Справа № 375/778/25
Провадження № 1-кп/375/137/25
07 травня 2025 року селище Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
представник потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Рокитнянського районного суду Київської області обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12025111250000044, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 лютого 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Житні Гори Білоцерківського району Київської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючого, з неповною вищою освітою, не одруженого, не депутат, не адвокат, ідентифікаційний код - 3443111278, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,
Відповідно до статті 4 Лісового кодексу України, до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.
До лісових насаджень відносять полезахисні лісові смуги, а також захисні лісові насадження на смугах відводу каналів, залізниць і автомобільних доріг.
Так, 11 лютого 2025 року у ОСОБА_5 виник протиправний умисел на незаконну порубку лісу у захисному лісовому насадженні поблизу залізно-дорожніх колій неподалік села Житні Гори Білоцерківського району Київської області з метою заготівлі дров для опалення свого будинку.
Маючи умисел на незаконну порубку лісу у захисному лісовому насадженні, що знаходиться поблизу села Житні Гори Рокитнянської селищної територіальної громади Білоцерківського району Київської області за координатами (49.7118934, 30.4779813) по напрямку Фастів-Миронівка на перегоні Сухоліси-Рокитне ліва сторона колії км 64 пк 9 квартал № 249, виділ №99, вирішив здійснити незаконну порубку сиро ростучих дерев та приготував для цього належну йому бензомоторну ланцюгову пилку «STIHL MS 230С».
З метою реалізації свого злочинного умислу, 11 лютого 2025 року близько 15 год 00 хв, ОСОБА_5 , взявши належну йому заздалегідь підготовлену бензомоторну ланцюгову пилку «STIHL MS 230С», прибув у захисне лісове насадження за координатами (49.7118934, 30.4779813) по напрямку Фастів-Миронівка на перегоні Сухоліси-Рокитне ліва сторона колії, км 64, пк 9, квартал №249, виділ №99, що знаходиться поблизу села Житні Гори Рокитнянської селищної територіальної громади Білоцерківського району Київської області.
Перебуваючи на території вказаної місцевості у зазначений період часу, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку сиро ростучих дерев, діючи в порушення вимог статей 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, всупереч встановленого порядку охорони, раціонального використання і відтворення лісу, як важливого елементу навколишнього природного середовища, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, без спеціального на те дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, за допомогою бензомоторної ланцюгової пилки «STIHL MS 230С» здійснив незаконну порубку, до ступеня припинення росту, шляхом повного відокремлення від кореня у спосіб спилювання 3 (трьох) сиро ростучих дерев породи «Дуб».
Внаслідок незаконної порубки трьох сироростучих дерев породи «Дуб» державі Україна, в особі Рокитнянської селищної ради заподіяно шкоду, на загальну суму 56 934 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот тридцять чотири) гривні 73 копійки, що згідно з частиною 1 Примітки до статті 246 КК України є істотною шкодою, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Сторонами кримінального провадження, а саме прокурором у кримінальному провадженні - начальником Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості від 29 березня 2025 року, яку вони просили затвердити.
За умовами угоди сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин вказаного кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 246 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_5 за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 246 КК України у виді 2 років пробаційного нагляду з покладенням на нього судом обов'язків, визначених ст. 59-1 КК України. Сторонами угоди погоджено застосування спеціальної конфіскації (ст.ст. 96-1, 96-2 КК України), яка полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави бензопили марки «STIHL MS230С», що належить ОСОБА_5 на праві приватної власності, яка була використана як засіб вчинення кримінального правопорушення. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вказав на те, що при укладанні угоди про визнання винуватості були дотримані всі вимоги і правила Кримінального процесуального та Кримінального кодексів України, а тому просив затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання. Також підтримав заявлений цивільний позов та просив стягнути з обвинуваченого на користь держави в особі Рокитнянської селищної ради шкоду, завдану кримінальним провадженням у розмірі 56 934,73 грн.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення беззастережно визнав повністю, щиро розкаявся, просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену в ній міру покарання. Також зазначив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені статтею 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості. Заявлений прокурором цивільний позов визнав у повному обсязі.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Прокурор у судовому засіданні надав заяву від представника потерпілого, в якій вона заявлений прокурором цивільний позов підтримала та просила проводити розгляд кримінального провадження у її відсутності.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинуваченого повне розуміння ним своїх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468 - 475 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Укладена угода відповідає вимогам ст. 474 ч.7 КПК України, при її укладенні враховано вимоги ст. 470 КПК України. За своїм змістом укладена угода відповідає вимогам ст. 472 КПК України і має всі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди. Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п. п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.
Обвинуваченому ОСОБА_5 суд відповідно до ст. 474 КПК України роз'яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид покарання та наслідки укладання, затвердження та невиконання угоди, передбачені ст. 473, 476 КПК України, роз'яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду, винесеному на підставі угоди.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473, ст. 394, ст. 424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, положення ч. 4 ст. 474 КПК України, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК України. Укладення угоди є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_5 погодився з призначенням судом узгодженого угодою виду та міри покарання.
При цьому на переконання суду кваліфікація діянь обвинуваченого за ознаками ч. 1 ст. 246 КК України визначена правильно та суд вважає доведеним те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України, а саме: незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.
Відповідно до санкції ч. 1 ст. 246 КК України незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяли істотну шкоду карається штрафом від тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, тому згідно ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана державним інтересам.
Представником потерпілого ОСОБА_4 29 березня 2025 року надано прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.
