06 травня 2025 року
м. Київ
справа № 752/14296/16-ц
провадження № 61-13460св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат»,
відповідачі: ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта СТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року у складі судді Чередніченко Н. П. та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Писаної Т. О., Таргоній Д. О.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат»(далі - ТОВ «Полімершпагат», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта СТ» (далі - ТОВ «Дельта СТ»),
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у порядку субсидіарної відповідальності учасників товариства.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Господарського суду м. Києва
від 13 серпня 2015 року у справі № 910/13185/14 позов ТОВ «Полімершпагат» задоволено частково. Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Дельта РЕ» (далі - ТДВ «Страхове товариство «Дельта РЕ») суму страхового відшкодування у розмірі 4 014 450 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 3 073 748,37 грн, 35 % річних у сумі 431 910,83 грн. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Судове рішення набрало законної сили.
За заявою ТОВ «Полімершпагат» державним виконавцем 15 жовтня
2015 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 910/13185/14, виданого 31 серпня 2015 року Господарським судом м. Києва
про стягнення з ТДВ «Страхове товариство «Дельта РЕ» на користь
ТОВ «Полімершпагат» вищевказаних грошових коштів.
05 квітня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав того, що у ході виконання рішення суду державним виконавцем вчинено дії щодо виявлення належного боржнику майна, на яке можливо звернути стягнення у рахунок погашення заборгованості,
та встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань учасниками ТДВ «Страхове товариство «Дельта РЕ» є ОСОБА_1 , ТОВ «Дельта СТ», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Розмір статутного капіталу становить 10 000 000 грн, дата закінчення його формування 01 листопада 2007 року.
Законом покладено на учасників товариства відповідальність за його боргами, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідачів вищевказаної заборгованості.
З врахуванням викладеного ТОВ «Полімершпагат» просило суд стягнути з ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , ТОВ «Дельта СТ»,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 солідарно кошти у сумі 7 603 766,10 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року позов
ТОВ «Полімершпагат» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ,
ТОВ «Дельта СТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «Полімершпагат» кошти в сумі 7 603 766,10 грн. Стягнуто у рівних частках з ОСОБА_1 ,
ТОВ «Дельта СТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «Полімершпагат» судовий збір у розмірі 1 378 грн, тобто по 344,50 грн з кожного.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що учасники товариства з додатковою відповідальністю відповідають за його боргами своїми внесками до статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеска кожного учасника.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачі, як учасники товариства з додатковою відповідальністю, повинні нести додаткову відповідальність по зобов'язанням ТДВ «Страхове товариство
«Дельта РЕ», а отже, позовні вимоги є обґрунтованими.
Вищевказане судове рішення ні в апеляційному порядку, ні у касаційному порядку оскаржено не було, а тому набрало законної сили.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 січня
2023 року, заяву старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) задоволено. Замінено сторону у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа
№ 752/14296/16-ц, виданого 23 лютого 2018 року Голосіївським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 , ТОВ «Дельта СТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «Полімершпагат» коштів у розмірі 7 603 766,10 грн, а саме: боржника - ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступника - ОСОБА_2 .
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду
від 17 січня 2023 року залишено без змін. Поновлено дію постанови Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року (провадження № 61-2518св23).
Короткий зміст вимог заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року у справі № 752/14296/16-ц за нововиявленими обставинами.
Посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_1 , який за життя не знав ні про наявність судового рішення, ні про відкрите виконавче провадження про стягнення з нього грошових коштів.
Після смерті чоловіка вона з'ясувала, що на виконанні у Голосіївському відділі державної виконавчої служби у місті Києві центрального міського управління міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа від 23 лютого 2018 року
№ 752/14296/16-ц про стягнення, у тому числі з ОСОБА_1 на користь
ТОВ «Полімершпагат» 7 603 766,10 грн.
З огляду на те, що розгляд справи судом відбувся без участі ОСОБА_1 , останній був позбавлений можливості подати докази на спростування позовних вимог.
Заявник, як дружина ОСОБА_1 , знала, що він працював в
ТДВ «Страхове товариство «Дельта Ре», проте не була обізнана щодо корпоративних прав чоловіка і не знала, що він не був засновником цього товариства.
Отримавши 17 листопада 2022 року копію Статуту ТДВ «Страхове товариство «Дельта Ре», їй стало відомо про те, що учасниками зазначеного товариства були ТОВ «Дельта СТ», ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 є лише кінцевим бенефіціаром ТОВ «Дельта СТ».
Таким чином, нововиявленою обставиною, на її думку є факт того, що
ОСОБА_1 не був учасником ТДВ «Страхове товариство «Дельта Ре», а тому не міг бути відповідачем у справі про солідарне стягнення заборгованості із учасників цього товариства. Документом, який підтверджує цю обставину, є Статут
ТДВ «Страхове товариство «Дельта Ре».
З урахуванням викладеного ОСОБА_2 просила суд згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України переглянути рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року у справі
№ 752/14296/16-ц за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року
у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 752/14296/16-ц за позовом ТОВ «Полімершпагат» до ОСОБА_1 , ТОВ «Дельта СТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в порядку субсидіарної відповідальності учасників товариства з додатковою відповідальністю, відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наведені заявником обставини не можна кваліфікувати як нововиявлені у розумінні положень
статті 423 ЦПК України, оскільки вони не є нововиявленими, тобто такими, що якби вони були відомі при розгляді справи, то суд ухвалив би інше судове рішення.
Суд першої інстанції зазначив про те, що обставини, на які посилається заявник, правонаступник ОСОБА_1 (боржника), як на нововиявлені фактично зводяться до її незгоди з ухваленим рішенням суду про стягнення коштів і не підпадають під положення статті 423 ЦПК України, яка передбачає вичерпний перелік підстав перегляду рішення або ухвали суду, що набрали законної сили.
З урахуванням викладеного, районний суд дійшов висновку про те, що відсутні правові підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року у справі
№ 752/14296/16-ц.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами
Постановою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що заявник, як на нововиявлені обставини, посилалася на те, що істотними обставинами для вирішення спору є той факт, що за життя ОСОБА_1 не був учасником
ТДВ «Страхове товариство «Дельта Ре», а тому не міг бути належним відповідачем у справі про солідарне стягнення заборгованості із учасників цього товариства. При цьому зазначала, що їй про ці обставини не було відомо, а стало відомо лише
з часу ознайомлення зі Статутом ТДВ «Страхове товариство «Дельта Ре»
17 листопада 2022 року.
Проте визначальним є не те, чи було відомо про зазначені обставини
ОСОБА_2 , оскільки на час ухвалення Голосіївським районним судом м. Києва рішення від 23 січня 2018 року вона не була стороною у справі, а те, чи було відомо самому ОСОБА_5 про ці обставини.
Доказів того, що ОСОБА_5 не було і не могло бути відомо про те, що він не є учасником ТДВ «Страхове товариство «Дельта Ре», а лише є кінцевим беніфенціаром ТОВ «Дельта СТ», як учасника вищевказаного товариства, заявник суду не надала.
Отже, апеляційний суд погодився з висновком районного суду про відмову у задоволенні заяви, оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_2 не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України, так як наведені заявником факти були відомі ОСОБА_5 на час ухвалення рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року у справі № 752/14296/16-ц.
Отже, посилання заявника на те, що її чоловік з поважних причин не був присутнім у судовому засіданні, а тому не міг заперечити проти позову і надати відповідні докази, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги, оскільки вчинення чи невчинення учасником справи процесуальних дій не може бути підставою для перегляду рішення суду саме за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким переглянути за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 рокуу справі
№ 752/14296/16-ц, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 752/14296/16-ц
з Голосіївського районного суду м. Києва. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено абзац четвертий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
У березні 2025 року, після неодноразових нагадувань, справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що підставою для стягнення коштів
з ОСОБА_1 за рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року у справі № 752/14296/16-ц було те, що він начебто є співзасновником
ТДВ «Страхове товариство «Дельта РЕ». ОСОБА_1 не приймав участі при розгляді справи № 752/14296/16-ц, його не було повідомлено судом про розгляд цієї справи.
У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вказувалося, що ОСОБА_1 тяжко хворів, переніс два інсульти, не міг відслідковувати рекомендовані поштові листи або проведення виконавчих дій, які вчинені в межах виконавчого провадження, і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 від респіраторної хвороби COVID-19.
Про існування рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня
2018 року у справі № 752/14296/16-ц вона, як спадкоємець ОСОБА_1 , довідалася лише 05 квітня 2021 року. Документи направлені державним виконавцем не отримані ОСОБА_1 , оскільки державним виконавцем було зазначено помилкову адресу, за якою він ніколи не проживав.
17 листопада 2022 року вона отримала копію Статуту ТДВ «Страхове товариство «Дельта РЕ», з якого довідалася, що ОСОБА_1 не є засновником, співзасновником цього товариства, ця обставина є нововиявленою для цієї справи.
