ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6469/25
провадження № 3/753/3025/25
"06" травня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Монін І.В. розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою:АДРЕСА_1 ,
До Дарницького районного суду м. Києва 02 квітня 2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 273107 від 16.03.2025, ОСОБА_1 , 16.03.2025, о 12-00 год. за адресою: м. Київ, вул. Ялтинська, 13, керував транспортним засобом Alfa Romeo 147 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей які не реагують на світло, не природна блідість обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку та у лікаря нарколога відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 16 квітня 2025 р., 01 травня 2025 р., 06 травня 2025 р., ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, завчасно до початку судового розгляду, у тому числі, за допомогою SMS-повідомлення.
Також дати судового засідання відображалась на веб-сайті Дарницького районного суду м. Києва в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Клопотань про відкладення розгляду суд не отримував.
При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, ОСОБА_1 мав у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
У зв'язку з тим, що судом вживались заходи до виклику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду, розгляд справи відбувся у призначений день та час за відсутності ОСОБА_1 .
Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінив докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов протии України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 273107 від 16.03.2025, складений стосовно ОСОБА_1 , направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозапис з бодікамер працівників правоохоронних органів, постанова Дарницького районного суду м. Києва від 23.08.2024.
Зокрема, ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов'язковими для виконання.
Відповідно до п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 4 розділу I Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 273107 від 16.03.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 16.03.2025, о 12-00 год. за адресою: м. Київ, вул. Ялтинська, 13, керував транспортним засобом Alfa Romeo 147 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей які не реагують на світло, не природна блідість обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку та у лікаря нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Під час події адміністративного правопорушення проводилась відео зйомка на бодікамеру. Відтак, з урахуванням викладеного, суддя приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ;
- відеозаписом з нагрудної бодікамери 767453, 473850 який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення та був досліджений судом, на якому зафіксовано під час відеофіксації обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Оцінюючи наявний в матеріалах адміністративної справи відеозапис, суд дійшов висновку, що ним підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі у передбаченому законом порядку.
Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню (факт керування транспортним засобом та факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння) у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.
З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, суд вважає підтвердженим те, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, та є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого ним правопорушення, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 68 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного судучерез Дарницький районний суд міста Києва.
Суддя: І.В. МОНІН