Справа № 752/9336/23
Провадження № 1-кс/752/1647/25
Іменем України
26 лютого 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця РЕспубліки Грузія, громадянина Республіки Грузії, без постійного місця проживання та реєстрації, не судимого, у кримінальному провадженні № 12020100010004570 від 15.10.2020р.,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100010004570 від 15.10.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у невстановлений слідством час там ОСОБА_7 , виник злочинний умисел направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжкa), вчинена в особливо великих розмірах.
Taк, з метою реалізації свого злочинного умислу 28.09.2020 о 14 годині 18 хвилин «Катюша», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Антоновичa, 169/11. Перебуваючи в приміщенні, Акxалаиа Гича помітив, що на стільці поряд з одним із столів знаходиться рюкзак, який належить потерпілому ОСОБА_8 , що в сумці може знаходитися цінне майно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинeння таємного викрадення чужoго, Акxалаиа Гича підійшов до сумки яка належить потеpпілому ОСОБА_9 , упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та він залишається непоміченим для сторонніх осіб, викрав рюкзак з грошовими коштами у розмірі 750 000 гривень, та документами, а саме паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_8 , посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, після чого сховавши його під піджак вийшов з приміщення ресторану «Вереничная Катюша».
Викравши вказані грошові кошти та документи ОСОБА_10 з місця скоєння злочину зник, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду у розмірі 750000 грн.
10.11.2020 ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
У клопотанні зазначається, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, підтверджується сукупністю доказів, доданими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених пунками 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Захисник заперечила проти задоволення клопотання, зазначивши, додані до клопотання докази не підтверджують обгрунтованості підозри відносно ОСОБА_6 .
Розглянувши клопотання, заслухавши учасників процесу, оцінивши всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100010004570 від 15.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
З клопотання слідчого та доданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_11 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 185 КК України.
10.11.2020 року ОСОБА_12 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_11 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, підтверджується доказами, доданими до клопотання, в їх сукупності.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суд з прав людини від 21.04.2011року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» під терміном «обгрунтована підозра» необхідно розуміти, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У рішенні №14310/88 від 23.10.1994 року по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обгрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження в їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчиненні кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_11 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Розглянувши питання існуючих ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає в тому, що ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років.
Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Іллійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того, 26.06.2024р. органом досудового слідства винесено постанову про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Вказане дає підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду не лише на території України, а й інших країн. Відтак слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення
Щодо ризику впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання потерпілого і свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. Вказане доводить, що можливість впливу на свідків є досить ймовірною.
Ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку слідчого судді, є недоведеним, а тому не може бути покладений в основу даного судового рішення.
Так само слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваий може вчинити інше кримінальне правопорушення, є доведеним стороною обвиувачення. При цьому слідчий суддя враховує, що підозрюваний, не маючи офіційного постійного джерела доходу, і в подальшому може вчиняти інші правопорушення.
Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, аналізуючи наведене в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищеназваним ризикам і тому слідчий суддя вважає за необхідне обрати стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Отже, на даному етапі лише такий вид запобіжного заходу зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором, що виключає собою можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
У відповідності до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,
1. Клопотання задовольнити.
2. Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні №12020100010004570 від 15.10.2020 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
3. Контроль та виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
4. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1