Справа № 944/2189/25
Провадження №2-з/944/10/25
01.05.2025 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Поворозник Д.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних витрат на ремонт квартири,
30 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних витрат на ремонт квартири.
Одночасно із даним позовом позивач подала до суду заявою про забезпечення позову в даній справі, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що вона подала до суду позовну заяву про стягнення з ОСОБА_2 заподіяної їй шкоди в розмірі 95940 гривень 00 копійок, які позивач понесла в результаті проведення ремонтних робіт квартири відповідача. На момент подачі позовної заяви ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_2 має намір відчужити дану квартиру.
Оцінивши з доводи заяви, перевіривши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини 1 статті 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі можуть вжити передбачені цим кодексом заходи забезпечення позову. Відповідно до п.1 статті 152 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Однак, позивачем не надано доказів на обгрунтування заяви, а саме, що відповідач має намір відчужити квартиру АДРЕСА_1 .
Також не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в даній справі.
Заходи забезпечення позову є неспівмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки ціна позову - 95940 гривень 00 копійок, немає оцінки вартості квартири, тому неможливо оцінити співмірність заходів забезпечення позову, який просить застосувати позивач.
Крім того, в заяві позивача жодним чином не зазначено про зустрічне забезпечення позову, що передбачено п. 2 ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому в задоволенні такої слід відмовити.
Керуючись ст.ст.149,150,153 ЦПК України, суд,
ухвалив:
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Д.Б.Поворозник