06.05.2025 Справа №607/9097/25 Провадження №2-з/607/33/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., ознайомившись із заявою адвоката Світлика Олега Мирославовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Світлика О. М. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, у якій просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на:
транспортний засіб - спеціалізований вантажний сідловий тягач MERCEDES-BENZ ACTROS 1845 LS, 2014 року випуску, об'єм двигуна - 12809 см3, вид палива - дизель, VIN код ТЗ: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , дата реєстрації - 14.09.2022 року;
транспортний засіб - спеціалізований напівпричіп/напівпричіп платформа тентована SCHWARZMULLER W-SERIE, 2013 року випуску, повна маса - 39000 кг, маса без навантаження - 6590 кг, VIN код ТЗ: НОМЕР_3 , д.н.з. - НОМЕР_4 , дата реєстрації - 14.09.2022 року.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 03 грудня 2024 року, за спільною заявою обох з подружжя, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано, про що Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис за № 350.
За час шлюбу сторонами було придбано три транспортних засоби, а саме:
1) легковий автомобіль RENAULT KOLEOS, 2014 року випуску, об'єм двигуна - 1995 см3, вид палива - дизель, VIN код ТЗ: НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_6 , дата реєстрації - 29.03.2023 року;
2) спеціалізований вантажний сідловий тягач MERCEDES-BENZ ACTROS 1845 LS, 2014 року випуску, об'єм двигуна - 12809 см3, вид палива - дизель, VIN код ТЗ: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , дата реєстрації - 14.09.2022 року;
3) спеціалізований напівпричіп/напівпричіп платформа тентована SCHWARZMULLER W-SERIE, 2013 року випуску, повна маса - 39000 кг, маса без навантаження - 6590 кг, VIN код ТЗ: НОМЕР_3 , д.н.з. - НОМЕР_4 , дата реєстрації - 14.09.2022 року.
Легковий автомобіль RENAULT KOLEOS, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , при його державній реєстрації 29.03.2023 року, було зареєстровано на заявницю ОСОБА_1 . Спеціалізований вантажний сідловий тягач MERCEDES-BENZ ACTROS 1845 LS, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , та спеціалізований напівпричіп/напівпричіп платформа тентована SCHWARZMULLER W-SERIE, 2013 року випуск, д.н.з. - НОМЕР_4 , при їхній державній реєстрації 14.09.2022 року, було зареєстровано за ОСОБА_2 , громадянином Турецької Республіки, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Таким чином, орієнтовна вартість майна зареєстрованого за відповідачем більше як втричі перевищує вартість майна зареєстрованого за позивачем. З врахуванням наведеного, ціна позову про забезпечення якого просить позивач становить близько 583 028,00 грн.
У зв'язку з розірванням шлюбу, ОСОБА_1 має намір звернутись до суду з позовом про поділ майна подружжя, стягнення з відповідача грошової компенсації частини вартості зареєстрованих за ним транспортних засобів, оскільки сторони спільної згоди щодо поділу майна набутого за час шлюбу не дійшли.
ОСОБА_2 є громадянином Турецької Республіки, будь-якого нерухомого майна в Україні, чи іншого цінного рухомого майна, окрім вказаних вище транспортних засобів, він не має.
Виходячи з цього, адвокат Світлик О. М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , вважає, що позов має бути забезпечено судом, щоб унеможливити відчуження майна.
Розгляд заяви здійснено судом у строки, визначені ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає вимогам ч. 13 ст. 7 та ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Отож, розглянувши заяву про забезпечення позову, суд доходить до таких висновків.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
В силу ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Окрім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі № 726/822/21.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття таких заходів призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відтак, проаналізувавши матеріали та доводи заяви про забезпечення позову, суд виснує, що між сторонами може мати місце спір про поділ майна подружжя. Щодо накладення арешту на спеціалізований вантажний сідловий тягач MERCEDES-BENZ ACTROS 1845 LS, 2014 року випуску, об'єм двигуна - 12809 см3, вид палива - дизель, VIN код ТЗ: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , дата реєстрації - 14.09.2022 року; спеціалізований напівпричіп/напівпричіп платформа тентована SCHWARZMULLER W-SERIE, 2013 року випуску, повна маса - 39000 кг, маса без навантаження - 6590 кг, VIN код ТЗ: НОМЕР_3 , д.н.з. - НОМЕР_4 , дата реєстрації - 14.09.2022 року, які належать Бурназ Ібрахіму, то до заяви не додано будь-яких підтверджуючих документів, які б свідчили про спроби титульного власника його відчужити. Доказів на підтвердження таких намірів позивачкою надано не було, а твердження щодо можливого відчуження у майбутньому вказаного майна - є припущенням.
Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки позивачем та його представником не наведено достатніх підстав для застосування арешту вищевказаних транспортних засобів як заходу забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивачки - адвоката Світлика О. М. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спеціалізований вантажний сідловий тягач MERCEDES-BENZ ACTROS 1845 LS, 2014 року випуску, об'єм двигуна - 12809 см3, вид палива - дизель, VIN код ТЗ: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , дата реєстрації - 14.09.2022 року; спеціалізований напівпричіп/напівпричіп платформа тентована SCHWARZMULLER W-SERIE, 2013 року випуску, повна маса - 39000 кг, маса без навантаження - 6590 кг, VIN код ТЗ: НОМЕР_3 , д.н.з. - НОМЕР_4 , дата реєстрації - 14.09.2022 року.
Обов'язок доведення обставин, які б указували на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до положень статті 81 ЦПК України, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду.
Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року в справі № 755/5333/20, провадження №61-17180св20, вказав, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести, але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову, а також спроможну вірогідність саме таких обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки заявницею та її представником не наведено достатніх, достовірних підстав для застосування вказаного заходу забезпечення позову, арешту спеціалізованого вантажного сідлового тягача MERCEDES-BENZ ACTROS 1845 LS, 2014 року випуску, об'єм двигуна - 12809 см3, вид палива - дизель, VIN код ТЗ: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , дата реєстрації - 14.09.2022 року; спеціалізованого напівпричіп/напівпричіп платформи тентованої SCHWARZMULLER W-SERIE, 2013 року випуску, повна маса - 39000 кг, маса без навантаження - 6590 кг, VIN код ТЗ: НОМЕР_3 , д.н.з. - НОМЕР_4 , дата реєстрації - 14.09.2022 рок, а також не надано належних і достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви адвоката Світлика О. М. в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Керуючись ст.ст. 149-153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
У задоволенні заяви адвоката Світлика Олега Мирославовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області О. Я. Герчаківська