Номер провадження 2/754/2260/25
Справа №754/339/25
Іменем України
06 травня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.,
при секретарі - Кирилова А.А.
за відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
До Деснянського районного суду міста Києва звернувся представник Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (м. Київ, вул.. Миколи Закревського, 15, ЄДРПОУ 39605452) з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості. Ціна позову - 9769,94 гривні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що свої обов'язки, визначені нормативно-правовими актами, позивач, як організація, яка надає послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, виконує належним чином, тобто своєчасно та якісно. Проте, відповідачі як споживачі послуг, всупереч чинному законодавству України протягом тривалого часу ухиляються від виконання своїх обов'язків зі сплати коштів за послугу, яку надає КП «Керуюча компанія», у зв'язку з чим станом на 01.11.2024 за особовим рахунком № НОМЕР_1 квартири АДРЕСА_2 перед виконавцем послуг - позивачем виникла заборгованість щодо оплати послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 01.11.2022 по 01.11.2024 в розмірі 8260,37 грн. У зв'язку з простроченням оплати спожитих послуг відповідач зобов'язаний сплатити 3% річних в розмірі 350,92 грн. та індекс інфляції за період прострочення з 01.11.2021 по 01.02.2022 та з 01.05.2022 по 01.11.2024 що становить 1158,65 грн. У зв'язку вище викладеним позивач звертається до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10 січня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача КП «Керуюча компанія» не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у своїй заяві просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі у судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Однак, відповідач ОСОБА_2 повідомлена про розгляд справи про що на рекомендованому повідомленні про вручення міститься її підпис.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідачі не скористалася процесуальним правом подачі Відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності Відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, згідно з рішенням Київської міської ради «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» № 270/270 від 09.10.2014 було створено КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (надалі - КП «Керуюча компанія») з метою надання у Деснянському районі м. Києва послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.
Відповідно до п. 2.1. Статуту підприємство створено з метою забезпечення ефективного управління, належного утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій та об'єктів.
На підставі розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 30.01.2015 № 48 майно комунальної власності, що перебуває в управлінні Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, було передано в господарське відання КП «Керуюча компанія».
КП «Керуюча компанія» розроблено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є договором приєднання. Вказаний договір було опубліковано в офіційному друкованому засобі масової інформації Київської міської ради газеті «Хрещатик» № 99 (4695) від 14.07.2015.
Згідно з п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, опублікованого в газеті «Хрещатик», розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячно системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються в безготівковій формі.
Тариф на послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій був затверджений розпорядженнями Київської міської державної адміністрації «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій» № 442 та № 668 (п. 402).
З матеріалів справи вбачається, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 18.11.2024 відсутня будь-яка інформація про державну реєстрацію або зміну права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження на квартиру АДРЕСА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва, станом на 26.12.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт (серія, номер): НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт, серія, номер): НОМЕР_4 ), які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 , які надає позивач.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №755/14208/17-ц (провадження № 61-6040св19), постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, з яким також погодилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
Статтею 66 ЖК України визначено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 квадратного метра на одну особу. Розмір плати за користування житлом (квартирної плати) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що станом на 01.11.2024 за особовим рахунком № НОМЕР_1 квартири АДРЕСА_2 перед виконавцем послуг - позивачем, виникла заборгованість щодо оплати послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 01.11.2022 по 01.11.2024 в розмірі 8260,37 грн.
За приписами статей 526, 525, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач тривалий час не виконував належним чином зобов'язання щодо оплати спожитих комунальних послуг, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем. Доказів того, що відповідач звертався до позивача з повідомленнями щодо того, що він не користуються наданими позивачем послугами або щодо проведення звірки розрахунків матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наведений представником позивача розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтовані, і на час розгляду справи судом відповідачами не надано даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку. Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 8260,37 грн. є обґрунтованими, доведеними, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Що ж стосується вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, то суд зауважує наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб із наступним продовженням воєнного стану в Україні та дією такого на момент прийняття судового рішення.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат в розмірі 1158,65 грн. та 3 % річних в розмірі 350,92 грн.
Вказаний розмір заборгованості відповідає нормам закону та підтверджений наданими до суду розрахунками.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі по 3028,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст.322, 385,526, 625 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» (м. Київ, вул. Закревського, 15) заборгованість за житлово - комунальні послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в розмірі 8260 гривень 37 копійок, інфляційної складової боргу в розмірі 1158 гривень 65 копійок, 3 % річних в розмірі 350 гривень 92 копійки та судовий збір у розмірі 3028 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя: