Єдиний унікальний номер: 378/491/25
Провадження № 3/378/176/25
07.05.2025 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП,
ОСОБА_1 13.04.2025 о 10 годині 30 хвилин в селищі Ставище по вул. Святопокровській 11, керуючи автомобілем NEXIA, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, здійснювала рух заднім ходом не скориставшись допомогою інших осіб при русі заднім ходом та здійснила зіткнення з автомобілем Opel Combo, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила п.п. 1.5, 2.3 «б», 10.9 Правил дорожнього руху України.
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 299212 від 13.04.2025 ОСОБА_1 , скоївши вищевказану дорожньо-транспортну пригоду, залишила місце ДТП, чим порушила п. 2.10 «а», «в», Правил дорожнього руху України.
Постановою суду від 28.04.2025 відповідно до ст. 36 КУпАП об'єднано в одне провадження справ: ЄУН 378/491/25, провадження №3/378/176/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та ЄУН 378/493/25, провадження №3/378/178/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП та присвоєно адміністративній справі єдиний унікальний номер 378/491/25, провадження № 3/378/176/25.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєнні вказаних адміністративних правопорушень не визнала підтримала свої письмові пояснення, відібрані в неї 13.04.2025, суду пояснила, що 13.04.2025 близько 10 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом NEXIA, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , в селищі Ставище по вул. Святопокровській, коли виїжджала з подвір'я церкви заднім ходом, в салоні галасували діти, вона не почула і не відчула, що відбулося якесь зіткнення її автомобіля з іншим припаркованим автомобілем, який бачила в дзеркало заднього виду, тому поїхала з вказаного місця. До суду подала письмові пояснення від 07.05.2025, в яких просить закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що свідки чи потерпілі не залучились, матеріали справи не містять відеозапису, що є належним доказом, що підтвердив би факт порушення нею правил дорожнього руху, не надано до суду належні або допустимі докази, які підтвердили б факт керування нею транспортним засобом, та спричинення саме нею механічних пошкоджень іншому ТЗ. Виходячи з диспозиції статті 1224 КУпАП, для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди. Її вина у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 1224 КУпАП, не доведена достатніми доказами поза розумним сумнівом.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 13.04.2025, виходячи з храму побачив, що його припаркований автомобіль Opel Combo пошкоджено (була наявна вм'ятина правої передньої двері та пошкоджено лакофарбове покриття); до нього звернувся невідомий чоловік, який повідомив, що о 10 год. 30 хв. з його припаркованим автомобілем зіткнувся автомобіль червоного кольору номер 0280, за кермом якого перебувала жінка, після чого зникла у невідомому напрямку.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правопорушення згідно ст. 124 КУпАП - це порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно п. 2.3 «б» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР України ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодилась нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. п. 1.5, 2.3 «б», 10.9 ПДР України за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 13.04.2025 року серії ЕПР1 № 299203, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, та безпосередньо ОСОБА_1 ;
- даними схеми місця ДТП від 13.04.2025, згідно якої в автомобілі NEXIA, д. р. н. НОМЕР_1 , наявні тріщини та потертості заднього бамперу в автомобілі Opel Combo, д. р. н. НОМЕР_2 вм'ятина правої передньої двері та пошкоджено лакофарбове покриття;
- поясненнями ОСОБА_1 в суді та її письмовими поясненнями від 13.04.2025, згідно яких вона 13.04.2025 близько 10 год. 30 хв., керуючи транспортним засобом NEXIA, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , в селищі Ставище по вул. Святопокровській, виїжджаючи з подвір'я церкви заднім ходом, в салоні галасували діти, вона не почула, що відбулося якесь зіткнення її автомобіля з іншим припаркованим автомобілем, який бачила в дзеркало заднього виду, тому поїхала з вказаного місця.
- поясненнями ОСОБА_2 в суді та його письмовими поясненнями від 13.04.2025, який повідомив, що 13.04.2025, виходячи з храму побачив, що його припаркований автомобіль Opel Combo пошкоджено (вм'ятина правої передньої двері та пошкоджено лакофарбове покриття); до нього звернувся невідомий чоловік, який повідомив, що о 10 год. 30 хв. з його припаркованим автомобілем зіткнувся автомобіль червоного кольору номер НОМЕР_3 , за кермом якого перебувала жінка, після чого зникла у невідомому напрямку.
Дані вищевказаної схеми дорожньо-транспортної пригоди щодо місця зіткнення, яке зазначене в схемі, та поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 свідчать про недотримання останньою п. п. 1.5, 2.3 «б», 10.9, Правил дорожнього руху України.
Вищенаведені докази на переконання суду є належними, допустимими та достовірними.
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю вищевказаних доказів.
Посилання ОСОБА_1 щодо недоведення її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП, спростовується вищевказаними доказами, а саме даними схеми місця ДТП, в якій зазначені виявлені пошкодження автомобілів, та яку підписала ОСОБА_1 , поясненнями останньої в суді та письмовими останньої, в яких вона підтвердила факт керування автомобілем та виконання маневру «рух заднім ходом» в час та місці, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення, та поясненнями ОСОБА_2 .
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вказане адміністративне правопорушення, не встановлено.
Відносно ОСОБА_1 складено також протокол за ст. 122-4 КУпАП за порушення підпунктів «а», «в» пункту 2.10 ПДР України - залишення нею місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п. 2.10 «а» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до п. 2.10 «в» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила викладені в протоколі, складеному відносно неї за ст. 122-4 КУпАП, обставини, зазначивши, що під час складання протоколу за ст. 124 КУпАП працівники поліції повідомили їй, що вона зникла з місця ДТП. Вона не знала (не почула, не відчула, не побачила), що фактично, від'їжджаючи з місця зупинки заднім ходом, зачепила своїм автомобілем інший автомобіль.
Пояснення ОСОБА_1 в частині, що вона, не помітила (не почула, не відчула), що від'їжджаючи з місця зупинки заднім ходом, своїм автомобілем зачепила інший автомобіль, підтверджується даними схеми місця ДТП, згідно в автомобілі NEXIA, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , яким вона керувала, поліцейським під час складання вищевказаної схеми були зафіксовані лише тріщини та потертості заднього бамперу.
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Статтею ст. 122-4 КУпАП передбачено накладення стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, мають тлумачитись на її користь, а згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що за встановлених обставин відсутні підстави для висновку, що ОСОБА_1 помітила спричинення ушкоджень іншому автомобілю, тому, відповідно, немає підстав для визнання умисним залишення нею місця ДТП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд, оцінивши наявні в даній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за вказаною статтею підлягає закриттю.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 124, 122-4, 247 п. 1, 283-285, 287 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя Н. М. Марущак