Номер провадження 1-кп/754/837/25
Справа № 754/6694/25
Іменем України
05 травня 2025 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
законного представника особи, відносно якої розглядається клопотання, - ОСОБА_5 ,
особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, - ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання дізнавача у кримінальному провадженні № 12025105030000061 від 24.01.2025 р. про застосування примусових заходів медичного характеру щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Олександрія Олександрійського району Кіровоградської області, громадянки України, розлученої, з вищою освітою, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , не судимої,
в діях якої вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_6 24.01.2025 р. приблизно о 19 год., за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, 5, знайшла один поліетиленовий згорток із кристалоподібною речовиною білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 1,261 г, яку поклала до сумки, що мала при собі, та почала незаконно зберігати вказану психотропну речовину без мети збуту.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_6 , незаконно зберігаючи психотропну речовину при собі, 24.01.2025 р. приблизно о 19 год. 20 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, 5, була зупинена працівниками поліції, яким добровільно видала зазначену психотропну речовину.
Суд вважає доведеним, що ОСОБА_6 у стані неосудності вчинила суспільно небезпечне діяння, яке за об'єктом посягання та об'єктивною стороною підпадає під ознаки кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме, незаконно придбала та зберігала психотропну речовину без мети збуту.
ОСОБА_6 свою вину у вчиненні суспільно небезпечного діяння за викладених вище обставин визнала повністю, показала, що перебувала у стані психозу, а тому погано пам"ятає події. На даний час вона пройшла лікування та почуває себе краще.
Вчинення ОСОБА_6 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки крмінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема:
- даними протоколу затримання від 24.01.2025 р. на вул. Ніколаєва, 5 в м. Києві ОСОБА_6 , відповідно до якого у неї було вилучено працівниками поліції поліетиленовий згорток з кристалоподібною речовиною білого кольору;
- даними висновку судової експертизи матеріалів, речовин і виробів, відповідно до якого ук вилученій у ОСОБА_6 речовині виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP, масою 1,261 г.
Оцінюючи досліджені під час судового розгляду даного клопотання докази, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів достатніми та взаємозв'язаними між собою та приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме, незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, доведено повністю.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, суд вважає, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання ОСОБА_6 амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку підлягає задоволенню, оскільки його обґрунтованість повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими у судовому засіданні доказами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
За змістом ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення; які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 94 КК України, надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров"я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоти.
Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст.96 КК України), - висновку судово-медичної експертизи.
У ч. 1, ч. 2 ст. 513 КПК України визначено, що під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які. Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
За правилами ч. 4 ст. 503 КПК України, примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
На час розгляду клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру, відсутні правові підстави для закриття кримінального провадження, відповідно до ч. 5 ст. 513 КПК України. Згідно з вимогами діючого законодавства закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру можливе лише у випадках, передбачених частинами 4 і 5 ст. 513 КПК України - у разі, якщо особа видужала, або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба у застосуванні цих заходів.
ОСОБА_6 вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, будучи у стані неосудності, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи на період інкримінованого діяння вона страждала на стійкий хронічний психічний розлад: Шизофренія, параноїдна форма, епізодичний тип перебігу з наростаючим дефектом (МКХ-10, F20.01) та не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_6 страждає на стійкий хронічний психічний розлад: Шизофренія, параноїдна форма, епізодичний тип перебігу, стан нестійкої ремісії (МКХ-10, F-20.014), не може в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом, з урахуванням ступеню суспільної небезпеки ОСОБА_6 потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
ОСОБА_6 вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (незаконне придбання і зберігання психотропної речовини без мети збуту), враховуючи обставини вчинення суспільно небезпечного діяння, дані про особу ОСОБА_6 , яка не судима, має на утриманні малолітню доньку, 2023 року народження, з урахуванням характеру та тяжкості наявного у неї психічного захворювання, ступеня небезпечності психічно хворої для себе та інших осіб, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити і застосувати до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 3183 грн. 60 коп. слід віднести на рахунок держави.
Речовий доказ - PVP масою 1,261 г - підлягає знищенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 93, 94 КК України, ч.2 ст. 292, ст.ст. 369-372, 503-513 КПК України, суд
Клопотання дізнавача про застосування примусових заходів медичного характеру задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, примусовий захід медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Витрати на залучення експертів в сумі 3183 грн. 60 коп. віднести на рахунок держави.
Речовий доказ - PVP масою 1,261 г - знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Головуючий -