Справа № 459/67/25 Провадження № 3/459/32/2025
05 травня 2025 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Новосад М.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 02 січня 2025 року, о 14:31 год., в смт Гірник, по трасі Р15 127 км, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку приладом Drager Alkotest 6820, результат 0,69 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9.а ПДР.
Допитаний у суді ОСОБА_1 свою вину заперечив. Пояснив, що в день події він керував транспортним засобом ще вранці, близько 9:00 год., після чого випив пляшку пива. Коли до нього під'їхали працівники поліції, він перебував біля автомобіля та ним не керував.
ОСОБА_1 подав письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю будь-яких належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначив, що 02.01.2025, близько 14:30 год. він перебував біля свого автомобіля, який стояв на узбіччі дороги. Під'їхали працівники поліції з вимогою пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Проте він надавав пояснення, що не керував транспортним засобом, тому немає обов'язку пройти такий огляд. До того ж, його автомобіль на той момент перебував у несправному стані. Звертає увагу, що долучений до протоколу відеозапис не є безперервним, надані ним пояснення щодо некерування транспортним засобом при спілкуванні з поліцейськими не зафіксовано. Запевняє, що він не зобов'язаний був проходити огляд на стан сп'яніння, так як автомобілем не керував. Докази протилежного відсутні. Крім того, йому не було роз'яснено жодних прав, що має особа, яку притягають до адміністративної відповідальності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані, в тому числі, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення визначається Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 року № 1395, в редакції від 10.03.2020 року положення якої розповсюджуються і на патрульну поліцію як структурний підрозділ Національної поліції.
Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі ст.9 КУпАП правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із п.2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Оглянувши матеріали справи, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення і підстав сумніватись у його об'єктивності та правдивості у суду немає.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджена наявними належними і допустимим доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №211155 від 02.01.2025, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце, обставини вчинення правопорушення;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, тестуванням на алкоголь від 02.01.2025, згідно із якими у ОСОБА_1 при огляді виявлено стан алкогольного сп'яніння;
- направленням від 02.01.2025, згідно із яким ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння у медичному закладі;
- рапортом поліцейського ВРПП Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, в якому зазначені обставини події 02.01.2025;
- довідками Шептицького РВП ГУНП у Львівській області від 02.01.2025, відповідно до яких ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не притягувався; отримував посвідчення водія;
- відеозаписом події, з якого встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, відмовився від огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо не керування ним транспортним засобом, оскільки таке спростовується відеозаписом події, долученим до матеріалів справи та дослідженим у судовому засіданні. При детальному поетапному огляді відеозапису підтверджується, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, не зупинився на вимогу працівника поліції, при його переслідуванні працівниками поліції видно, як останній з'їхав на обочину дороги, зупинився, після чого вийшов з транспортного засобу та до нього під'їхали поліцейські.
Безпідставними є доводи ОСОБА_1 й про те, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис не є безперервним, оскільки на такому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню та дають можливість встановити в діях особи наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи, зазначені у запереченнях ОСОБА_1 не спростовують його керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому відхиляються судом як безпідставні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням п.2.9а правил дорожнього руху.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М. Д. Новосад