печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5827/25-к
пр. 1-кс-7289/25
26 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, у рамках кримінального провадження № 12024000000000254,
ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із скаргою в порядку ст. 308 КПК України, яка полягає у не розгляді скарги, щодо недотримання розумних строків в рамках кримінального провадження № 12024000000000254.
У поданій скарзі ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просить зобов'язати уповноважену особу Офісу Генерального прокурора розглянути скаргу, щодо недотримання розумних строків в рамках кримінального провадження № 12024000000000254, в порядку ст. 308 КПК України.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначає, що ним подано скаргу від 25.01.2025 до Офісу Генерального прокурора, про результати розгляду або вирішення поданої скарги заявник не повідомлялася.
Особа, що подала скаргу в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином про причини неявки не повідомив. Адвокат ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.
У судове засідання представник Офісу Генерального прокурора не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що представник Київської міської прокуратури, не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, а відтак слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без його участі.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу, приходить до наступного висновку.
Як вказано у скарзі, що ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подав до Офісу Генерального прокурора скаргу від 25.01.2025 щодо недотримання розумних строків в рамках кримінального провадження № 12024000000000254.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність прокурора чи слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Так, у п. 33 Рішення ЄСПЛ у справі «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38. Рішення ЄСПЛ у справі «Ankerl V. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.
Судовим розглядом встановлено, що скарга від 25.01.2025 не була розглянута, рішення по суті не винесено та не повідомлено заявника про результат розгляду.
Вирішуючи дану скаргу, слідчим суддею в тому числі застосовується один із основоположних принципів засад кримінального провадження як то змагальність сторін, який зводиться до того, що на сторін покладається обов'язок довести ті обставини на які вони посилаються.
Отже, приходжу до висновку про наявність факту бездіяльності, що полягає у не виконанні положень ст. 308 КПК України, а саме не вчинення належних дій стосовно розгляду скарги.
Аналізуючи вищевказане, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність зобов'язання розглянути скаргу від 25.01.2025 щодо недотримання розумних строків в рамках кримінального провадження № 12024000000000254, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220, 303, 306, 307, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, у рамках кримінального провадження № 12024000000000254 - задовольнити.
Зобов'язати компетентну особу Офісу Генерального прокурора розглянути скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 25.01.2025 щодо недотримання розумних строків в рамках кримінального провадження № 12024000000000254, у порядку ст. 308 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1