печерський районний суд міста києва
757/3219/25-к
1-кс-5118/25
07 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про скасування арешту майна
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням, в якому просить скасувати арешт, який був накладений на майно.
В обґрунтування поданого клопотання представник зазначає, що арешт накладено необґрунтовано та в ньому відпала потреба.
У судовому засідання представник клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не мають будь-якого процесуального статусу у кримінальному ровадженні № 6202300000000986, а вказане майно не підпадає під ознаки речового доказу.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, просила відмовити, зазначила, що вказае майно визнано речовими доказами, триває досудове розслідування та встановлюються обставини, що є предметом досудового розслідування.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляду клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об?єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або місять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту, чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження зокрема, предмети, що були об?єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом, отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 6202300000000986 від 07.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України.
Постановою слідчого від 27.09.2024 вказане майно визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/51423/24-к від 18 листопада 2024 року накладено арешт на майно з метою збереження речових доказів, оскільки в ньому містяться відомості, що мають значення для досудового розслідування.
Так, з матеріалів вбачається, що досудовим розслідуванням встановлюються обставини щодо окремих службових осіб Командування Сил логістики Збройних Сил України які, діючи на підставі довіреностей від Міністерства оборони України, перевищуючи свої службові повноваження, діючи за попередньою змовою з суб'єктами господарювання, метою привласнення бюджетних коштів та подальшого їх розподілу між собою, протягом 2022-2023 років укладали завідомо збиткові для держави договори (контракти) з підконтрольними суб'єктами підприємницької діяльності на постачання запасних частин для військової техніки за завищеними цінами.
Водночас, як посилається сторона обвинувачення, державні кошти, виділені Міністерством оборони України та отримані підприємствами, майже одразу перераховувалися на рахунки групи пов'язаних між собою юридичних та фізичних осіб у якості фінансової допомоги, оплати за товари та послуги, що не відносяться до військової сфери діяльності, зарахування на власні карткові рахунки, придбання елітних авто та нерухомості, знімалися готівкою тощо.
Як вбачається з клопотання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не мають процесуального статусу у кримінальному провадженні 6202300000000986 від 07.11.2023 року, а вилучені документи є їх власністю та не мають відношення до вказаних обставин, відтак не підпадають під ознаки речового доказу, які містяться в ст. 98 КПК України.
Разом з тим, аналізуючи доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що зазначені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави, на які посилається представник є предметом перевірки органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 6202300000000986 від 07.11.2023, а сам арешт, накладений з метою збереження речових доказів по суті являє собою форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов?язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні та не пов?язується з особою, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що представником на даній стадії кримінального провадження не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу забезпечення, оскільки вказане майно може містити відомості, які мають значення для досудового розслідування, відтак слідчий суддя приходить до висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи та вважає, що у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись ст.174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1