05 травня 2025 року
м. Київ
справа № 2-7/10
провадження № 61-4376ск25
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу малого приватного підприємства «Берізка» на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 15 січня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 березня 2025 року у справі за заявою малого приватного підприємства «Берізка» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, визнання дій Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
15 квітня 2024 року МПП «Берізка» звернулося до суду із зазначеною заявою, в якій просило:
- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-710 від 29 квітня 2010 року, виданий Нововолинським міським судом Волинської області;
- визнати дії правонаступника Володимирського ВДВС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції неправомірними по виконанню виконавчого листа № 2-710 від 29 квітня 2010 року;
- зобов'язати Володимирський ВДВС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешти, зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна:
1) за реєстраційним номером 912044 від 05 жовтня 2009 року, підстава обтяження - постанова № 16878 від 01 жовтня 2009 року заступника начальника ВДВС Нововолинського МУЮ Волинської області Гальчика С. М., об'єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно - частина нежитлового приміщення колишнього магазину «1001 Дрібниця» площею 265,5 кв. м, власник: МПП «Берізка», обтяжувач: ВДВС Нововолинського МУЮ;
2) за реєстраційним номером 11305493 від 20 червня 2011 року, підстава обтяження - постанова № 27158506 від 20 червня 2011 року заступника начальника ВДВС Нововолинського МУЮ Волинської області Гальчика С. М., об'єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно - частина нежитлового приміщення колишнього магазину «1001 Дрібниця» площею 265,5 кв. м, власник: МПП «Берізка», обтяжувач: ВДВС Нововолинського МУЮ.
Нововолинський міський суд Волинської області ухвалою від 15 січня 2025 року, яку залишив без змін Волинський апеляційний суд постановою від 04 березня 2025 року, у задоволенні заяви відмовив.
03 квітня 2025 року МПП «Берізка» засобами поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою наухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 15 січня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 березня 2025 року у зазначеній вище справі.
Автоматизованою системою діловодства (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2025 року) справу призначено судді-доповідачу Пророку В. В. та визначено суддів, які входять до складу колегії: Литвиненко І. В. та Петрова Є. В.
Верховний Суд ухвалою від 30 квітня 2025 року заяву Пророка В. В. про самовідвід задовольнив. Відвів суддю Верховного Суду Пророка В. В. від розгляду касаційної скарги МПП «Берізка» на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 15 січня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 березня 2025 року у цій справі. Матеріали касаційної скарги у зазначеній справі передав на повторний автоматизований розподіл.
Автоматизованою системою діловодства (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 травня 2025 року) справу призначено судді-доповідачу Грушицькому А. І. та визначено суддів, які входять до складу колегії: Литвиненко І. В. та Петрова Є. В.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з частиною першою статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, зміст пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що оскарження ухвал суду першої інстанції щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, після їх перегляду в апеляційному суді, у касаційному порядку не передбачено. Постанова апеляційного суду, прийнята за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, також не може бути предметом перегляду у касаційному порядку.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 05 вересня 2019 року про закриття касаційного провадження у справі № 753/23412/17 (провадження № 61-44581сво18) дійшла висновку, що «відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України ухвала суду щодо задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Водночас стаття 389 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку. Тлумачення пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвал про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у касаційному порядку, не передбачено».
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки ухвала Нововолинського міського суду Волинської області від 15 січня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 березня 2025 року не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою МПП «Берізка» на вказані судові рішення.
Керуючись статтями 394, 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою малого приватного підприємства «Берізка» на ухвалу Нововолинського міського суду Волинської області від 15 січня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 березня 2025 року у справі за заявою малого приватного підприємства «Берізка» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, визнання дій Володимирського відділу державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров