Справа № 489/1762/22
Номер провадження 2/489/53/25
Іменем України
04 квітня 2025 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до ОСОБА_2 (далі-відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення від обов'язку сплати аліментів
встановив
На розгляді в Ленінському районному суді м. Миколаєва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення від обов'язку сплати аліментів.
02.04.2025 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. Просив суд звільнити його обов'язку сплати аліментів, що стягуються за рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.04.2017 у цивільній справі №489/586/17-ц на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 24.03.2022; звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на молодшого сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 24.03.2022, у зв'язку з незаконним вивезенням дитини за кордон без його відома, відсутністю інформації про те, як використовуються аліменти; мати дитини переховується та знаходиться в кримінальному розшуку; у випадку неможливості звільнення його від сплати аліментів на молодшого сина ОСОБА_4 , просив суд тимчасово призупинити стягнення аліментів у виконавчому провадженні №54082280 до моменту звернення ОСОБА_2 до Корабельного ВДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ з заявою про відновлення виплат по аліментам та наданням інформації про поточний рахунок, про місця проживання молодшої дитини ОСОБА_4 та підтвердженням цілей використання коштів; у випадку неможливості звільнення його від сплати аліментів на молодшого сина ОСОБА_4 , просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, починаючи з 24.03.2022.
Дослідивши матеріали справи та заяви суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з частиною третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17.
Як слідує зі змісту уточненої позовної заяви, позивач просив суд, з-поміж іншого, стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу).
Незважаючи на те, що представник позивача назвав заяву, як заяву про уточнення позовних вимог, фактично, в п.4 такої заяви, мова йде про зміну предмету і підстав позову.
У постанові Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначено, що «під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви».
Таким чином, позивач фактично змінює і предмет і підстави позову щодо вимоги про стягнення аліментів.
Окрім цього, така заява подана з пропуском строку визначеного частиною 3 статті 49 ЦПК України.
За таких обставин, суд вважає, що необхідно відмовити у прийнятті до розгляду заяви про уточнення позовних вимог в частині вимог про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 442 ЦПК України, суд
ухвалив
Відмовити у прийнятті додаткової заяви позивача від 02.04.2025 в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому копія ухвали суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної копії ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. В. Кокорєв