Справа № 372/6422/24
Провадження № 2-469/25
05 травня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судового засідання Куник О.В., представника позивачки ОСОБА_1 , позивачки ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа - Товариства з додатковою відповідальністю Страхова група «ОБЕРІГ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
29.11.2024 року позивачка ОСОБА_2 через свого представника звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 , третя особа - Товариства з додатковою відповідальністю Страхова група «ОБЕРІГ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просила стягнути із відповідача 88 993 грн 42 коп. - матеріальної шкоди, 50 000 грн. 00 коп., - моральної шкоди, витрати на правову допомогу та судовий збір.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що внаслідок ДТП, яка сталась 03.08.2024 року в м. Обухів, за участю позивачки та відповідачки, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 № 107289. Винним у вказаній ДТП визнано відповідача ОСОБА_4 ТДВ СГ «ОБЕРІГ» видано повідомлення про страхове нарахування № 51430/К від 18.09.2024 року власнику автомобіля "NISSAN NOTE" державний номер: НОМЕР_1 ОСОБА_2 , де загальна сума витрат становить 153312 грн. 42 коп. Згідно з повідомлення про страхове нарахування страхової групи «Оберіг» № 51430/К від 18.09.2024 року, вбачається що загальна сума страхової виплати становить 70719 грн. 00 коп., з якої передбачено відрахування у розмірі 3200 грн. франшизи, відповідно до цивільно-страхового полісу № ЕР-220497180. Відповідно до платіжного доручення № 10582 від 01.10.2024 року ОСОБА_2 сплачені грошові кошти у розмірі 67519 грн. 00 коп., відповідно до повідомлення про страхове нарахування № 51430/К від 18.09.2024 року, виданим ТДВ СГ «ОБЕРІГ» за страховим актом від 19 вересня 2024 року з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу та франшизи. Різниця, яка залишається несплаченої становить 88993 грн. 42 коп. та, на думку позивачки, підлягає стягненню з відповідача. У зв'язку з тим, що Відповідач не відшкодував завдану ним матеріальну шкоду Позивачу після вчинення ДТП, яка полягала у душевних та фізичних стражданнях, оскільки транспортний засіб, яким керувала позивачка зазнав значних пошкоджень і його відновлення потребує тривалого часу та коштів. Крім того, під час дорожньо-транспортної пригоди двоє пасажирів зазнали травм та були направлені до лікарні, для надання першої медичної допомоги. У зв'язку з тим, що донька та сестра позивачки отримали травми внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, їй довелося понести значні фінансові витрати на їх лікування, що, своєю чергою, спричинило значні переживання щодо стану їхнього здоров'я.
05.12.2024 року ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області прийнято позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження, призначено у справі судове засідання, витребувано у ТДВ СГ «ОБЕРІГ» належним чином завірену копію матеріалів страхової справи №51430, яка була відкрита внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від 03.08.2024 року за участі транспортного засобу «NISSAN NOTE», р.н. НОМЕР_2 , власником якої є ОСОБА_2 , та транспортного засобу «ВАЗ 2107», р.н. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_4 , а саме наступні документи: - страховий акт, платіжне доручення про сплату страхового відшкодування, повідомлення про настання страхового випадку поданого ОСОБА_4 , поліс обов'язкового страхування, документи ОСОБА_2 поданого разом з повідомленням, довідки форми 2 Департаменту патрульної поліції, ремонтна калькуляція складена на замовлення Страховика та фото таблиця огляду пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_2 .
10.12.2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив позовні вимоги задовольнити частково з огляду на таке. Суд, вирішуючи питання відкриття провадження у справі, не звернув уваги на ту обставину, що з позовної заяви вбачається наявність двох позовних вимог, одна про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 88 993,42 грн., а інша - про відшкодування моральної шкоди у сумі 50 000,00 грн., що не відповідає заявленій позивачкою ціні позову 88993,42 грн. та вочевидь передбачає необхідність оплати їх судовим збором згідно з приписами Закону України «Про судовий збір». Адже, 88 993,42+50 000,00=138 993,42 гривень, а 1% від вказаної суми становить 1 389,93 грн., що вказує на те, що позивачка сплатила судовий збір не в повному розмірі, оскільки додана до позовної заяви квитанція свідчить про сплату судового збору у сумі лише 1211,20 гривень. з тексту позову навіть незрозуміло чи на сьогодні авто позивачки підлягає ремонту чи ні, чи вже відремонтоване чи ні та чи взагалі є доцільність його ремонту і чи не є воно повністю знищеним. Також не вбачається, що позивачка понесла бодай якісь витрати на ремонт транспортного засобу, тож вимога позивачки про відшкодування фактично не понесених нею витрат та у сумі, яка визначена у непередбачений законодавством спосіб, є необґрунтованою. З доданих позивачкою документів та з тексту позовної заяви вбачається, що позивачка отримала від страхової компанії ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» страхове відшкодування згідно страхового акту 51430/1 від 19.09.2024 року (NISSN NOTE AI298QBM). без ПДВ, у сумі 67 519,00 гривень, яка визначена страховиком як вартість відновлювального ремонту. При цьому, сума ремонту тим же страховиком визначена геть інша та складає 153 312,42 гривень, яка на переконання відповідача мала б бути виплачена страховою компанією позивачці у повному обсязі, або сплачена на користь сертифікованої СТО з урахуванням ПДВ. У той же час, будь-які документи на підтвердження ринкової вартості транспортного засобу NISSN NOTE, н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, до моменту отримання пошкоджень, та ринкової вартості вказаного транспортного засобу після пошкодження, суду не надані. Позивачка та її представник не надали суду жодних документальних доказів, що вони не погодилися з указаними документами страхової компанії в частині визначення вартості ремонту автомобіля, а також із сумою отриманого відшкодування чи оскаржили їх у судовому порядку, що вказує на те, що позивачка абсолютно згодна з указаними сумами та визнала їх, адже саме з них вона виходить при здійсненні розрахунків необхідного на її погляд розміру відшкодування матеріальної шкоди. Саме звернення потерпілої до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування є позасудовою процедурою, яка не виключає можливість потерпілої звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування у разі, якщо воно виплачено не в повному обсязі. Проте позивачка чомусь до страхової компанії з таким позовом не звертається. Позивачка свідомо уникає надання суду повної інформації по пошкодженому автомобілю, що унеможливлює з'ясування загальної суми об'єктивної вартості пошкодженого авто і вартості страхового відшкодування за мінусом франшизи, а тому усі збитки їй майже відшкодовані і відповідач не повинен ще щось відшкодовувати окрім франшизи. Щодо відшкодування моральної шкоди, то позивачкою не додано жодних доказів існування її моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи додаткових зусиль для організації свого життя, тим більше у такому захмарному (неадекватному) розмірі 50000,00 грн., який є вкрай завищеним. Таким чином, відповідач не визнає заявленого розміру матеріальної шкоди і вважає його значно завищеним та таким, що не враховує вартості залишків автомобіля, які залишились у позивача, суми ПДА, яка безпідставно не входить у розрахунки, а відтак є недоведеним і таким, що не підлягає задоволенню, окрім суми франшизи у розмірі 3200,00 грн. При цьому, відповідач частково визнає розмір моральної шкоди у сумі 2500,00 грн., що буде відповідати вимогам розумності та справедливості у даному випадку. Також зазначив, що витрати на правову допомогу явно завищеними у даній категорії справ, а тому просив зменшити такі витрати до розміру пропорційному визнаним позовних вимогам у загальній сумі 5700,00 грн, це ж стосується і судового збору.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник Ігнатенко В.М. позовні вимоги підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засідання щодо заявлених вимог у розмірі 88993 грн 42 коп. - матеріальної шкоди, 50000 грн. 00 коп., - моральної шкоди, заперечив, просив стягнути із відповідача франшизу у розмірі 3200,00 грн., та моральну шкоду у розмірі 2500,00 грн., і витрати пропорційно до вказаних сум.
Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що 03.08.2024 року о 14 год. 40 хв. в м. Обухів, Київської обл. по вулиці Київській, 11 водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2107», державний номер: НОМЕР_2 , не обрав безпечної швидкості руху, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки та допустив виїзд на зустрічну смугу внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "NISSAN NOTE" державний номер: НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , де в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 № 107289.
