ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8829/25
провадження № 2-н/753/561/25
"07" травня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини,
29 квітня 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 1 травня 2025 року головуючим суддею обрано Шаповалову К.В. Фактично справа була передана судді 02 травня 2025 року.
Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Як передбачено частиною другою статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження
Частиною третьою цієї статті визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Саме безспірність вимог є підставою для видачі судового наказу, в іншому випадку вирішення питання стягнення заборгованості вирішується судом в порядку позовного провадження (загального або спрощеного) з дотриманням принципів змагальності сторін, доведення учасниками справи обставин, що мають значення для справи і на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 163 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Звертаючись із заявою про стягнення аліментів на утримання дитини, стягувач зазначає, що у період шлюбу між ним та боржником у них народилось дві доньки: ОСОБА_3 , 2008 року народження та ОСОБА_4 , 2018 року, при цьому після розірвання між ними шлюбу, ОСОБА_3 , 2008 року народження залишилась проживати з батьком, а боржник ОСОБА_2 разом із молодшою донькою - ОСОБА_4 , 2018 року у листопаді 2024 року виїхала за кордон.
На підтвердження вказаного боржником долучено до заяви довідку про місце реєстрації ОСОБА_3 , 2008 року народження та копію свого паспорта. В обох документах адреса місця реєстрації батька та дитини зазначена:
АДРЕСА_1 з цим, суд зазначає, що місце реєстрації дитини не підтверджує факт проживання дитини з батьком, оскільки відповідно до відомостей з ЄДДР місце реєстрації боржника також: АДРЕСА_1 , гуртожиток, хоча стягувач стверджує, що боржник наразі за кордоном та долучає копію певних сторінок її паспорту для виїзду за кордон.
Крім того, відсутні відомості того, що ОСОБА_3 також разом із матір'ю (боржником) та сестрою не виїжджала за кордон.
Серед іншого суд зазначає, що за твердженням стягувача, з ним проживає старша донька та перебуває на його утриманні, а з боржником молодша донька. При цьому, відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
Отже, при визначені розміру аліментів, який має бути стягнути з боржника на утримання старшої доньки, суд щонайменше має врахувати той факт, що на її утриманні, перебуває молодша донька, яка, за твердженням стягувача, проживає з матір'ю за кордоном, тобто у даному випадку вбачається наявність спору між сторонами щодо розміру аліментів, що унеможливлює ухвалення такої форми судового рішення як судовий наказ.
При цьому, у справах за заявами про видачу судового наказу про стягнення аліментів боржник позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу на підставі частини першої статті 170 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 163, 165, 166, 167, 258-260, 353 ЦПК України,
відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Суддя: К.В.Шаповалова