При укладені угоди враховано обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України: вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Також враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно непрацюючий, неодружений, має місце реєстрації та місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за медичною допомогою до лікаря психіатра та нарколога не звертався, на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебував та не перебуває.
Суд враховує зміст ст. 50 КК України, в якій зазначено, що питання призначення покарання повинні вирішуватись з урахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засуджених, та запобігання вчиненню злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому суд зазначає, що виключно каральний підхід при призначенні покарання є неефективним для розв'язання проблем запобігання злочинності.
З урахуванням наведеного, узгоджені сторонами (прокурором та обвинуваченим) вид та міра покарання за вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення є такими, що, згідно із положеннями ст. 65 КК України, відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого та є достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Отже, умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, а також наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження щодо ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Відтак дослідивши умови угоди та заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, суд вважає, що вказана угода може бути затверджена.
Вирішуючи заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов, суд виходить із наступного.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано матеріальної або моральної шкоди, має право пред'явити до обвинуваченого цивільний позов. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ст. 129 КПК України).
Згідно положень ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
За вимогами ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі
Згідно ч. 1 ст. 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується особою яка таку шкоду заподіяла.
Частиною 1 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Прокурором у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Рокитнянської селищної ради про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави в особі Рокитнянської селищної ради, завдану кримінальним правопорушенням шкоду в сумі 56 934,73 грн.
Як вбачається із показань обвинуваченого у судовому засіданні, останній заявлений до нього прокурором цивільний позов визнав повністю та не заперечував проти його задоволення.
З огляду на встановлені обставини провадження суд вважає, що визнання обвинуваченим пред'явленого до нього цивільного позову не суперечить закону, не порушує права та інтереси інших осіб, а тому судом приймається.
Позов таким чином підлягає задоволенню шляхом стягнення з обвинуваченого на користь держави в особі Рокитнянської селищної ради в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди на загальну суму 56 934,73 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За умовами угоди, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, до речового доказу - бензопили марки «STIHL MS230С» № 1123-012-3042» застосовується спеціальна конфіскація, а тому накладений ухвалою слідчого судді Рокитнянського районного суду Київської області від 12 лютого 2025 року арешт слід скасувати в частині накладення арешту на відрізок колоди діаметром 28x26 см., відрізок колоди 43x42.5 см, чорну сумку з вмістом ємкості 1 л. та 0,75л. з паливно-мастильними рідинами, два напилка, ключ-викрутку, ганчірки.
Відповідно до ч. 5 ст. 96-2, п. 5, ч. 9 ст. 100 КПК України відрізок колоди діаметром 28x26 см., поміщений до спец, пакету WAR1807407, відрізок колоди 43x42.5 см, поміщений до спец, пакету WAR 1807410, які передані на зберігання в камеру схову речових доказів відділення поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, після набрання вироком законної сили слід повернути Рокитнянській селищній раді; чорну сумку з вмістом ємкості 1 л. та 0,75л. з паливно-мастильними рідинами, два напилка, ключ-викрутку, ганчірки, повернути обвинуваченому.
Згідно зі ст. 124 КПК України процесуальні витрати на проведення інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні від 26 лютого 2025 року № СЕ-19/111-25/11323-ФХЕД в розмірі 9 550,80 гривень, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 .
Установлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань в учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 29 березня 2025 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні начальником Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду.
Відповідно до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Строк відбування покарання рахувати з моменту постановки ОСОБА_5 на облік органом з питань пробації.
Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні - начальника Рокитнянського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Рокитнянської селищної ради Київської області про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 завдану кримінальним правопорушенням шкоду - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Рокитнянської селищної ради Київської області ( код ЄДРПОУ 37955989, р/р UA438999980333139331000010842, МФО 899998) в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди 56 934,73 грн (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот тридцять чотири гривні сімдесят три копійки).
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Рокитнянського районного суду Київської області від 12 лютого 2025 року арешт на: відрізок колоди діаметром 28x26 см., відрізок колоди 43x42.5 см, чорну сумку з вмістом ємкості 1 л. та 0,75л. з паливно-мастильними рідинами, два напилка, ключ-викрутку, ганчірки.
На підставі пункту 4 частини 1 статті 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та речовий доказ - бензопилу марки «STIHL MS230С» № 1123-012-3042» в зборі з шиною та цепом в чохлі, яку поміщено до спец. пакету та який опломбовано стяжкою В434798 - конфіскувати у власність держави.
Речові докази:
відповідно до ч. 5 ст. 96-2, п. 5, ч. 9 ст. 100 КПК України відрізок колоди діаметром 28x26 см., яку поміщений до спец.пакету WAR1807407, та відрізок колоди 43x42.5 см, що поміщений до спец.пакету WAR 1807410, після набрання вироком законної сили повернути їх власнику - Рокитнянській селищній раді Білоцерківського району Київської області.
Чорну сумку з вмістом ємкості 1 л. та 0,75л. з паливно-мастильними рідинами, два напилка, ключ-викрутку, ганчірки, які поміщено до спецпакета WAR 1807406, які передані на зберігання в камеру схову речових доказів відділення поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, що за адресою вул. Заводська, 3 селище Рокитне Білоцерківського району Київської області, після набрання вироком законної сили, повернути ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судової інженерно-екологічної експертизи у розмірі 9 550,80 гривень (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень вісімдесят копійок).
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
- обвинуваченим та захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
Суддя ОСОБА_7