Справа № 626/680/25
Провадження № 3/626/204/2025
Іменем України
05.05.2025 року м. Берестин
Суддя Берестинського районного суду Харківської області Рибальченко І.Г., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Берестинського РВП ГУНП в Харківській області у відношенні: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 256527 від 26.02.2025 року, ОСОБА_1 26.02.2025 року о 00- й годині 13 хвилин по вул.Харківській в м. Берестин Харківської області, керував транспортним засобом Mitsubishi lancer державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу Драгер з результатом 1,68 проміле.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнав, та пояснив, що 25.02.2025 року він був у гостях у своїх друзів, де вживав спиртні напої, але зателефоновував батькові ОСОБА_2 та попросив відвезти його додому. По дорозі у них закінчився бензин і батько пішов шукати пальне, а він залишився біля свого автомобіля. Під'їхали працівники поліції, які запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, ОСОБА_1 вважав що це процедура обов'язкова, так як він порушив комендантську годину, крім того і не заперечував факту вживання ним алкогольних напоїв. Пройшов огляд, було складено протокол за ч.1 ст.130 КупАП. Факт керування автомобілем заперечує, та просить суд закрити провадження у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім того в судовому засіданні було досліджено письмові пояснення батька - ОСОБА_2 , який дав аналогічні пояснення, що і ОСОБА_1 , та підтвердив, що його син автомобілем не керував, так як вживав спиртні напої, а за кермом транспортного засобу перебував він.
Дослідивши надані суду матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , приходжу до висновку, що провадження у справі слід закрити за відсутністю в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складу правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до ст.245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Вимогами ст.ст.278, 280 КУпАП встановлено, що при підготовці до розгляду справи суд вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, а при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні тощо.
При цьому, положення ст.130 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, у тому числі алкогольного.
Як встановлено під час розгляду справи, 26.02.2025 року був складений протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, за те що він, як зазначено в протоколі, 26.02.2025 року о 00-й годині 13 хв. по вул. Харківській в м. Берестин Харківської області, керував транспортним засобом Mitsubishi lancer державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу Драгер з результатом 1,68 проміле.
Про те, в судовому засіданні факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 у зазначений в протоколі час та місці, не знайшло свого підтвердження та не доведено наданими матеріалами виходячи з наступного.
Так, в своїх поясненнях, ОСОБА_1 категорично заперечував факт керування ним автомобілем, такі ж пояснення дав свідок - ОСОБА_2 , який власне і був водієм транспортного засобу в зазначений у протоколі час та місці.
Відповідно до п.2.9а Правил дорожнього руху водієві заборонено керувати будь - яким видом транспортних засобів у стані сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння працівниками поліції було проведено зі згоди водія на місці за допомогою приладу «Драгер», але ОСОБА_1 і не заперечував в судовому засіданні факт вживання ним алкогольних напоїв, а для подальшого керування транспортним засобом викликав свого батька ОСОБА_2 , тобто перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння навіть не планував сідати за кермо автомобіля.
Є три склади об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, які полягають у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керує транспортним засобом.
Обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в даному випадку, є саме керування особи транспортним засобом у стані сп'яніння.
Згідно із ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Всупереч вказаних вимог, до справи про адміністративне правопорушення не долучено відеозапис з нагрудної камери поліцейського та службового відеореєстратора. На запит суду було надано відповідь 29.04.2025 за № 6135/119/83/03.2025 Берестинським РВП ГУНП в Харківській області про відстуність такого запису і в відділі поліції в зв'язку з технічним пошкодженням відео. Жодних свідків події працівниками поліції залучено не було.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi lancer державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння 26.02.2025.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводить згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків або під відеозапис, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Оцінюючи наведені докази в їх сукупності суддя керується закріпленим у ст.62 і ст.129 Конституції України принципом забезпечення доведеності вини, згідно якого усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Таке ж положення закріплено й у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v. Russia", заява №36673/04, "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В той же час, у справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Будь-яких інших належних доказів, які б могли підтвердити факти зазначені у протоколі, тобто факт керування ОСОБА_1 , транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, в матеріалах наданих суду - відсутні, не встановлено таких і в судовому засіданні.
З огляду на зазначені вимоги закону, під час розгляду справи по суті, суддя має з'ясувати винуватість особи у вчиненні правопорушення, при цьому, керуючись презумпцією невинуватості, яка закріплена у ст.62 Конституції України, свої висновки має обґрунтувати наявними у справі доказами, які відповідають вимогам ст.251 КУпАП. Згідно з п. 1 ч. 1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказане провадження необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки в судовому засіданні не доведено провини ОСОБА_1 в порушенні п.2.9а ПДР України, за яке передбачена адміністративна відповідальність, а в діях водія відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.130, п.1 ч.1 ст.247, 251-252, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.
Суддя