печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33826/24-ц
19 вересня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
Адвокат Олекса Л.А. діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення алементів на утримання дітей, у якому обґрунтовуючи свої вимоги просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, прийшов до наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановленим Цивільним процесуальних кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити
повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Вказані вимоги до позовної заяви щодо обов'язкової наявності відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету до ЦПК України внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року, який набрав чинності 21.07.2023 року та введений в дію 18.10.2023 року.
Разом з тим, як вбачається із змісту позовної заяви, представник позивача не зазначає відомості про наявність або відсутність електронного кабінету та не надає суду докази зазначених обставин.
З урахуванням наведеного стороні позивача необхідно зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету усіх учасників справи.
Пунктом 4 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Предметом позову ОСОБА_1 є стягнення аліментів на утримання спільних малолітніх дітей у частці від заробітку (доходу) батька дітей.
За змістом ч. 2 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається відсутність правового та фактичного обґрунтування обраного способу захисту.
За викладених обставин позивачу для усунення недоліків необхідно обґрунтувати обраний спосіб захисту з урахування положень та вимог Глави 15 Сімейного кодексу України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Представник позивача обґрунтовуючи свої вимоги вказує, що останнім часом відповідач ухиляється від виконання обов'язків по утриманню дітей.
Крім того, сторона позивача вказує, що наразі діти проживають з позивачем та перебувають на повному її утриманні.
Разом з тим, з матеріалів позовної заяви та додатків до неї вбачається відсутність будь яких доказів, що підтверджують:
1) визначення місця проживання дітей з позивачем (письмова домовленість батьків, рішення суду, інше);
2) рівень місячного доходу позивача протягом періоду часу у який спільні малолітні діти проживають з позивачем та перебувають на її повному утриманні та забезпеченні;
3) витрати на утримання спільних малолітніх дітей;
4) умисне ухилення відповідачем від виконання свого батьківського обов'язку з участі в утриманні спільних дітей, що полягає у наданні матеріальної допомоги на утримання дітей.
За викладених обставин стороні позивача для усунення недоліків необхідно додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують кожну з обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім того, згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини) передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
З огляду на викладене, а також той факт, що рішення по даній справі впливатиме на права та інтереси малолітніх осіб, з метою захисту прав та інтересів дітей позивачу для усунення недоліків необхідно залучити до участі у розгляді справи Службу у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
Таким чином, вказані обставини є перешкодою для відкриття провадження у цивільній справі, а позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, провадження у справі не може бути відкрито, а тому відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України її слід залишити без руху з вказаних вище підстав та надати позивачеві строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
В разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 185, 353 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, - залишити без руху.
Роз'яснити позивачу, можливість усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Підпалий