Справа № 483/448/25
Провадження № 2/483/380/2025
Іменем України
07 травня 2025 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Шевиріної Т.Д.,
за участю секретаря - Шилінскас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ "«Юніт Капітал») звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із позовною заявою до ОСОБА_1 , предметом якої є: стягнення з відповідачки 9 343 грн 14 коп. в рахунок заборгованості за кредитним договором № 849544892 від 15 лютого 2022 року.
В обґрунтування позову зазначив, що 15 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою був укладений вищезазначений кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 6 600 грн із зобов'язанням повернути його зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс», після чого останнє відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останнє відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги за вказаним кредитним договором. Відповідачка зобов'язання за договором належним чином не виконала, внаслідок чого перед позивачем виникла вищевказана заборгованість. Оскільки відповідачка ухиляється від добровільного погашення боргу, позивач змушений звернутися до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій також зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явилася, про причини своєї неявки не повідомила.
Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача, ухвалив розглядати справу в заочному порядку.
Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 15 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою було укладено договір кредитної лінії № 849544892 (а.с. 21-29).
За умовами договору сума кредиту (загальний розмір) складає 6 600 грн (п. 2.1. договору), строк кредитування становить до 22 лютого 2022 року (п. 2.2 договору).
За змістом розділу 3 договору, позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає (сім) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.7 договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором. Сторони погодили, що встановлений строк дисконтного періоду та відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. Для здійснення першої пролонгації за договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані проценти за перші 7 днів дисконтного періоду у розмірі 873 грн 18 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет. Продовження строку дисконтного періоду загального строку дії договору відбувається без зміни умов договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови які застосовуються на період продовження строку дії цього договору зазначенні в цьому договорі в момент його укладення пролонгація не є зміною істотних умов договору і не потребує укладення додаткових угод до договору, в тому числі пролонгація не потребує застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Розділом 8 вказаного договору погоджено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. За умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах пункту 8.5. договору, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту шо знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (далі - Базова процентна ставка). Зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
З розрахунку заборгованості за договором слідує, що станом на день звернення до суду загальна сума заборгованості відповідачки за договором складає 9 343 грн 14 коп., з яких: тіло кредиту - 6 600 грн, заборгованість за процентами - 2 743 грн 14 коп..
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. В подальшому сторони погодили продовжити строк дії договору рядом додаткових угод - до 31.12.2024р. Таким чином, договір N 28/1118-01 є рамковою угодою, що діє протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018р. - 31.12.2024р. Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. погоджено, що згідно з умовами договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с. 51-69).
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01 (а.с. 70-76), предметом якого є: відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023р. до договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023р від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки.
06 березня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 060325-У, за умовами якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором (а.с. 77-86).
За змістом розрахунку заборгованості за кредитним договором №849544892 від 15 лютого 2022 року, заборгованість відповідачки перед позивачем становить 9 343 грн 14 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6 600 грн 00 коп.; заборгованість за відсотками - 2 743 грн 14 коп. (а.с. 87-88).
Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України).
В силу частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
З матеріалів справи слідує, що договір №849544892 від 15 лютого 2022 року укладено в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 цього ж суду передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного, а саме того, що кредитний договір №849544892 від 15 лютого 2022 року укладено сторонами в електронній формі за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимог Закону України «Про захист прав споживачів», за відсутності належних доказів того, що договір укладено іншою особою, а також доведеності того факту, що грошові кошти перераховані на банківський рахунок (картку), який належить відповідачці, суд дійшов висновку про доведеність факту його укладення.
Такий висновок відповідає правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22).
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
Оскільки відповідачка взяті на себе зобов'язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2 422 грн 40 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією, а також надано документи на підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
Судом враховано складність справи, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви у спорі, ціну позову, а також те, що спір є типовим, а тому вважає, що визначення вартості послуг на рівні 3 000 гривень відповідає критеріям розумності та співмірності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням викладеного, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2 422 грн 40 коп. - судовий збір та 3 000 грн 00 коп. - витрати на правничу допомогу, а всього 5 422 грн 40 коп..
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» в рахунок заборгованості за кредитними договором № 849544892 від 15 лютого 2022 року, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», станом на 02 квітня 2025 року заборгованість в сумі 9 343 (дев'ять тисяч триста сорок три) грн 14 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6 600 (шість тисяч шістсот) грн 00 коп.; заборгованість за відсотками - 2 743 (дві тисячі сімсот сорок три) грн 14 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - 5 242 грн (п'ять тисяч двісті сорок дві) грн 40 коп. - в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуюча: