Номер провадження 3/754/1917/25
Справа №754/6295/25
Іменем України
06 травня 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.
розглянув у відритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 (17 років, неповнолітній), учень 11-А класу Спеціалізованої школи №202 міста Києва
мешкає: АДРЕСА_1 ,
за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
у судовому засіданні брали участь:
1. ОСОБА_2 (законний представник);
2. ОСОБА_3 (представник потерпілого).
16 квітня 2025 року щодо неповнолітнього ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 625285, відповідно до якого йому ставиться в провину те, що він 16 квітня 2025 року приблизно о 10-20 за адресою: м. Київ, вул. О. Левицького 19-А вчинив хуліганські дії щодо неповнолітнього ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4 ), 14.06.2009, а саме: вдарив останнього рукою в обличчя, чим завдав тілесні ушкодження у вигляді синця.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за статтею 173 КУпАП.
До протоколу додано рапорти інспекторів, пояснення батька потерпілого та пояснення самого ОСОБА_1 .
Відповідно до рапорту, що був складений ст. інспектором СЮП Деснянського УП ГУНП в м. Києві лейтенанта поліції А.С. Атаманенко 21 квітня 2025 року начальникові Деснянського УП ГУНП в м. Києві Пелеху Михайлу: "16.04.2025 року до Деснянського УП ГУНП у м. Києві надійшло повідомлення по лінії «102» про те, що за адресою: м. Київ, вул. Ореста Левицького, 19-А між підлітками виникла бійка. Прибувши за вказаною адресою, було встановлено, що між неповнолітніми ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 вдарив рукою в обличчя ОСОБА_4 , чим завдав йому тілесних ушкоджень у вигляді синців. Враховуючи обставини, що склалися, відносно неповнолітнього ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ст. 173 КУпАП, а також з учасниками події було проведено профілактичну бесіду з приводу вчинення хуліганських дій".
Відповідно до рапорту, що був складений інспектором Яременко О.П. начальникові Деснянського УП ГУНП в м. Києві Пелеху Михайлу: " 16.04.2025 року отримано заяву та зареєстровано ЄО № 32273 від 16.04.2025 року як інші тілесні ушкодження. У результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне. 16.04.2025 о 12:57 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16.04.2025 приблизно 10:20 за адресою: м. Київ, вулиця Ореста Левицького, буд. №19А, сталася бійка між неповнолітніми. Бригада № НОМЕР_1 лікар ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_4 . На місце події було встановлено, що між неповнолітніми ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , учнем 10-б класу, виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 , вдарив рукою в обличчя (у верхню щелепу кулаком після чого потерпілий втратив свідомість), чим завдав тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя. Потерпілий доставлений: дитяча лікарня 1, нейрохірургія, вул. Богатирська, 30. Відібрано пояснення від заявника та інших учасників події. Відносно неповнолітнього ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ст. 173 КУпАП".
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , що надані усно ст. інспектором сектору ювенальної превенції Деснянського УП ГУНП в м. Києві лейтенант поліції А.С. Атаманенко, а саме: "16 квітня 2025 року я перебував в школі на навчанні, приблизно о 10-20 годині я разом з однокласником ОСОБА_6 пішли до магазину "фора", щоб придбати обід. На сходах в магазині повз мене проходив ОСОБА_4 , учень 10-Б класу та зачепив мене плече. Я зробив йому зауваження, він не відреагував, після чого стрельнув в нього водним пістолетом, після цього в нас виник словесний конфлікт, в ході якого я запропонував вийти на вулицю, що поговорити там, а не в магазині. Вийшовши на вулицю ОСОБА_7 почав нецензурно висловлюватися в мій бік, після чого я вдарив його рукою в обличчя. ОСОБА_7 впав, піднявшись він продовжив зі мною бійку. Після бійки я пішов, а ОСОБА_8 залишився. Прийшовши до школи на нас чекала поліція. З моїх слів записано вірно, мною прочитано".
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що подія мала місце. Водночас, він надав власну версію подій, вказуючи на провокуючу поведінку з боку потерпілого, який спочатку зачепив його плече, потім не реагував на зауваження та вживав нецензурну лайку щодо нього в магазині. ОСОБА_1 не визнав свою винність у вчиненні адміністративного правопорушення, сказав, що «на адреналіні» не пам'ятає, хто перший вдарив, підтвердив, що викликав ОСОБА_4 на розмову. Наявність неприязних стосунків раніше заперечив.
Законний представник ОСОБА_2 підтвердила версію події сина. Зауважила, що не вважає, що бійка це є правильно, проте знає свого сина. Мала розмову з вчителями та однокласниками сина, які повідомили, що ОСОБА_4 провокував, нецензурно виражався у бік сина.
Представник потерпілого звернув увагу Суду на те, що ОСОБА_1 не розкаюється у вчиненому. Відповідно до рапорту мало місце завдання удару рукою в обличчя, що призвело до тілесних ушкоджень, та втрати свідомості. Водночас підтвердив, що відсутні докази, які б підтверджували ступінь та характер ушкодження здоров'ю потерпілому.
Опис обставин, установлених під час розгляду справи, та оцінка суду
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
З об'єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений статтею 173 КУпАП, є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.
Суд, заслухавши пояснення неповнолітнього, його законного представника, а також представника потерпілого, дослідивши протокол про адміністративні правопорушення та додані до нього докази, виснував, що неповнолітній ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 , які полягали у нанесенні удару рукою в обличчя неповнолітньому ОСОБА_4 в громадському місці (біля магазину "Фора"), правильно кваліфіковані як "інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян" в аспекті статті 173 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 проявив зневажливе ставлення до громадського порядку та неповагу до прав, честі й гідності іншого громадянина, ігноруючи загальноприйняті норми поведінки. Така поведінка виходить за межі звичайного міжособистісного конфлікту та зачіпає громадський спокій, що вказує на наявність мотиву дрібного хуліганства.
Суд, оцінивши надані в судовому засіданні пояснення, зауважує, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 та за його версією призвели до конфлікту (можливі дії з боку ОСОБА_4 , який зачепив за плече та відреагував на зауваження, нецензурно виражався), не є правомірним виправданням вчинення бійки в громадському місці та застосування фізичного насильства
З пояснень ОСОБА_1 встановлено, що він усвідомлював свої дії та передбачав їхні наслідки. Вина неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення доказана сукупністю зібраних у справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 16.04.2025 серії ВАД № 625285; письмовими поясненнями від 16.04.2025, рапортами.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, Судом не встановлено. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, як його законний представник не заявляли клопотання про виклик свідків, додаткові докази щодо обставин цієї справи не подавали.
Щодо застереження представника потерпілого, який вказав на те, що рапорт інспектора Яременко О.П. вказує на втрату свідомості потерпілим та завдання удару кулаком у верхню щелепу, що може свідчити про більш серйозні наслідки, ніж просто синець, зазначений у протоколі та рапорті інспектора Атаманенко А.С., то Суд виходить з того, що у матеріалах справи відсутні медичні документи щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Клопотання про витребування доказів не заявлялись. Суд самостійно збирати докази не має право.
Відповідно до статей 33, 34, 35 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Зокрема, обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:
1) щире розкаяння винного;
2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;
3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
4) вчинення правопорушення неповнолітнім;
5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:
1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;
2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення;
3) втягнення неповнолітнього в правопорушення;
4) вчинення правопорушення групою осіб;
5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;
6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.
Обтяжуючих відповідальність обставин Судом не виявлено.
Відповідно до частини першої статті 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Водночас, частина друга цієї статті визначає у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, зокрема, статтею 173 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП.
Зокрема, стаття 173 КУпАП визначає, що дрібне хуліганство тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Водночас, стаття 24-1 КУпАП встновлює за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:
1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
2) попередження;
3) догана або сувора догана;
4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Виходячи із завданн провадження у справах про адміністративні правопорушення, визначених статтею 245 КУпАП, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, Суд не є каральним органом, а покликаний відновити справедливість та встановити вину особи у вчиненні правопорушення. У разі встановлення вини, метою притягнення до відповідальності є, перш за все, виховання особи в дусі поваги до законів України та правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Ураховуючи особливості вікової психології неповнолітніх, Суд вважає за можливе обмежитися застосуванням щодо них порівняно м'якших заходів впливу, які, однак, будуть достатніми для забезпечення їх виправлення та перевиховання. Суспільство, усвідомлюючи особливості розвитку неповнолітніх, обґрунтовано не висуває до них таких самих суворих вимог, як до повнолітніх членів суспільства, надаючи перевагу виховним заходам впливу.
Тому, зважаючи на обставини справи, а саме: характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, його неповнолітній вік, ступінь його вини, який проявився у тому, що він першим завдав удару, відсутність демонстрації щирого розкаяння та спроб примирення з потерпілим, а також враховуючи положення статті 13 КУпАП щодо можливості застосування заходів впливу згідно зі статтею 24-1 КУпАП, Суд дійшов висновку про необхідність застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 з метою його виховання, формування у нього усвідомлення неприпустимості подібної поведінки та відновлення здорової атмосфери в учнівському колективі застосування заходу впливу у виді зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого.
З огляду на те, що подія мала місце серед учнів Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва під час освітнього процесу (протягом робочого навчального дня), Суд, прагнучи підвищення виховної і запобіжної ролі провадження в справах про адміністративні правопорушення, визначає, що належною формою вибачення є зобов'язання публічно попросити вибачення у потерпілого ОСОБА_4 у присутності керівника (директора) школи, шкільного психолога або за згодою самого потерпілого, в іншій прийнятній для нього формі.
Такий захід впливу, будучи найменш суворим з передбачених статтею 24-1 КУпАП, відповідно до конкретних обставин та поведінки особи, яка притягується до відповідальності, є дієвим для виконання завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, виховання правопорушника в дусі поваги до прав та гідності інших громадян, законності та запобіганню вчиненню нових правопорушень у майбутньому.
Заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні статті 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, судовий збір не стягується.
Керуючись статтями 24-1, 294 КУпАП, Суд
Неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та застосувати до нього захід впливу, передбачений статтею 24-1 КУпАП у виді зобов'язання публічно попросити вибачення у потерпілого ОСОБА_4 у присутності керівника (директора), шкільного психолога (особу, яка його замінює) Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва або за згодою самого потерпілого, в іншій прийнятній для нього формі.
Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а також законному представнику (засобами електронного зв'язку на адресу електронної пошти), потерпілій особі (в електронний кабінет представнику).
Копію постанови надіслати для відома та усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення, на адресу Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №202 з поглибленим вивченням природничо-математичних наук Деснянського району міста Києва (Лісовий проспект, 22А, Київ, 02166).
Контроль виконання постанови покласти на Деснянське УП ГУНП в м. Києві.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення в Київський апеляційний суд через Деснянський районний суд м. Києві.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО