печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18457/25-к
пр. 1-кс-17395/25
24 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 42025000000000083 від 27.01.2025 - старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 42025000000000083 від 27.01.2025 - старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити. Розгляд справи просив здійснювати без виклику власника майна.
Зважаючи на позицію органу досудового розслідування, слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000083 від 27.01.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 368 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що головним оперуповноваженим ДСР Національної поліції України ОСОБА_4 організовано схему із придбання та подальшого оптового збуту на території Київської, Дніпропетровської та Запорізької областей наркотичних засобів в особливо великих розмірах, що вчиняється групою осіб - міжрегіональним наркоугрупуванням.
Наприкінці грудня 2024 року ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного плану залучено до протиправної діяльності ОСОБА_5 , якому необхідно закуповувати оптові партії особливо небезпечних наркотичних засобів - метадон, кокаїн, гашиш тощо у вищевказаних довірених ОСОБА_4 осіб, які займаються їх виготовленням та у подальшому здійснювати перепродаж із націнкою.
У зв'язку з вищевказаним, ОСОБА_5 звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
На початку лютого 2025 року, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 про необхідність придбати оптової партії наркотичного засобу - метадон масою близько 0,5 кг у громадянина України ОСОБА_6 для його подальшої реалізації з метою отримання ними прибутку, як ним було обумовлено раніше.
17.02.2025, ОСОБА_5 на виконання вказівки ОСОБА_4 , знаходячись у м. Запоріжжя придбав у ОСОБА_6 , наркотичний засіб - метадон масою 424,1135 г, за який заплатив останньому грошові кошти в розмірі 190 000 гривень. Вказаний наркотичний засіб розміщений членами вказаного вище наркоугрупування у так званій закладці на наузбіччіавтодорога С080707 «Широке-Долинське-Біленьке» між с. Нове Запоріжжя та с. Долинське. Відповідно до злочинного задуму ОСОБА_4 , ОСОБА_5 повинен реалізувати придбаний наркотичний засіб за 700 000 гривень у м. Нікополі, після чого чистий прибуток вони розділять між собою.
Після подальшого перепродажу вищевказаного наркотичного засобу 18.02.2025 ОСОБА_5 перевів частину отриманих за його реалізацію грошових коштів в розмірі 250 000 грн за допомогою пункту обмінну валют розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на надані ОСОБА_4 дані.
18.03.2025 ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_4 , який в ході телефонної розмови вказав ОСОБА_5 на необхідність повторного придбання наркотичного засобу для його подальшої реалізації з метою отримання прибутку.
15.04.2025 ОСОБА_5 діючи згідно розробленого ОСОБА_4 плану придбав за 4500 доларів США у невстановлених досудовим розслідуванням осіб через ОСОБА_6 наркотичний засіб метадон масою 551 г шляхом поміщення його у так звану «закладку» за координатами 047.4813, 034.5609 автодорога С080707 «Широке-Долинське-Біленьке» між с. Нове Запоріжжя та с. Долинське.
Цього ж дня, о 16 годині 08 хвилин, діючи під контролем ОСОБА_4 на доведення його злочинного плану до кінця, ОСОБА_5 зателефонував на телефонний номер ОСОБА_4 та відзвітував останньому про отримання наркотичного засобу метадон, передачу грошових коштів ОСОБА_6 , а також про реалізацію за його вказівкою вказаного наркотичного засобу за 7500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 15.04.2025 становить 309 864,75 гривень.
В зв'язку з вищевказаним, ОСОБА_4 цього ж дня об 17 годині 07 хвилин повторно, з метою одержання грошової винагороди за організацію придбання, перевезення, зберігання, з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу метадон за вищою ціною надіслав ОСОБА_5 через програму месенджер «Signal» повідомлення із відомостями підставної особи для пересилання та подальшого отримання ним своєї частини виручених грошових коштів в розмірі 1500 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 15.04.2025 становить 61 972,95 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в організації незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичного засобу метадон масою 551 г, в особливо великих розмірах, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України.
15.04.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України.
15.04.2025 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України.
15.04.2025 в ході затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 у приміщенні ресторану «Zmist» за адресою: АДРЕСА_1 в ході особистого огляду ОСОБА_4 вилучено його мобільний телефон Iphone 16 у корпусі чорного кольору із сім-карткою та фотографією ОСОБА_4 на заставці, посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 , банківську карту MonoBank № НОМЕР_2 , банківську карту MonoBank № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Lexus ES 300H д.н.з. НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Honda VT 750, д.н.з. НОМЕР_6 серії НОМЕР_7 , пластикову картку Senator boutique «VIP» 0008, ключі від автомобіля Lexus у корпусі чорного кольору із надписом FCC ID: HYQ14FBA та міткою.
Слідчий зазначає, що вилучений мобільний телефон належить підозрюваному ОСОБА_4 . Аналіз контактів та СМС у вказаному телефоні, а також аналіз руху коштів по вилучених банківських картках надасть можливість з'ясувати обставини організації збуту наркотичних речовин та виявлення можливих інших вчинених кримінальних правопорушень. Крім того, зазначений телефон необхідний для проведення відповідної комп'ютерної експертизи. Виявлена пластикова картка Senator boutique «VIP» 0008 співпадає із назвою магазину, в якому ОСОБА_5 передавав грошові кошти ОСОБА_6 .
Постановою старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 від 16.04.2025, вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025000000000083 від 27.01.2025.
Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Слідчим наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання солідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.
Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
За таких обставин приходжу до висновку про задоволення клопотання.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 26, 107, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 15.04.2025 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_4 у приміщенні ресторану «Zmist» за адресою: АДРЕСА_1, в ході особистого огляду ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 42025000000000083 від 27.01.2025, а саме на: мобільний телефон Iphone 16 у корпусі чорного кольору із сім-карткою та фотографією ОСОБА_4 на заставці, посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 , банківську карту MonoBank № НОМЕР_2 , банківську карту MonoBank № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Lexus ES 300H д.н.з. НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Honda VT 750, д.н.з. НОМЕР_6 серії НОМЕР_7 , пластикову картку Senator boutique «VIP» 0008, ключі від автомобіля Lexus у корпусі чорного кольору із надписом FCC ID: HYQ14FBA та міткою, які належать підозрюваному ОСОБА_4 .
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1