповідно до п.1.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР) ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Згідно п.1.9 Правил особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 3 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Абзацом 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
З наведених вище встановлених судом обставин вбачається, що ОСОБА_1 порушив зазначені норми. За таких обставин його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, доведена.
Частиною 2 статті 130 КУпАП встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.1.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР) ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Згідно п.1.9 Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичне освідування для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних або токсичних засобів.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Мінюсті 11.11.2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Наявність саме таких ознак виявлена в ОСОБА_1 01.04.2025 року.
Тож у працівників поліції дійсно були підстави пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Пунктами 6, 7 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Викладене у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, підтверджене сукупністю досліджених судом доказів.
Судом переглянуто доданий до протоколу про адміністративне правопорушення диск з відеозаписами, здійсненими поліцейськими за допомогою відеореєстратора в патрульній машині і нагрудною камерою, і встановлено, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Джилі д.н.з. НОМЕР_3 , працівники поліції пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою алкотестера Драгер, але ОСОБА_1 відмовився, потім йому пропонували поїхати в медичний заклад на огляд, на що ОСОБА_1 також відмовився.
З постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.11.2024 року, яка набрала законної сили 26.11.2024 року у справі № 484/4634/24, провадження № 3/484/2337/24 вбачається, що ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто нове правопорушення він вчинив повторно протягом року.
Викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130 та ч.3 ст. 126 КУпАП, підтверджені сукупністю досліджених судом доказів, наведених вище.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено у ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи наведене, характер вчинених правопорушень, наявні дані про особу правопорушника, з урахуванням ст. 36 КУпАП, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 за обидва правопорушення одне стягнення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, на підставі п.5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 к. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, , 33, 221, 245, 246, 248, 251, 252, 279, 283, п.1 ч.1 ст. 284 КУпАП, суд, -
Об'єднати справу № 484/1829/25, провадження № 3/484/1041/25 та справу № 484/1828/25, провадження № 3/484/1040/25 в одну справу і присвоїти номер справи № 484/1829/25, провадження № 3/484/1041/25.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130 та ч.3 ст. 126 КУпАП, та з урахуванням ст. 36 КУпАП, накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанову може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання відповідно до ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові.