печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19619/25-к
пр. 1-кс-18358/25
29 квітня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката: ОСОБА_4 ,
підозрюваного: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене Заступником Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001401 від 20.12.2024 року, -
В провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене Заступником Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001401 від 20.12.2024 року.
Слідчий клопотання обґрунтовує тим, що Слідчою групою Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001401 від 20.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. г п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Статтею 3 Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що Збройні Сили України мають таку загальну структуру:
Генеральний штаб Збройних Сил України;
Командування об'єднаних сил Збройних Сил України;
види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили;
окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили безпілотних систем, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили;
окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки;
органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до пункту 110 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення) переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.
Переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється:
між з'єднаннями, військовими частинами, оперативними командуваннями - наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні з'єднання, військові частини та оперативні командування;
між видами Збройних Сил України, окремими родами військ (сил) Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. У період дії - воєнного стану таке переміщення здійснюється наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України;
між військовими частинами видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані Міністерству оборони України, - наказом керівника служби персоналу Міністерства оборони України.
Форма та порядок надання клопотання визначаються Міністерством оборони України.
Згідно абзаців 1 та 2 підпункту 2 пункту 225 Положення звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»:
- у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Відповідно до підпункту б пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану за станом здоров'я:
- на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
- за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
Згідно пункту 240 Положення військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров'я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров'я, крім військовослужбовців, визнаних військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров'я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (за винятком розумових, сенсорних, психологічних вад та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України), які виявили бажання проходити військову службу та стосовно яких прийнято рішення про залишення на військовій службі за контрактом. Військовослужбовці, які були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров'я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, та яким згідно з прийнятими рішеннями дозволено проходити військову службу за контрактом на визначених посадах, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку контракту в порядку, визначеному пунктом 35 цього Положення.
Після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.
Відповідно до наказу, ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про особовий склад» від 29.11.2023 № 499 ОС старшого сержанта ОСОБА_5 призначено на посаду старшого водія першої автомобільної групи (забезпечення Адміністраці Дкержприкордонслужби) відділення експлуатації техніки відділу технічного забезпечення.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», до правоохоронних органів належать органи охорони державного кордону, а ОСОБА_5 займаючи посаду, був - працівником правоохоронного органу, мав владні повноваження та виконував службові обов'язки, визначені Законом України «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.10.2024, у старшого водія першої автомобільної групи (забезпечення Адміністраці Дкержприкордонслужби) відділення експлуатації техніки відділу технічного забезпечення ОСОБА_5 , як у особи, що фактично є водієм заступника директора Департаменту охорони державного кордону-начальника Управління організації прикордонного клнтролю Адміністрації Державної прикордонної служби України, та має особисті, ділові, дружні зв'язки з військовими службовими особами Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Міністерства оборони України, виник протиправний умисел щодо організації одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 перебуває у цивільному шлюбі із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є військовослужбовцем Збройних сил України та який із серпня 2024 знаходиться на виконанні бойових завдань на лінії зіткнення.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але на пізніше 30.10.2024, ОСОБА_8 під час спілкування з кимось із знайомих (особу на даний час не встановлено), дізналася про ОСОБА_10 який сприяє військовослужбовцям у переведенні з частин, які беруть участь в бойових діях до військових частин, які не задіяні в активних бойових діях на лінії розмежування та отримала номер його мобільного телефону.
В подальшому 30.10.2024, ОСОБА_8 вирішила зв'язатись із ОСОБА_5 та дізнатися з приводу можливого звільнення її цивільного чоловіка ОСОБА_9 зі служби та подальшого виїзду за кордон.
Після чого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел в одержанні неправомірної вигоди безпосередньо від ОСОБА_8 для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
Приблизно о 12:00 31.10.2024 годині ОСОБА_8 зустрілася із ОСОБА_5 неподалік вул. Маршала Малиновського у м. Києві. В ході зустрічі, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що є два варіанти шляху: один - це перевести цивільного чоловіка в Київ, а потім його «списати»; інший це отримати рішення МСЕК. При цьому ОСОБА_11 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливі мотиви, висловив вимогу, що в залежності від обраного
ОСОБА_8 варіанту, вартість послуг з переведення та звільнення зі служби її цивільного чоловіка вартуватиме від 9 000 до 17 000 дол. США. Окрім того, ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_8 необхідно надіслати йому скан копію або фото паспорту та військового квитка її чоловіка.
У подальшому, ОСОБА_5 01.11.2024 о 08 год. 05 хв. написав ОСОБА_8 зі свого телефону у месенджер «SIGNAL» повідомлення, що перший варіант коштує 13 000 дол. США другий коштує 17 000 дол. США.
Надалі під час телефонної розмови 08.11.2024 о 16 годині 50 хвилин, що відбувалася в месенджері «SIGNAL» між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , останній повідомив, що варіант що коштував 13 000 дол. США наразі коштує 15 000 дол. США, а варіант за 17 000 дол. США не виріс поки в ціні. При цьому ОСОБА_5 повідомив, що ціни на послуги зростають, з метою створення умов, за яких ОСОБА_8 вимушена пришвидшитись у наданні неправомірної вигоди з метою запобігання шкідливим наслідкам - збільшенням вартості неправомірної вигоди.
Також, з метою створення умов, за яких ОСОБА_8 вимушена пришвидшитись у наданні неправомірної вигоди метою запобігання шкідливим наслідкам 13.11.2024 надіславши ОСОБА_8 повідомлення в месенджері «SIGNAL» о 22 год. 09 хв. та о 22 год. 13 хв., ОСОБА_5 повідомив, що потрібно пришвидшитись, та що необхідно все зробити до кінця неділі, оскільки є «плюс який перекриє всі мінуси».
В подальшому 14.11.2024 о 16 год. 17 хв під час телефонної розмови, що відбувалася в месенджері «SIGNAL» між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , з метою створення умов, за яких ОСОБА_8 вимушена пришвидшитись у наданні неправомірної вигоди метою запобігання шкідливим наслідкам повідомив, що зараз є можливість перевести цивільного чоловіка ОСОБА_8 на службу у військову частину, що дислокується в Київській обл., і що потім такої можливості може небути у зв'язку із чим ОСОБА_8 потрібно швидше вирішувати та запускати процес переведення. Окрім того ОСОБА_5 о 16 год. 22 хв. у месенджері «SIGNAL» надіслав ОСОБА_8 із номером військової частини - НОМЕР_1 та назвою посади - заправник ПММ.
Продовжуючи реалізацію зазначеного вище злочинного умислу ОСОБА_5 у месенджері «SIGNAL» 17.11.2024 о 17 год. 22 хв., 19.11.2024 о 16 год. 02 хв., 21.11.2024 о 19 год. 10 хв., 22.11.2024 о 21 год. 24 хв., 04.12.2024 о 23 год. 13 хв., 05.12.2024 о 13 год. 50 хв., надсилав ОСОБА_8 повідомлення щодо необхідності пришвидшитись у прийнятті рішення про надання останньому неправомірної вигоди для забезпечення переведення її цивільного чоловіка з частини, яка бере участь в бойових діях до військової частини, яка не задіяна в активних бойових діях на території Київської обл та подальшого звільнення його зі служби.
Надалі 30.01.2025 о 13 год. 48 хв під час телефонної розмови що відбувалася в месенджері «SIGNAL» між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , останній повідомив ОСОБА_8 , що є ще можливість перевести та звільнити її цивільного чоловіка, але ціна на 2 000 дол. США стала дорожче.
В подальшому під час зустрічі 31.01.2025 о 21 год. 22 хв за адресою: м. Київ, вул.Радунська, 40 (поблизу магазину «ЕКО Маркет»), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, продовжуючи реалізацію зазначеного вище злочинного умислу ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що умови по переведенню та списанню її цивільного чоловіка такі самі, але їх вартість складає 20 000 дол США. При цьому ОСОБА_5 повідомив, що за цю неправомірну вигоду, буде здійснено вплив на військових службових осіб в тому числі на командира військової частини, де служить цивільний чоловік ОСОБА_8 , а саме на військову частину прийде наказ з Міністерства оборони України про переведення цивільного чоловіка ОСОБА_8 і в такому випадку командир військової частини змушений буде його відпустити. Також, ОСОБА_5 повідомив, що після переведедення, цивільного чоловіка ОСОБА_8 , буде здійснено вплив на членів військово-лікарської комісії для забезпечення звільнення його зі служби за станом здоров'я. Водночас ОСОБА_5 повідомив, про місце та спосіб надання неправомірної вигоди, а саме що передача грошових коштів має відбуватися або в квартирі, або під під'їздом, або в під'їзді. Також, ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_8 повинна йому скинути фото чи скан копію військового квитка, паспорту, ідентифікаційного коду її цивільного чоловіка. Для демонстрації свого авторитету наявності дружніх, особистих стосунків інших зв'язків із військовими службовими особами, а також для демонстрації можливості здійснити вплив на таких осіб для прийняття ними рішень, ОСОБА_5 розповів ОСОБА_8 про те як йому вдалося «допомогти» перевестися та звільнитися зі служби іншим військовослужбовцям.
В подальшому 31.01.2025 о 23 год. 07 хв. ОСОБА_8 на вимогу ОСОБА_5 у месенджері «SIGNAL» надіслала фото військового квитка та паспорту її цивільного чоловіка ОСОБА_9 .
В наступному, 04.02.2025 о 15 год. 47 хв. під час телефонної розмови, що відбувалася в месенджері «SIGNAL» між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , останній попросив надіслати адресу де перебуває ОСОБА_8 для зустрічі та передачі йому грошових коштів. На що ОСОБА_8 о 15 год. 48 хв. надіслала ОСОБА_5 в месенджері «SIGNAL» повідомлення із зазначенням адреси: АДРЕСА_1 , 1 під'їзд.
Так, о 17 год. 07 хв. 04.02.2025 ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 що вже знаходиться біля під'їзду будинку. Після чого ОСОБА_5 зайшов в під'їзд будинку де його зустріла ОСОБА_8 та вони разом піднялися на дев'ятий поверх.
Надалі ОСОБА_5 , перебуваючи в загальному коридорі на дев'ятому поверсі першого під'їзду будинку за адресою АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, умисно, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 20 000 дол США за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме: за прийняття рішення щодо переведення військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_9 з частини, яка бере участь в бойових діях до військової частини, яка не задіяна в активних бойових діях на лінії розмежування та подальшого звільнення його зі служби, таким чином довівши свій злорчинний умисел докінця, після чого був відразу затриманий працівниками правоохоронних органів.
Так, 04.02.2025 ОСОБА_5 у повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) є:
- Матеріали ГУ ДЗНД СБ України;
- Заява ОСОБА_8 про вчинення злочину від 12.12.2024;
- Протоколи допитів свідка ОСОБА_8 від 31.12.2024, 03.02.2025, 04.02.2025;
- Протокол огляду речей (мобільного телефону ОСОБА_8 ) від 31.12.2024;
- Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.12.2024;
- Протоколом затримання ОСОБА_5 від 04.02.2025;
? Протокол огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових коштів від 04.02.2025;
- Протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- Іншими доказами в їх сукупності, зібраними під час досудового розслідування.
Постановою заступника Генерального прокурора від 28.03.2025 строк досудового розслідування продовжено до 04.05.2025.
Трьохмісячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні відраховується з дня затримання ОСОБА_5 та закінчується 04.05.2025. У той же час, через особливу складність кримінального провадження, яка визначається необхідністю проведення значного обсягу слідчих та процесуальних дій, необхідністю виконання заходів забезпечення кримінального провадження, тривалістю проведення експертних досліджень, не вбачається за можливе виконати увесь запланований обсяг слідчих та інших процесуальних дій у трьохмісячний строк.
У даному кримінальному провадженні виконано значний обсяг слідчо-процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку отриманих доказів у ньому.
Підозра зазначених осіб у вчиненні інкримінованих їм злочинів обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Проте для завершення досудового розслідування необхідно провести слідчі (розшукові) та процесуальні дії, результати яких дадуть змогу з'ясувати всі обставини вказаних кримінальних правопорушень, встановити інших осіб, причетних до їх вчинення, зокрема:
- отримати висновки судових портретних експертиз;
- з урахуванням зібраних доказів вирішити питання щодо остаточної кваліфікації кримінальних правопорушень, здійснення повідомлень про підозру іншим особам, виконати вимоги ст. ст. 279, 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
-
Відтак, у слідчого виникла необхіднісь у зверненні до слідчого судді з вказаним клопотанням.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених в ньому підстав.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 поклався на розсуд суду.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчою групою Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001401 від 20.12.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Так, 04.02.2025 ОСОБА_5 у повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) є:
- Матеріали ГУ ДЗНД СБ України;
- Заява ОСОБА_8 про вчинення злочину від 12.12.2024;
- Протоколи допитів свідка ОСОБА_8 від 31.12.2024, 03.02.2025, 04.02.2025;
- Протокол огляду речей (мобільного телефону ОСОБА_8 ) від 31.12.2024;
- Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.12.2024;
- Протоколом затримання ОСОБА_5 від 04.02.2025;
? Протокол огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових коштів від 04.02.2025;
- Протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
- Іншими доказами в їх сукупності, зібраними під час досудового розслідування.
Постановою заступника Генерального прокурора від 28.03.2025 строк досудового розслідування продовжено до 04.05.2025.
Трьохмісячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні відраховується з дня затримання ОСОБА_5 та закінчується 04.05.2025. У той же час, через особливу складність кримінального провадження, яка визначається необхідністю проведення значного обсягу слідчих та процесуальних дій, необхідністю виконання заходів забезпечення кримінального провадження, тривалістю проведення експертних досліджень, не вбачається за можливе виконати увесь запланований обсяг слідчих та інших процесуальних дій у трьохмісячний строк.
Як визначено у ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: 1) до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; 2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; 3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
Відповідно до ч. 1 ст. 295-1 КПК України, у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.
Трьохмісячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні відраховується з дня затримання ОСОБА_5 та закінчується 04.05.2025. У той же час, через особливу складність кримінального провадження, яка визначається необхідністю проведення значного обсягу слідчих та процесуальних дій, необхідністю виконання заходів забезпечення кримінального провадження, тривалістю проведення експертних досліджень, не вбачається за можливе виконати увесь запланований обсяг слідчих та інших процесуальних дій у трьохмісячний строк.
Підозра зазначених осіб у вчиненні інкримінованих їм злочинів обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Проте для завершення досудового розслідування необхідно провести слідчі (розшукові) та процесуальні дії, результати яких дадуть змогу з'ясувати всі обставини вказаних кримінальних правопорушень, встановити інших осіб, причетних до їх вчинення, зокрема:
- отримати висновки судових портретних експертиз;
- з урахуванням зібраних доказів вирішити питання щодо остаточної кваліфікації кримінальних правопорушень, здійснення повідомлень про підозру іншим особам, виконати вимоги ст. ст. 279, 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Обставинами, які перешкоджали завершити ці слідчі (розшукові) та процесуальні дії раніше є виняткова складність кримінального провадження, значний обсяг необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, тривалий термін процедур розсекречення матеріалів щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, тощо.
Як визначено у абз. 2 ч. 2 ст. 295-1 КПК України, у клопотанні про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру зазначаються: 1) прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного; 2) найменування (номер) кримінального провадження; 3) суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа; 4) посилання на докази, якими обґрунтовується підозра; 5) процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу; 6) значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду; 7) строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій; 8) обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.
Відповідно до ч. 5 ст. 295-1 КПК України, крім підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.
Під час досудового розслідування органом досудового розслідування виконана значна кількість слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак наразі завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні неможливо, оскільки необхідно провести певний обсяг слідчих та процесуальних дій, спрямованих на перевірку всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя приймає до уваги п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» в якому зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
За таких обставин, беручи до уваги, що з метою одержання доказів, які будуть використані під час судового розгляду, проведення слідчих та процесуальних дій, які не могли бути здійснені та завершені раніше з об'єктивних на те причин, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001401 від 20.12.2024 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, до п'яти місяців, тобто до 04.07.2025 року включно.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 107, 219, 294, 295, 295-1, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання Старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене Заступником Генерального прокурора ОСОБА_7 , про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001401 від 20.12.2024 року - задовольнити.
Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001401 від 20.12.2024 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, до п'яти місяців, тобто до 04.07.2025 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1