Справа № 758/1684/25
Категорія 69
31 березня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини,
04 лютого 2025 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулась до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що між позивачем та відповідачем укладено шлюб, актовий запис 1652, виданим Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Від шлюбу з відповідачем мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки дитина проживає із нею та знаходяться повністю на її утриманні, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 лютого 2025 року головуючим суддею у справі визначено Гребенюка В.В.
Ухвалою суду від 26.02.2025 року, відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі, з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Позивач надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 20 жовтня 203 року.
Від шлюбу у сторін є неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 11-16).
В обґрунтування позову позивач стверджує, що після того як вони з відповідачем припинили подружні стосунки, дитина проживає разом із нею та повністю перебуває на її утриманні, оскільки відповідач участі в утриманні та вихованні сина, не приймає.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
З огляду на наведене, проаналізувавши встановлені вище обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача аліментів на користь позивача на утримання їх спільного неповнолітнього сина.
Вирішуючи питання розміру аліментів, суд у відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, судом приймаються до уваги також положення ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, згідно з якими розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також судом беруться до уваги положення ч. 5 ст. 183 ст. 182 Сімейного кодексу України, якими передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Зважаючи на встановлений ст. 180 Сімейного кодексу України спільний обов'язок обох батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову.
Згідно із ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн., а саме за ставками судового збору, що діяли на момент звернення позивача із даним позовом до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 04 лютого 2025 року та до дня досягнення повноліття дитиною;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок;
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню;
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК