Справа № 757/2754/25-ц
Провадження №: 2/752/4602/25
07.05.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі
головуючого судді - Кирильчук І. А.,
при секретарі - Замай А. О.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_3
третьої особи - ОСОБА_2
розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про відшкодування упущеної вигоди,
У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_2 про відшкодування упущеної вигоди.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 28 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 квітня 2025 року вирішено залучити ОСОБА_2 до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у справі за позовом Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_2 про відшкодування упущеної вигоди.
У підготовчому засіданні представник відповідача - Почерняк І. С. заявила клопотання про зупинення провадження у дані справі.
У клопотанні представник відповідача просить суд зупинити провадження у справі №757/2754/25-ц до набрання законної сили рішеннями у справах №757/18462/21-ц та №757/15380/21-ц. Обґрунтовано це тим, що у вказаних справах розглядається питання щодо чинності та укладеності договору найму (оренди), який є підставою для позовних вимог у цій справі. Таким чином, до остаточного вирішення тих спорів розгляд цієї справи є неможливим, що відповідає положенням статті 251 ЦПК України.
Третя особа ОСОБА_2 підтримав клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
У підготовчому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що подане клопотання необґрунтоване і таке, що спрямоване виключно на штучне затягування розгляду справи, що є зловживанням процесуальними правами. Звертав увагу суду на те, що стаття 251 ЦПК України передбачає можливість зупинення провадження лише у разі об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи. У цьому випадку такої об'єктивної неможливості не існує: факт укладення договору, що є підставою цього позову для стягнення з відповідача суми упущеної вигоди визнаний та встановлений Верховним Судом у постанові від 07 серпня 2024 року у справі 757/18462/21-ц. Вказував, що клопотання було подано представником відповідача безпосередньо перед судовим засіданням, що позбавило сторону позивача можливості своєчасно ознайомитися з його змістом та підготувати обґрунтовані заперечення, у зв'язку з цим у судовому засіданні просив суд повернути клопотання про зупинення провадження без розгляду, оскільки воно було подане з порушенням процесуального порядку, що унеможливило належну підготовку сторони позивача для надання обґрунтованих заперечень.
Представник відповідача заперечила проти повернення клопотання без розгляду, зазначивши, що Цивільний процесуальний кодекс України не встановлює обмежень щодо строків подання подібних клопотань на стадії підготовчого провадження. Навпаки, відповідно до статті 186 ЦПК України, підготовче провадження існує саме для вирішення всіх процесуальних питань перед початком розгляду справи по суті, у тому числі таких, як зупинення провадження. Тому подання клопотання у межах підготовчого засідання є допустимим і не порушує вимог процесуального закону.
Суд, вивчивши подане клопотання та матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та третьої особи, приходить до такого.
Стаття 12 ЦПК України встановлює, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, суд враховує, що згідно із статтею 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У цьому випадку клопотання було подане представником відповідача під час підготовчого провадження, що є законним і відповідає процесуальним нормам. ЦПК України не встановлює обов'язкових строків для подання таких клопотань, тому подання його під час підготовчого провадження є правом сторони й не може вважатися процесуальним порушенням, з урахуванням того що забезпечена рівність прав і обов'язків сторін, даючи можливість кожній зі сторін висловитися щодо поданого клопотання під час проведення підготовчого засідання.
Клопотання про зупинення провадження у справі є заявою з процесуального питання і само по собі не є доказом в розумінні статті 76 ЦПК України, тому може бути подане в межах підготовчого провадження, а не виключно разом з відзивом.
Вирішуючи обставини, на які посилалась представник відповідача щодо необхідності зупинення провадження у справі, суд зазначає, що Верховним Судом 07 серпня 2024 року ухвалено постанову, якою рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року в частині позовних вимог Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 квітня 2023 року скасовано, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, Верховний Суд, за результатом касаційного перегляду наведених вище рішень, встановив, що суди зробили помилковий висновок про те, що договір найму (оренди) № 03-3 є неукладеним.
З огляду на вказаний висновок, суд вважає, що наразі договір найму (оренди) № 03-3 в судовому порядку не розірваний, не визнаний недійсним чи не укладеним.
Це свідчить про відсутність юридичних підстав вважати, що існує якась об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до остаточного вирішення інших спорів. Відтак будь-які посилання на необхідність зупинення провадження через невизначеність правового статусу договору є безпідставними.
Крім того, варто зазначити, що відповідно до загальних принципів цивільного процесуального права, факт відкриття інших судових проваджень, зокрема у справі №757/15380/21-ц, де відповідач просить суд визнати неукладеним договір найму (оренди) №03-3 від 17 липня 2020 року, підписаний між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на стороні орендодавця і АО «Гапоненко Роман і партнери» на стороні орендаря щодо оренди частини квартири АДРЕСА_1 , а також визнати відсутніми права та зустрічні обов'язки сторін за цим договором, не зупиняє дії зазначеного договору, не припиняє його виконання і не перешкоджає встановленню факту наявності чи відсутності збитків, що виникли внаслідок невиконання його умов.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи і у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Передбачена законом необхідність в зупиненні розгляду однієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що в іншій справі можуть бути встановлені або спростовані факти, що матимуть значення для вирішення цієї справи та які можуть вплинути на наявність підстав для задоволення позову повністю або частково, або відмови у ньому, або якщо ці справи є взаємовиключними.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між двома справами, що розглядаються, повинні існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, а факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
При цьому межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до порушення розумного строку розгляду справи.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 лютого 2020 року у справі № 922/2462/18 (ЄДРСРУ № 87478684).
Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 924/645/18 та від 20 грудня 2019 року у справі № 910/13234/18, від 13 вересня 2019 року у справі № 912/872/18, від 21 лютого 2019 року у справі № 910/974/18.
Таким чином, розгляд справи за позовом про відшкодування упущеної вигоди не є неможливим до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі про усунення перешкод у користування орендованою квартирою (№ 757/18462/21-ц), про визнання неукладеним договору найму (оренди) та визнати відсутніми права та зустрічні обов'язки як орендодавця та як орендаря за договором найму (№ 757/15380/21-ц), виходячи з предмету кожної з наведених справ, та враховуючи доводи сторін на користь своїх позицій у справі.
Керуючись статтями 5, 12, 76, 83, 186, 189, 251, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Клопотання представника позивача - Гапоненка Романа Івановича про повернення без розгляду клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі № 757/2754/25-ц - залишити без задоволення.
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про відшкодування упущеної вигоди.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 07 травня 2025 року.
Суддя І. А. Кирильчук