Справа № 466/1862/24
Провадження № 1-кп/466/290/25
06 травня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Львова
В складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові об'єднане кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Подорожнє Стрийського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та який утримується в ДУ «Львівська установа виконання покарань №19»,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.289 КК України,-
Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 12024141380000030 від 04.01.2024 року ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 14.12.2023 близько 16:10 год., солдат ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину «Рукавичка» ТзОВ ТВК «Львівхолод», що за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 20, шляхом вільного доступу, таємно викрав з прилавку: «тушка качен марин фарш ябл ох Смачне кач» у кількості 1 шт., вартістю 352 гривень 04 копійок (без врахування ПДВ), які заховав у рюкзак та пройшов повз касове відділення не розрахувавшись за вказаний товар та залишив приміщення магазину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ ТВК «Львівхолод» матеріальну шкоду на загальну суму 352 гривень 04 копійок (без врахування ПДВ).
Крім цього, 15.12.2023 приблизно о 18:10 год., солдат ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, повторно, перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину «Рукавичка» ТзОВ ТВК «Львівхолод», що за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 20, шляхом вільного доступу, таємно викрав з прилавку: «тушка качен марин фарш ябл ох Смачне кач» у кількості 1 шт., вартістю 376 гривень 58 копійок (без врахування ПДВ); «шашлик з лопатки в/у Традиція», у кількості 1 шт., вартістю 583 гривень 04 копійок (без врахування ПДВ), які заховав у рюкзак та пройшов повз касове відділення не розрахувавшись за вказаний товар та залишив приміщення магазину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ТзОВ ТВК «Львівхолод» матеріальну шкоду на загальну суму 959 гривень 62 копійок (без врахування ПДВ).
Крім цього, 15.12.2023, приблизно о 19:05 год., солдат ОСОБА_5 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, з метою власного протиправного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, перебуваючи у приміщенні торгового залу магазину «Рукавичка» ТзОВ ТВК «Львівхолод», що за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 20, шляхом вільного доступу, таємно викрав з прилавку: «тушка качен марин фарш ябл ох смачне кач» у кількості 1 шт., вартістю 352 гривень 04 копійок (без врахування ПДВ); «форель філе шматок с/с в/у 130г традиція» у кількості 3 шт., вартістю 469 гривень 75 копійок (без врахування ПДВ); «сьомга філе шматок сіс в/у 130г MAST.FISH» у кількості 1 шт., вартістю 187 гривень 90 копійок (без врахування ПДВ), які заховав у рюкзак та пройшов повз касове відділення не розрахувавшись за вказаний товар та залишив приміщення магазину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ ТВК «Львівхолод» матеріальну шкоду на загальну суму 1009 гривень 70 копійок (без врахування ПДВ).
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні звернулась до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння, оскільки Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року змінено вартість викраденого майна, яка необхідна для визначення правопорушення як кримінально караного, а розмір викраденого майна, який ставиться обвинуваченому у провину - 1600 грн. наразі не утворює складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тому просить провадження закрити.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання не заперечував. Одночасно просив скерувати матеріали відносно ОСОБА_5 для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).
Так, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши справу № 278/1566/21, зробила наступний висновок у Постанові від 07 жовтня 2024 року щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки - «Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886 IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.»
Отже, з 09.08.2024 змінився розмір крадіжки, який визначає кримінальну відповідальність за такі дії.
Внесені зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому що скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
До набрання чинності вказаним Законом, кримінально караною вважалася крадіжка, виходячи з розміру понад 0,2 неоподатковуваного мінімуму, який за нормами адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, встановлювався з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.
Так, підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2023 року в розмірі 2684 грн.
Отже, на час вчинення ОСОБА_5 інкримінованих дій - 2023 рік, мінімальна сума вартості викраденого майна, як ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, повинна становити не менше 2684 грн. З досліджених матеріалів даного судового провадження встановлено, що загальна вартість таємно викраденого ОСОБА_5 майна становила 2321,36 грн.
Передбачені частиною першою статті 5 КК України підстави для закриття кримінальної справи не пов'язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов'язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова ВС від 09.09.2019 року в справі № 591/6379/16-ц).
Крім того, згідно п. 4 -1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що з 09.08.2024 року втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, яке ставиться у провину ОСОБА_5 , а останній не заперечував проти закриття кримінального провадження щодо нього у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд приходить до висновку про необхідність закриття кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Щодо цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок злочину суд зазначає наступне.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Вирішення цивільного позову при закритті кримінального провадження у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння суперечить вказаним вище нормам закону.
Згідно із роз'ясненнями, які закріплені у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» у разі закриття провадження з передбачених законом підстав, цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, роз'яснень закріплених у зазначеній Постанові Пленуму Верховного Суду України, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.
У той же час, у випадку закриття кримінального провадження, суд зобов'язаний роз'яснити цивільному позивачу його право пред'явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.
Тому, у зв'язку із закриттям кримінального провадження, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, заявлений цивільний позов слід залишити без розгляду, що за змістом ч. 7 ст. 128 КПК України не перешкоджає потерпілому пред'явити позов в порядку цивільного судочинства.
Долю речових доказів визначити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід слід залишити без змін.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. 284, 479-2 КПК України, суд
Кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12024141380000030 від 04.01.2024 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод» до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок злочину залишити без розгляду.
Речові докази, а саме: 3 (три) DVD-R - диски залишити при матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін.
Копію даної ухвали та копії необхідних документів направити до ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1