Справа № 755/945/25
Провадження №2/755/2315/25
іменем України
про закриття провадження у справі
"07" травня 2025 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Коваленко І.В.,
за участі секретаря судових засідань Грищенко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
09 січня 2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Басараб Наталія Володимирівна, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд: ухвалити рішення про поділ спільного майна подружжя, яким:
«1.Визнати в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею - 97,4 (дев'яносто сім цілих чотири десятих) кв.м, житловою площею - 43 (сорок три) кв.м; на машиномісце № НОМЕР_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; на автомобіль марки - NISSAN, тип - J12/В/В02, комерційний опис - QASHQAI, тип транспортного засобу - загальний легковий універсал, дата реєстрації 20.09.2023 року, рік випуску - 2023, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , колір - сірий, реєстраційний номер - НОМЕР_3 .
2. Визнати в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_2 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею - 97,4 (дев'яносто сім цілих чотири десятих) кв.м, житловою площею - 43 (сорок три) кв.м.
3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 140 грн., витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 42 000 грн.»
17 січня 2025 року матеріали позовної заяви передані у провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
21 січня 2025 року, відповідності до вимог ч.6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, судом отримано інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідача.
24.01.2025 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
29.01.2025 року (вх.№5200) від представника позивача Басараб Н.В. надійшла заява на усунення недоліків.
31 січня 2025 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 18.03.2025 року на 12:00 годину.
29 квітня 2025 року (вх.№24021) від представника позивача адвоката Басараб Н.В. надійшла заява про залишення позову без розгляду, на підставі пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України, яка обґрунтована тим, що сторони дійшли згоди щодо можливого вирішення спору у позасудовому порядку.
06 травня 2025 року (вх.№25487) від представника позивача адвоката Басараб Н.В. надійшла заява про відкликання заяви про залишення позову без розгляду.
06 травня 2025 (вх.№25485) від представника позивача адвоката Басараб Н.В. надійшла заява про закриття провадження у справі, на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю спору. Вказувала, що станом на 6 травня 2025 року між сторонами вже відсутній спір, оскільки сторони 5 травня 2025 року уклали нотаріально посвідчений договір про поділ спільного майна колишнього подружжя. Отже, спір між сторонами вичерпано.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, від представника позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п.п.4 п.5 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами статті 43 ЦПК України, учасники справи, серед іншого, мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності) в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства). Тому суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Отже, закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу, так само, як і право на відкликання такої заяви.
Разом з тим, підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №13/51-04, провадження N 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Згідно висновку Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20 провадження №61-3438сво21, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Відповідно до п. 2 ч.1, ч. 1, ч. 2 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Частиною 2 статті 133 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки позивач просить закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору, то і клопотання про повернення судового збору підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ч.2 ст. 255, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд, -
Прийняти відмову представника позивача адвоката Басараб Н.В. від заяви про залишення позову без розгляду, на підставі пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України, яка подана до суду 29 квітня 2025 року (вх.№24021).
Заяву представника позивача адвоката Басараб Н.В. про залишення позову без розгляду, яка подана до суду 29 квітня 2025 року (вх.№24021), - повернути позивачу.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) про поділ спільного майна подружжя на підставі п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю спору.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 15 140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок, який сплачено на підставі квитанції № 3655-7645-6833-7492 від 08 січня 2025 року на рахунок №UA478999980313141206000026005, код отримувача №37993783, отримувач ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя :