Кагарлицький районний суд Київської області
07.05.2025 Справа №: 368/196/25
провадження 3/368/129/25
07.05.2025 рокум. Кагарлик
Суддя Кагарлицького районного суду Київської області Кириченко В.І. розглянувши справу яка надійшла від ВП №1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України, -
встановив :
ОСОБА_1 , 09.02.2025 року близько 22 год. 25 хв. в м. Кагарлик по вул. Козацька керував автомобілем HYUNDAI ELANTRA, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( різкий запах алкоголю з ротової порожнини рота, нестійка хода, порушення мови), чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т/з та в медичному закладі відмовився під відео фіксацію.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Наріжній О.А. після перерви в судове засідання не з'явилися. Подано клопотання про закриття справи за відсутності складу адміністративного правопорушення та письмові пояснення ОСОБА_1 від 27.03.2025 року в яких зазначено слідуюче. В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №242844 від 09.02.2025, фактичні обставини описані наступним чином: «09.02.2025 о 22 год 25 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп 'яніння».
У протоколі вказано не правильне прізвище особи яка керував транспортним засобом за версією працівників поліції.
У протоколі вказано не вірний час (за версією поліції) руху автомобіля. Вказано 22:25, однак з відеозапису встановлено, що о 22:25 ОСОБА_1 сидить у автомобілі поліцейських відеозапису встановлено, що о 22:14 відбувається спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, тому керувати автомобілем о 22:25 ОСОБА_1 фізично не міг.
Невідповідність вказаних даних грубо порушує вимоги ст. 256 КУпАП - у протоколі вказується - «місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;»
Сторона захисту категорично не згодна з обставинами справи, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення.
Як стверджує ОСОБА_1 :
«Так, в своїх поясненнях останній повідомив, що: 09.02.25 я разом з дружиною ОСОБА_3 катався по м. Кагарлик по сімейним справам. Весь цей час дружина була за кермом. У вечірній час, орієнтовно о 19 годині ми заїхали на АЗС, що по вулиці Козацька 2-а, заправити автомобіль. Після заправки авто, я виявив, що на автомобілі пробите колесо. Що б дружина не чекала, поки я буду замінювати колесо, я викликав їй таксі і вона поїхала додому. Після того, як дружина поїхала, я почав займатись автомобілем і виявив, що у автомобілі відсутній ключ, яким відкручуються колеса.
Після чого, я зателефонував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 попросив, що б він привіз мені ключ. Він повідомив, що зможе це зробити через годину.
Я залишився чекати у автомобілі, поки чекав, вирішив випити бутику пива, а коли ОСОБА_5 приїде, ми заміняємо колесо і він сяде за кермо.
ОСОБА_5 приїхав орієнтовно о 22 годині, і був випивший. Я розумів, що за кермо його пустити не можу і сам також сідати не буду, оскільки випив бутику пива. Я сказав Руслану, що б чекав мене у автомобілі, а сам пішов купити пачку сигарет і подумати кому зателефонувати, що б міг забрати моє авто. Я зателефонував ОСОБА_6 . Під час розмови він сказав, що зайнятий і через 2 хв перетелефонує.
Коли я повертався з АЗК, після покупки сигарет, то побачив як ззаду мене під 'їхала поліцейська машина і включила мигалки і сирену. Я навіть не сідав до автомобіля, сказав ОСОБА_5 , що попросив ОСОБА_7 і він має послухати, і почав чекати поліцейських.
Поліцейські повідомили мені причину зупинки, яка здалась мені абсурдною, оскільки моє авто не рухалось і відповідно номерний знай не міг підсвічуватись. Я не заперечував проти цього, оскільки не хотів сваритись і не думав, що вони будуть складати на мене протокол по ст. 130 КУпАП.
Від проходження огляду на стан сп 'яніння я відмовився, оскільки без представників ВСП (військової служби правопорядку), я не маю права проходити відповідні огляди.
Я говорив поліцейським, що я є діючий військовослужбовець і якщо вони планують складати на мене протокол то потрібно повідомити ВСП і моє керівництво. Поліцейські проігнорували мою вимогу. Коли я сів до автомобіля, мій товариш ОСОБА_5 , також вказував на те, що я діючий військовослужбовець і потрібно викликати ВСП, однак і його вимоги було проігноровано. У подальшому поліцейський намагався підсунути мені протокол пояснень, які він сам написав, я відмовився їх підписувати, оскільки там викладені обставини, які не відповідають дійсності, і я не керував автомобілем взагалі.
Після того, як я вийшов з поліцейського авто, я почав наполягати знову на ВСП і пояснював, що я не керував автомобілем, однак поліцейський сказав, що вже пізно і ніхто нікуди не буде дзвонить і повідомлять.
Коли приїхав ОСОБА_6 , забрати автомобіль, він підписував якийсь документ, що забирає автомобіль, після цього мене покликав поліцейський і сказав також підписати. Я був переконаний, що я підписую згоду на те, що ОСОБА_6 забере автомобіль. Я категорично не погоджуюсь з підписаними поясненнями, які особисто писав поліцейський.
Про те, що я підписав пояснення, я дізнався від адвоката.
З Направленням, яке міститься у матеріалах справи я ознайомився вже у адвоката.
Категорично стверджую, що я 09.02.25 взагалі не керував своїм автомобілем.»
Те що « ОСОБА_1 не керував автомобілем повністю підтверджується відеозаписом. Поліцейський на відео зупиняє своє авто, ставить його на ручні гальма, і каже - «дивись як він пішов», далі поліцейські перевіряють номерний знак і потім під'їжджають до стоячого автомобіля.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 для притягнення до відповідальності за ст. 130 КупАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, притаманні об'єкту, об'єктивній і суб'єктивній сторонам та суб'єкту правопорушення.
Отже у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки задля забезпечення проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння е необхідним здійснення зупинки транспортного засобу, а отже процедурі збирання доказів передують дії органу поліції, вчинення яких має відбуватись з дотриманням вимог закону, так як у матеріалах справи відсутній будь-який належний доказ який би міг підтвердити факт належної зупинки транспортного засобу та фак того, що автомобіль взагалі рухався то відповідно і відсутній склад адміністративного правопорушення.
2. Порушення вимог ст. 266-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 1, ст. 266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Відповідно до ч. 4, ст. 266-1 КУпАП, у разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. 5, ст. 266-1 КУпАП, складення висновків у закладі охорони здоров'я за результатами огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.
Відповідно до ч. 6, ст. 266-1 КУпАП, під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 7, ст. 266-1 КУпАП, порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 9, ст. 266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Враховуючи вищевикладене, вбачається, що працівники поліції не мали права пропонувати пройти відповідний огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки відповідно до ч. 1, ст.. 266-1 КУпАП чітко визначено коло осіб, котрі маються передбачене законом право на проведення огляду військовослужбовців ЗСУ на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння, а саме: посадові особі, уповноважені на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командир (начальник) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронний орган спеціального призначення.
Разом з тим, з відеозапису вбачається, що працівники поліції розуміли та знали, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем ЗСУ. Працівник поліції сам вказує на те, що «поставите машину поряд з військкоматом, бо на територію військкомату»
У зв'язку з цим, протоколу про адміністративне правопорушення є не допустимим доказом, так як огляд на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП. «Огляд військовозобов 'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також: військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним».
1) Так, протокол про адміністративне правопорушення складений 09.02.2025 о 22:53.
В подальшому, під час опису події порушення інспектор вказує, що порушення відбулося 09.02.2025 о 22:25, однак з відеозапису вбачається, що це не відповідає дійсності, оскільки о 22:13 автомобіль стояв припаркований і не рухався і поліцейські спілкувались з ОСОБА_1 .
Крім цього, у матеріалах справи знаходиться направлення дата та час складання направлення вказано 09.02.25 - 22:20. Це підтверджує той факт, що не можливо виписати направлення до того, як ще не зупинили автомобіль, який ще рухався о 22:25, потім далі рухався о 22:36 - Протокол серія ЕНА №4042334 від 09.02.25. Акт вилучення посвідчення водія складено о 22:30 від 09.02.25.
Ці матеріали засвідчують факт невідповідності точного часу вчинення адміністративного правопорушення, та фіксує той факт, що обставини справи не відповідають фактичним обставинам події. А інших матеріалів для перевірки та встановлення точного час поліція, яка має доводити правопорушення до суду не надала.
У зв'язку з цим, протоколу про адміністративне правопорушення є не допустимим доказом, так як порушені вимоги ст. 256 КУпАП.
Також хочу зазначити, що відповідно до п. 3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016р. № 100 встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Отже, якщо із відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
У разі відсутності нагрудної камери відповідно до п.6 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Таким чином, свідки за матеріалами справи відсутні, а відеозапис зроблено переривами і на відеозаписі не зафіксовано всіх обставин справи. Тому відеозапис не можна визнати належним та допустимим доказом підтвердження вини ОСОБА_1 .
Крім цього, факт складання протоколу не може бути достатнім доказом вчинення правопорушення за відсутності інших належних доказів і не звільняє уповноважену на складання протоколу особу від обов'язку збирання доказів у спосіб визначений Законом. Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому не може вважатися доказом вчинення правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи та обставини справи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь - який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Імперативним приписом підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Рівною мірою зазначені вимоги цієї норми стосуються і адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,, оскільки її санкція має кримінальну природу. Про необхідність застосування положень Конвенції у таких випадках вказано, зокрема, у рішеннях Європейського суду з прав людини, наприклад, у справах «Надточій проти України», «Гурепка проти України».
Виходячи з наведеної практики ЄСПЛ, суд під час розгляду справи не повинен виконувати функції сторони обвинувачення і виправляти явні допущені недоліки у матеріалах справи, з метою доведення версії поліцейських.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином протокол про адміністративне правопорушення та докази, долучені до протоколу, містять у собі суперечливі та сумнівні відомості, що не узгоджується з стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, в частині того, що докази про що небуть можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Крім цього, вказані порушення в своїй сукупності, призводять до ігнорування прав особи, яку притягають до відповідальності, оскільки позбавляє її права бути поінформованою про характер і причини притягнення до адміністративної відповідальності, не дає змоги підготуватися до свого захисту (враховуючи некоректно викладену суть правопорушення без ідентифікації ключових деталей вчинення імовірного діяння) гарантованого підпунктом "Ь" п. З ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, сторона захисту вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Враховуючи вищевикладене, на нашу думку, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Судом встановлено наступне. Відповідно до ст. 130 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.266 КУпАП передбачено :
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду , затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 року №1103 передбачено :
5. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
6. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ України 9.11.2015 року № 1425/735 передбачено:
10. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Встановлені судом обставини підтверджуються:
Поясненнями ОСОБА_1 від 09.02.2025 року наданими працівникам поліції, де він вказав, що 09.02.2025 року протягом дня вживав спиртні напої, після чого вирішив сісти за кермо свого автомобіля та поїхати до магазину, де його зупинили працівники поліції та він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння , свою вину визнаю повністю; Ропискою Коробенка В.М. про зобов'язання перегнати автомобіль ОСОБА_1 та в подальшому не допускати керування ОСОБА_1 вказаним автомобілем. Протокол серії ЕПР1 № 242844 від 09.02.2025 року в якому у відповідній графі ОСОБА_1 пояснень на зазначав і проставив свій підпис
Направленням на огляд водія т/з з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 09.02.2025 року, що у результаті огляду , проведеного поліцейським, у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини рота, нестійка хода, порушення мови.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що водій ОСОБА_1 такий огляд не проходив.
Актом вилучення посвідчення водія від 09.02.2025 року у ОСОБА_1 .
Носієм інформації який є диском з відео фіксацією правопорушення згідно якого під час руху автомобілем працівники поліції побачили рух автомобіля і встановили , що належить ОСОБА_1 , що вбачається з розмов працівників поліції під час руху автомобілем. Потім працівники поліції подали звуковий сигнал про зупинку транспортного засобу і зупинились та з автомобіля вийшов водій ОСОБА_1 . Вказаному водію працівники говорили, що зупинили водія ОСОБА_1 тому, що не працює підсвітка заднього номера автомобіля і водій ОСОБА_1 не мав заперечень з підстав зупинки його автомобіля. Водій ОСОБА_1 мав нестійку ходу, порушення мови. Працівники поліції пропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки т/з та в медичному закладі на що останній відмовився. Перед підписання документів які складались працівником поліції ОСОБА_1 читав документи . Вказані обставини також підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_8 7.05.2025 року якого клопотав викликати в судове засідання захисник. Посилання захисника, що на відеозаписі не зазначено всіх обставин не є конкретним.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини є способом його захисту. Пояснення свідка ОСОБА_4 від 27.03.2025 року про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем в той час коли приїхали працівники поліції, а стояв біля автомобіля суд оцінює критично так як вбачається, що він підтримує дружні відносини з ОСОБА_1 і готовий прийти йому на допомогу в будь який час доби. Також вказані пояснення спростовуються Носієм інформації який є диском з відео фіксацією правопорушення і поясненнями свідка ОСОБА_8 .
Посилання сторони захисту на положеня ст.266-1 КУпАП є помилковим так як на час вчинення адміністративного правопорушення водій ОСОБА_1 був військовослужбовцем- працівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки який керував автомобілем не у зв'язку з виконанням військового обов'язку, а по сімейних справах, а тому було правомірним вимоги провести огляд водія на стан алкогольного сп'яніння відповідно до положень ст.266 КУпАП.
Вбачається допущення описки особою при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в якому правильно зазначено, що ОСОБА_1 є особою щодо якої складено протокол. Але при опису встановлених обставин зазначено ОСОБА_1 , що є опискою.
Також допущено описку і зазначено, що направленням на огляд водія т/з з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 09.02.2025 року о 22 год. 20 хв, так як протоколом вчинення адміністративного правопорушення та відеозаписом на диску який долучено до матеріалів справи підтверджується, що направлення було 09.02.2025 року близько 22 год. 25 хв.
Посилання захисника, що керував автомобілем не в 22 год. 25 хв., так як згідно відеозапису в 22 год.14 хв. ОСОБА_1 вже спілкувався з працівником поліції , а тому є одною з підстав закриття справи не є переконливими так як в протоколі про адміністративне правопорушення зауважень щодо часу вчинення правопорушення у ОСОБА_1 не було , в письмових поясненнях від 9.02.2025 року він визнавав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, відеозаписом на диску який долучено до матеріалів справи зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до постанови Великої палати ВС від 31.08.2022 у справі №756/10060/17 головне питання полягало в тому, чи може бути визнано допустимими докази, якщо було порушено певні правила під час їх отримання.
В даній справі суд не вбачає істотних порушень прав ОСОБА_1 та відсутні підстави для визнання доказів недопустимими які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення при направленні справи до суду і досліджені судом .
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи яка притягується до адміністративної відповідальності, то йому необхідно призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами згідно санкції ст. 130 ч.1 КУпАП.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 130 ч. 1 КУпАП,-
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. (Призначення платежу: Штраф, Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. на рахунок:UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача: (ЄДРПОУ:37993783) банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Строк пред'явлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Апеляційна скарга, подається до Київського апеляційного суду через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.І. Кириченко