Крім того, ОСОБА_1 на момент розгляду справи не був кінцевим бенефіціаром ТОВ «Дельта СТ», оскільки у Статуті ТОВ «Дельта СТ» зазначений єдиний власник - ОСОБА_4 .
Таким чином, інформація про те, що ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціаром
ТОВ «Дельта СТ» є помилковою, оскільки державний реєстратор не вніс відповідні зміни в Єдиний державний реєстр юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, ОСОБА_1 не міг бути відповідачем у справі № 752/14296/16-ц.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 13 серпня
2015 року у справі № 910/13185/14 позов ТОВ «Полімершпагат» задоволено частково. Стягнуто з ТДВ «Страхове товариство «Дельта РЕ» суму страхового відшкодування у розмірі 4 014 450 грн, інфляційну складову боргу у розмірі 3 073 748,37 грн, 35 % річних у сумі 431 910,83 грн. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
За заявою ТОВ «Полімершпагат» державним виконавцем 15 жовтня
2015 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 910/13185/14, виданого 31 серпня 2015 року Господарським судом м. Києва,
про стягнення ТДВ «Страхове товариство «Дельта РЕ» на користь
ТОВ «Полімершпагат» вищевказаних грошових коштів.
05 квітня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у м. Києві винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав того, що у ході виконання рішення суду державним виконавцем вчинено дії щодо виявлення належного боржнику майна, на яке можливо звернути стягнення у рахунок погашення заборгованості та встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань учасниками ТДВ «Страхове товариство «Дельта РЕ» є ОСОБА_1 , ТОВ «Дельта СТ», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Розмір статутного капіталу становить 10 000 000 грн, дата закінчення його формування 01 листопада 2007 року.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року у справі
№ 752/14296/16-ц, що набрало законної сили, позов ТОВ «Полімершпагат» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ «Дельта СТ»,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «Полімершпагат» кошти в сумі 7 603 766,10 грн. Стягнуто у рівних частках з ОСОБА_1 , ТОВ «Дельта СТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «Полімершпагат» судовий збір у розмірі 1 378 грн, тобто по 344,50 грн з кожного.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 січня
2023 року, заяву старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) задоволено. Замінено сторону у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа
№ 752/14296/16-ц, виданого 23 лютого 2018 року Голосіївським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 , ТОВ «Дельта СТ», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ «Полімершпагат» коштів у розмірі 7 603 766,10 грн,
а саме: боржника - ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його правонаступника - ОСОБА_2 .
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду
від 17 січня 2023 року залишено без змін. Поновлено дію постанови Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року (провадження № 61-2518св23).
У частині першій статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п'ята статті 423 ЦПК України).
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження
№ 12-158гс19), пункти 7.4, 7.5).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21), пункт 34.1.1).
Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01 березня 2024 року
у справі № 334/6285/23 (провадження № 61-18435св23), від 17 березня 2025 року
у справі № 463/155/20 (провадження № 61-10687св24) та інших.
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18), пункт 26).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18), пункти 27, 28).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі
№ 154/3029/14-ц (провадження № 14-43цс22) зазначено, що «нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку».
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (справа «Пономарьов проти України», рішення від 03 квітня 2008 року).
Суди дійшли вірного висновку про те, що ОСОБА_2 , як на нововиявлені обставини, посилалася на те, що за життя її чоловік - ОСОБА_1 не був учасником ТДВ «Страхове товариство «Дельта Ре», а тому не міг бути належним відповідачем у справі про солідарне стягнення заборгованості із учасників цього товариства.
У абзаці першому, третьому пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2014 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» судам роз'яснено, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Суди дійшли правильного висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 не було і не могло бути відомо про те, що він не є учасником ТДВ «Страхове товариство «Дельта Ре».
Отже, Верховний Суд погоджується з висновками судів про те, що наведені ОСОБА_2 у заяві обставини не можуть бути віднесені до нововиявлених, оскільки вони у розумінні положень статті 423 ЦПК України не відповідають усім необхідним умовам таких обставин, тому вони не є нововиявленими, тобто такими, що якби вони були відомі при розгляді справи, то суд ухвалив би принципово інше рішення.
Посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_5 не було відомо про розгляд справи, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня
2018 року у справі № 752/14296/16-ц, існування виконавчого провадження, на увагу не заслуховуються, оскільки вчинення чи невчинення стороною у справі відповідних процесуальних дій не може бути правовою підставою для перегляду рішення суду саме за нововиявленими обставинами.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року
та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник