465/981/25
2/465/2012/25
Іменем України
(заочне)
06.05.2025 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Кушнір Б.Б., з участю секретаря Швед О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів державної допомоги, виплаченої надмірну, -
Представник Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (надалі також - Франківський відділ соціального захисту, позивач) звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач) про стягнення коштів державної допомоги, виплаченої надмірну.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до заяви ОСОБА_1 від 10.08.2023 Франківським відділом соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради надавалась допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам на період з 01.08.2023 до 30.11.2023.
В результаті проведеної спеціалістами Франківського відділу соціального захисту перевірки верифікації, наданої Міністерством фінансів України 18.12.2023, встановлено, що відповідач неправомірно отримала допомогу за період з 01.08.2023 до 30.11.2023. Зокрема, відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної Служби України від 29.08.2024 №19-59037/18/24-Вих, відповідач в'їхала на територію України 23.07.2023 через КПП «Рава-Руська» та виїхала з території України 22.08.2023 через КПП «Грушів», тобто до подання заяви 10.08.2023 відповідач перебувала на території України менше 15 робочих днів і в подальшому 22.08.2023 виїхала за межі України та не повернулася до 25.07.2024, а отже перебувала за кордоном більше ніж тридцять календарних днів.
Відтак зазначає, що ОСОБА_1 не мала права на отримання допомоги з 01.08.2023 та була зобов'язана повідомити Франківський відділ соціального захисту про в'їзд на територію України 23.07.2023, виїзд за кордон 22.08.2023, або скасувати призначення допомоги через мобільний додаток Порталу Дія (Дія).
Таким чином допомога за період з 01.08.2023 до 30.11.2023 виплачена неправомірно по вині відповідача, що призвело до надмірної виплати бюджетних коштів на суму 8 000 гривень, які просить стягнути із відповідача у судовому порядку, а також просить стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 3 028 гривень.
Ухвалою суду від 14.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з викликом сторін.
Ухвалою суду від 12.03.2025 розгляд даної цивільної справи відкладено та про дату, час та місце проведення наступного засідання повідомлено сторін.
09.04.2025 розгляд справи не відбувся у зв'язку із перебування судді на лікарняному.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, натомість представником подано через систему «Електронний суд» заяву від 10.04.2025, згідно якої просить проводити розгляд справи без його участі, позов підтримують повністю та проти прийняття заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної справи, зокрема шляхом надіслання на останнє відоме зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , копії ухвали про відкриття провадження, з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів та судову повістку, які повернулися на адресу суду 14.03.2025 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №0610231792824, надіслання копії ухвали про відкладення розгляду справи та судової повістки, які повернулися на адресу суду 24.03.2025 з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №0610239046382 та надіслання судової повістки, яка повернулася на адресу суду 25.04.2025 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 0610245413877.
Також відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Відзиву на позов не подав.
Частиною 11 ст.128 ЦПК України, визначено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, від якого не надійшло повідомлення про причини своєї неявки та відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалою від 06.05.2025 вирішив проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом установлено, що ОСОБА_1 з 10.08.2023 перебуває на обліку у Франківському відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, як внутрішньо переміщена особа з АДРЕСА_2 , на фактичне місце проживання: - АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.08.2023 № 1330-5002902450.
10.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, яка надавалася відповідачці на період з 01.08.2023 по 30.11.2023.
Рішенням № 51330-45746411-2023-1 від 14.08.2023 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, ОСОБА_1 призначено допомогу переміщеним особам на проживання, у розмірі 2 000 гривень.
Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної Служби України за від 29.08.2024 №19-59037/18/24-Вих встановлено, що відповідач в'їхала на територію України 23.07.2023 через КПП «Рава-Руська» та виїхала з території України 22.08.2023 через КПП «Грушів», тобто до подання заяви 10.08.2023 відповідач перебувала на території України менше 15 робочих днів і в подальшому 22.08.2023 виїхала за межі України та не повернулася до 25.07.2024, а отже перебувала за кордоном більше ніж тридцять календарних днів.
Як вбачається із рішення про утримання надміру виплачених сум допомог від 30.08.2024 № 49, у ОСОБА_1 утворилась сума переплати за період з 01.08.2023 по 30.11.2023 у розмірі 8 000 гривень.
Встановлені судом обставини та досліджені докази свідчать, що між сторонами існують спірні правовідносини щодо стягнення надмірно виплачених коштів по щомісячній адресній допомозі внутрішньо переміщеній особі.
Грошова допомога призначається відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 (надалі - Порядок №332).
Відповідно до абзацу 2 п. 1 Порядку №332, грошова допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщеним осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.
Відповідно до абзаців 1, 2 п. 8 Порядку №332, внутрішньо переміщеній особі, яка перебувала за кордоном і яка вперше звертається за призначенням допомоги виплата призначається відповідно до пунктів 2-4 цього Порядку на підставі заяви, особисто поданої не раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну, та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у пунктах 7, 71 і 8 цього Порядку.
Нарахування та виплата допомоги уповноваженій особі або отримувачу припиняється та більше не призначається/поновлюється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо її повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.
Пунктом 6 Порядку №332 визначено, якщо отримувач або уповноважена особа повернувся до покинутого місця проживання, виїхав на тимчасове чи постійне місце проживання за кордон або перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, він зобов'язаний повідомити про такі обставини органу соціального захисту населення/уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/центру надання адміністративних послуг за місцем перебування на обліку або надіслати заяву з використанням засобів поштового/електронного зв'язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги").
За наявності технічної можливості отримувач допомоги за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків подає повідомлення пре відмову від допомоги засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
Нарахування та виплата допомоги отримувачу припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому стало відомо щодо його повернення до покинутого місця проживання, або з місяця виїзду за кордон на постійне місце проживання, або з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин.
Пунктом 9 Порядку №332 визначено, що уповноважена особа зобов'язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поштового/електронного проінформувати про це засобами зв'язку (за технічної можливості накладенням електронного підпису або використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги") орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в'їхала на територію України 23.07.2023 через КПП «Рава-Руська», а із заявою про надання допомоги остання звернулася до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради 10.08.2023, тобто раніше ніж через 15 робочих днів після повернення в Україну.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 виїхала з території України 22.08.2023 через КПП «Грушів» та не повернулася до 25.07.2024, а отже перебувала за кордоном більше ніж тридцять календарних днів.
Відтак, ОСОБА_1 не мала права на отримання допомоги, починаючи з 01.08.2023 та була зобов'язана повідомити Франківський відділ соціального захисту про в'їзд на територію України 23.07.2023 та щодо свого виїзду за межі України з 22.08.2023, або скасувати призначення допомоги за допомогою мобільного додатку Порталу Дія (Дія).
Таким чином, допомога за період з 01.08.2023 до 30.11.2023 виплачена неправомірно по вині відповідача, що вплинуло на її право на виплату допомоги.
З метою досудового врегулювання даного спору, позивачем 30.08.2024 та 11.10.2024 відповідачу скеровані повідомлення про повернення надмірно виплачених коштів у сумі 8 000 гривень. Проте, дані повідомлення були залишена відповідачем без виконання.
Пунктом 29 Порядку № 322 визначено, що у разі неправомірного або повторного отримання внутрішньо переміщеною особою допомоги на проживання за певний період суми виплаченої допомоги повертаються особою добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.
Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надмірне перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/електронного зв'язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/ засобами мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.
Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами та банками на не бюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.
Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Відтак, відповідач знала про обставини, що можуть вплинути на отримання допомоги та не повідомила позивача про них, що є зловживанням з її боку.
Водночас відповідач відзив на позовну заяву не подав, доводів представника позивача не спростував та не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача На час розгляду справи належна до повернення на рахунок позивача, сума в розмірі 8 000 гривень відповідачем не повернута, а відтак зазначені кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, оцінюючи всі докази у їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідачу з її вини була надмірно виплачена сума за призначеною допомогою на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 8 000 гривень, яку вона на даний час добровільно не повернула, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача кошти, надміру виплачені за призначеною допомогою на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 8000 гривень.
Згідно зі ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, судовий збір покладається на відповідача в силу повного задоволення позовних вимог.
Згідно з ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати в розмірі 3 028 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 282, 353 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради кошти, надміру виплачені за призначеною допомогою на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 8 000 гривень та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 гривень, а всього разом 11 028 (одинадцять тисяч двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони у справі:
Позивач: Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради кошти, код ЄДРПОУ 26144908, місцезнаходження: м. Львів, вул. Чупринки, буд. 85.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1
Дата складення повного судового рішення 06.05.2025.
Суддя Кушнір Б.Б.