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 21 серпня 2024 року у адміністративній справі № 372/4343/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП України.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, постановою у справі № 372/4343/24 про адміністративне правопорушення встановлено винуватість ОСОБА_4 у спричинені дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 03.08.2024 року о 14 год. 40 хв. в м. Обухів, Київської обл. по вулиці Київській, 11 за участю автомобілів «ВАЗ 2107», державний номер: НОМЕР_2 та NISSAN NOTE" державний номер: НОМЕР_1 .
Товариством з додатковою відповідальністю Страховою групою «ОБЕРІГ» (Код ЄДРПОУ 39433769) видано повідомлення про страхове нарахування № 51430/К від 18.09.2024 року власнику автомобіля "NISSAN NOTE" державний номер: НОМЕР_1 ОСОБА_2 , де загальна сума витрат становить 153312 гривень 42 коп.
Згідно з повідомлення про страхове нарахування страхової групи «Оберіг» № 51430/К від 18.09.2024 року, вбачається що загальна сума страхової виплати становить 70719 гривень 00 коп., з якої передбачено відрахування у розмірі 3200 гривень франшизи, відповідно до цивільно-страхового полісу № ЕР-220497180.
Відповідно до платіжного доручення, видане AT «РВС БАНК» (Код ЄДРПОУ 39849797) № 10582 від 01 жовтня 2024 року ОСОБА_2 були сплачені грошові кошти у розмірі 67 519 (шістдесят сім тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) гривень 00 коп., відповідно до повідомлення про страхове нарахування № 51430/К від 18.09.2024 року, виданим ТДВ СГ «ОБЕРІГ» за страховим актом від 19 вересня 2024 року з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу та франшизи.
Позивачка зазначає, що різниця, яка залишається несплаченої становить 88993 гривні 42 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З огляду на положення ст. 1192 ЦК України, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються, як ЦК України, Законом України «Про страхування», так і Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України й нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Зі змісту пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко вбачається, що в разі якщо норми даного Закону передбачають протилежне, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Згідно положень ст. ст. 3, 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (ст.ст. 6, 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно зі статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми, зазначеної в страховому полісі, є настання страхового випадку - вчинення ДТП.
Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Положеннями статті 29 та пункту 32.7 статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 8.3 Методики, вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Системний аналіз пункту 32.7 ч.1 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 22, абзацу третього п. 3 ч.1 ст. 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювана шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку. За змістом ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу (ЦК) України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону № 1961-ІV Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування від 18.09.2024 р. між потерпілою особою та ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» було узгоджено розмір страхового відшкодування (за вирахуванням суми франшизи 3200,00 грн.) в розмірі 67519,00 грн.
Також вищевказаною заявою погоджено наступне:
- здійснення Страховиком виплати страхового відшкодування згідно цієї Заяви в зазначеному в ній розмірі є повним виконанням Страховиком своїх зобов'язань перед Заявником щодо означеного страхового випадку та підтверджує, що страховий випадок вважається повністю врегульованим та Заявник не матиме жодних претензій до Страховика стосовно означеного страхового випадку;
- розмір (сума) страхового відшкодування Страховиком та Заявником взаємно погоджено;
- Страховик і Заявник досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи.
Сума страхового відшкодування проведена Страховиком наступним чином:
Дані транспортного засобу: марка NISSAN, модель NOTE, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_4 , рік випуску 2008.
Сума ремонту складає: Свр = 26821,81 грн + 8500,0 грн +117990,6 грн = 153312,42 грн.
Відповідно до п.8.2. Методики вартість відновлювального ремонту розраховується за формулою:
Сврз = Ср + См + Сс * (1-Ез), де:
- Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;
- См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;
- Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
- Ез - коефіцієнт експлуатаційного зносу.
Обґрунтування для застосування коефіцієнту експлуатаційного зносу - легкові авто виробництва інших країн зі строком експлуатації більше 7 років.
Сврз = 26821,82 грн + 8500,0 грн + 117990,6 грн * (1 - 0,7) = 70719,0 грн.
Полісом ЕР-220497180 передбачено франшизу у розмірі 3200,00 грн.
01.10.2024 року р. ТДВ «СГ «ОБЕРІГ», керуючись ст. 36 Закону № 1961-ІV, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 67519,00 грн. на реквізити зазначені у заяві на виплату страхового відшкодування, з утриманням суми франшизи у розмірі 3200,00 грн.
Погоджений розмір страхового відшкодування було сплачено на реквізити, зазначені у заяві на виплату страхового відшкодування, без проведення оцінки/експертизи в порядку п. 36.2. ст. 36 Закону № 1961-ІV.
Таким чином, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» виконало свій обов'язок по виплаті страхового відшкодування в повному обсязі та у відповідності до положень Закону № 1961-ІV.
Матеріалами справи встановлено, що на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 2107», д.н. НОМЕР_2 , була застрахована у ТДВ СГ «ОБЕРІГ» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів #ЕР-220497180, відповідно якого ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить у розмірі 160000 грн., розмір франшизи - 3200,00 грн.
Як вже зазначалось судом, відповідно до платіжного доручення № 10582 від 01 жовтня 2024 року ОСОБА_2 були сплачені грошові кошти у розмірі 67519 гривень 00 коп., відповідно до повідомлення про страхове нарахування № 51430/К від 18.09.2024 року, виданим ТДВ СГ «ОБЕРІГ» за страховим актом від 19 вересня 2024 року з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу та франшизи.
З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд прийшов до висновку про те, що оскільки стьрок експлуатації автомобіля марки «NISSAN», д.н. НОМЕР_1 , перевищує 7-ми років, тому до деталей слід застосувати коефіцієнт фізичного зносу, який розрахований у ТДВ СК «ОБЕРІГ» Крім того, коефіцієнт фізичного зносу у розмірі 0,7%.
Доводи про те, що у справах про відшкодування майнової шкоди, завданої страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик, є необґрунтованими, оскільки чинним законодавством передбачено, що якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку відповідно до вимог статті 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн. суд зазначає таке.
В обґрунтування цієї частини позовних вимог, позивачка зазначила про те, що у зв'язку з тим, що Відповідач не відшкодував завдану ним матеріальну шкоду Позивачу після вчинення ДТП, яка полягала у душевних та фізичних стражданнях, оскільки транспортний засіб, яким керувала позивачка зазнав значних пошкоджень і його відновлення потребувало тривалого часу та коштів. Враховуючи, що до ДТП позивачка працювала в ТОВ «Всеукраїнський експертно-правовий союз» на посаді техніка із інвентаризації нерухомого майна, через ДТП вона була змушена звільнитися із роботи, оскільки посадові обов'язки вимагали від неї пересування на власному транспортному засобу по всій території Київської області та інших смужних областей. Вказані пояснення позивачки в цій частині підтверджуються записом трудової книжки від 28.10.2024 року про звільнення із посади за згодою сторін. Після чого позивачка була змушена докладати зусиль для зміни організації в своїй трудовій діяльності.
Крім того, під час дорожньо-транспортної пригоди двоє пасажирів позивачки зазнали травм та були направлені до лікарні, для надання першої медичної допомоги. В зв'язку з тим, що донька та сестра позивачки отримали травми внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, їй довелося відчути переживання щодо стану їхнього здоров'я. Вказані факти підтверджуються долученими до позову медичними довідками із фіксацією тілесних ушкоджень вказаних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
На підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. При цьому, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, моральна шкода відшкодовується незалежно від наявності вини.
Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Відповідні обставини встановлюються судом на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження N 14-538цс19) розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до моральних страждань.
Суд враховує вищевикладене та те, що неправомірними діями відповідача, які призвели до значних пошкоджень транспортного засобу позивачки, остання зазнала моральних страждань, та присуджує до стягнення з винуватця ДТП моральну шкоду у розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до частин 1-3 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 27 червня 2018 р. у справі № 826/1216/16, відповідно до якого склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі.
Тому суд вважає за можливе стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 частину судових витрат на правничу допомогу у розмірі 11445,00 грн.
Також відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 924,15 грн.
Керуючись статтями 4, 12-13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 . третя особа - Товариства з додатковою відповідальністю Страхова група «ОБЕРІГ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 88993,42 грн, та моральну шкоду у розмірі 17000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 пропорційно до задоволеної частини позову судовий збір у розмірі 924,15 грн , та витрати на правову допомогу у розмірі 11445,00 грн., а всього 12369,15 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В.Висоцька