05 травня 2025 року
м. Київ
справа № 487/1769/13
провадження № 61-5147ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
заявник - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
боржниця - ОСОБА_1 ,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2025 року у складі судді Притуляк І. О. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 березня 2025 року у складі колегії суддів: Царюк Л. М., Базовкіної Т. М., Тищук Н. О.,
У жовтні 2024 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», Банк) звернулося до суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу та видачу дубліката виконавчого листа.
У заяві зазначало, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2013 року звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 06 червня 2008 року укладеним між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (далі - ВАТ «ВТБ Банк») та ОСОБА_1 , а саме - 4-х кімнатну квартиру, загальною площею 82,00 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною незалежним експертом-оцінювачем, для виконання зобов'язань ОСОБА_3 по кредитному договору від 06 червня 2008 року № 090/2008, щодо сплати заборгованості, яка станом на 21 лютого 2013 року становить 72 653,87 дол. США, що еквівалентно 580 722,38 грн.
Рішення суду набрало законної сили 13 серпня 2013 року.
04 вересня 2013 року Заводським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист, який було отримано представником первісного кредитора та направлений на виконання до органів державної виконавчої служби.
Постановою державного виконавця Заводського ВДВС у м. Миколаєві Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 24 червня 2016 року, вказаний виконавчий лист повернуто стягувачу.
Ухвалою Заводського районного суд м. Миколаєва від 12 липня 2021 року замінено сторону стягувача у виконавчому документі з виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2013 року по справі 487/1769/13-ц, з ВАТ «ВТБ Банк» на АТ «Універсал Банк».
Представником АТ «Універсал Банк» виконавчий лист не було отримано.
07 грудня 2021 року та 24 січня 2022 року представником АТ «Універсал Банк» направлено запити до відділу державної виконавчої служби, та 11 лютого 2022 року отримано відповідь, відповідно до якої, 24 червня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
Копії постанови та документів, які б підтверджували факт повернення виконавчого листа ВАТ «ВТБ Банк», надано не було, по причині їх знищення за закінченням терміну зберігання.
Отже, виконавчий лист по справі № 2/487/1251/13, виданий Заводським районним судом м. Миколаєва 04 вересня 2013 року, було втрачено, що позбавляє стягувача можливості реалізувати своє право на виконання рішення суду.
Посилаючись на викладене, АТ «Універсал Банк» просило суд видати дублікат виконавчого листа № 2/487/1251/13, виданого 04 вересня 2013 року Заводським районним судом м. Миколаєва, про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 06 червня 2008 року, укладеним між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 . Поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2/487/1251/13 виданого 04 вересня 2013 року Заводським районним судом м. Миколаєва про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 06 червня 2008 року, укладеним між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 .
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2025 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 18 березня 2025 року, заяву задоволено частково.
Видано АТ «Універсал Банк» дублікат виконавчого листа № 2/487/1251/13, виданого 04 вересня 2013 року на виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 листопада 2010 року, у справі № 487/1769/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 06 червня 2008 року, укладеним між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О. С. за реєстровим № 1816 - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 82,0 кв. м, житловою площею 52,4 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29 вересня 1994 року № 3-5340, із застосуванням процедури продажу шляхом проведення прилюдних торгів, для виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором від 06 червня 2008 року № 090/2008 щодо сплати заборгованості, яка станом на 21 лютого 2013 року становить 72 653,87 дол. США, що згідно курсу НБУ еквівалентно 580 722,38 грн. Встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид квартир, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» 3 441,00 грн витрат по оплаті судового збору.
У задоволенні заяви в частині поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу відмовлено.
У квітні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 березня 2025 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не взято до уваги, що заявник не довів належними доказами факт втрати виконавчого листа. Висновки судів попередніх інстанцій суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10, від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц.
Щодо оскарження судових рішень у частині відмови у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Таким чином, пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачає оскарження у касаційному порядку судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином ухвала Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2025 року та постанова Миколаївського апеляційного суду від 18 березня 2025 року у частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не підлягають касаційному оскарженню.
Щодо оскарження судових рішень в частині видачі дубліката виконавчих документів
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою, правильне застосування судом норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Такого висновку Суд дійшов з огляду на наступне.
Судами встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2013 року звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 06 червня 2008 року, укладеним між ВАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О. С. за реєстровим № 1816 - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 82,0 кв. м, житловою площею 52,4 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29 вересня 1994 року № 3-5340, із застосуванням процедури продажу шляхом проведення прилюдних торгів, для виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором від 06 червня 2008 року, № 090/2008 щодо сплати заборгованості, яка станом на 21 лютого 2013 року становить 72 653,87 дол. США, що згідно курсу НБУ еквівалентно 580 722,38 грн. Початкова ціна встановлена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид квартир, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» 3 441,00 грн витрат по оплаті судового збору.
Вказане рішення набрало законної сили 13 серпня 2013 року за результатами перегляду судом апеляційної інстанції.
04 вересня 2013 року Заводським районним судом м. Миколаєва на виконання вищевказаного рішення суду, було видано виконавчий лист № 2/487/1251/13.
29 вересня 2013 року старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Вовченко А.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Доказів про підстави для повернення виконавчого листа стягувачу матеріали справи не містять.
23 травня 2016 року за заявою ПАТ «ВТБ Банк» головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Буділовською О. О. відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2/487/1251/13, виданого 04 вересня 2013 року Заводським районним судом м. Миколаєва (ВП № НОМЕР_1).
24 червня 2016 року тим же головним державним виконавцем зазначений виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 47, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження». У постанові також зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання у строк до 26 червня 2017 року.
Ухвалою Заводського районного суд м. Миколаєва від 12 липня 2021 року замінено сторону стягувача з ВАТ «ВТБ Банк» на АТ «Універсал Банк» у виконавчому листі № 2/487/1251/13, виданого на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 липня 2013 року.
Відповідно до листів головного державного виконавця Заводського ВДВС у місті Миколаєві ПМУ МЮ (м. Одеса) Буділовської О. О. № 13142/21.20-35/9 від 11 лютого 2022 року та № 30117/21.20-35/9 від 29 вересня 2022 року, на виконанні відділу перебував виконавчий лист № 2/487/1251/13 від 04 вересня 2013 року (виконавче провадження № НОМЕР_1). Постановою державного виконавця від 24 червня 2016 року виконавчий лист було повернуто стягувачу, на підставі підпункту 9 пункту 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме через наявну встановлену законом заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Надати копії зазначеної постанови та докази отримання ВАТ «ВТБ Банк» зазначеного виконавчого документу, не виявилося можливим, по причині їх знищення за закінченням терміну зберігання.
За результатами перевірки наявності оригінала зазначеного виконавчого документу в матеріалах наглядової справи та в журналі вхідної кореспонденції за 2016-2024 роки АТ «Універсал Банк» була встановлена відсутність виконавчого листа, виданого судом 04 вересня 2013 року, що підтверджується відповідною довідкою банку та актом перевірки, складеними 09 жовтня 2024 року.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
На час видачі виконавчого листа у справі 487/1769/13-ц був чинний Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, а на час звернення заявника до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчих документів був чинний Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, згідно з пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Відповідно до пункту 17.4 Розділу XIII Прикінцеві положення до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».
Задовольняючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що звернення стягувача до суду першої інстанції з заявою про видачу дубліката виконавчого листа у цій справі перш за все обумовлено фактом втрати цього виконавчого листа. Врахував, що матеріали справи не містять доказів повернення на адресу ВАТ «ВТБ Банк» виконавчого листа стосовно боржниці ОСОБА_1 після фактичного припинення примусового виконання рішення суду та винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 24 червня 2016 року, зокрема рекомендованим листом у порядку, визначеному у статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому висновки судів попередніх інстанцій про те, що стягувач не повинен доводити фізичної втрати оригіналу наказу, а має доводити відсутність у нього виконавчого документу, який йому видано, та, як наслідок, відсутність у нього можливості звернутися до виконавця відповідають висновкам, викладеним у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 10/246, від 17 серпня 2023 року у справі № 910/22462/15, від 27 січня 2023 року у справі № 14/338, від 01 листопада 2023 року по справі № 1/137, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11.
За таких обставин, встановивши, що заявником втрачено виконавчий лист, суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок про задоволення заяви АТ «Універсал банк» про видачу дублікату виконавчого листа.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та їх відображення в судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими, спрямованими на уникнення виконання судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є очевидно необґрунтованою, правильне застосування судами норми права у частині вирішення питання про заміну сторони у виконавчих документах та видачу дубліката виконавчих листів є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Отже, відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі за заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 березня 2025 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник