Справа № 638/3005/25
Провадження № 3/638/1657/25
06 травня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за правопорушення, передбачене частиною четвертою статті статтею 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
До суду надійшов адміністративний матеріал від Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) за правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 121 КУпАП.
У судове засідання 06.05.2025 ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву про відкладення розгляду справи для залучення захисника та перекладача.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховний Суд в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 зазначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтею 245 КУпАП та розгляду справи в межах строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Суд зазначає, що відкладення розгляду справи за клопотанням ОСОБА_1 на іншу дату призведе до закінчення строків накладення адміністративного стягнення, які встановлені статтею 38 КУпАП, та у випадку встановлення вини особи у правопорушенні позбавить можливості притягнути таку особу до відповідальності встановленої законом, у зв'язку із чим вважає що ОСОБА_1 було надано достатньо часу для підготовки пояснень по суті адміністративних матеріалів, а також надання відповідних доказів, а тому відмовляє у задоволенні цього клопотання.
Оскільки ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, та враховуючи, що відповідно до частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 121 КУпАП, присутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою, справа розглядається за його відсутності.
В задоволенні клопотання про залучення перекладача суд відмовляє, оскільки ОСОБА_1 є громадянином України та з відеоматеріалів, наданих суду, вбачається, що він розуміє те, що йому каже поліцейський та адекватно відповідає на поставлені питання.
Розглянувши матеріали справи, суд керується таким.
Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини четвертої статті 121 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 121 КУпАП полягає повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень: керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів; керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації; керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Пунктом 31.1. Правил дорожнього руху встановлено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно з підпунктом «а» пункту 31.3. Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Відповідно до підпункту «е» пункту 31.4.7. Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Вимогами пункту 5.2 ДСТУ 3649:2010 не дозволено вносити зміни у конструкцію колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), а також застосовувати додаткове обладнання та експлуатаційні матеріали та рідини без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком.
Пунктом 6.1.1 та 6.8.13 ДСТУ 3649:2010 встановлено, що не дозволено змінювати розташування ПЗС, їх демонтувати, встановлювати додаткові прилади зовнішні світлові (далі - ПЗС) а також змінювати режим роботи ПЗС, якщо це не передбачено конструкцією або документами щодо погодження переобладнання КТЗ. КТЗ мають бути обладнані за конструкцією пристроями захисту від викидання з-під коліс КТЗ сторонніх предметів і бруду. Ширина цих пристроїв має бути не менше ніж ширина встановлених шин.
З матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 244045 від 11.02.2025 вбачається, що 11.02.2025 о 11 год. 22 хв. у м. Ізюм по вул. Шкільній, 24 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ГАЗ 2752-104, д.н.з. НОМЕР_1 , який був переобладнаний з порушенням вимог стандартів, правил та нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме встановлено передні додаткові ПЗС, що не передбачено конструкцією такого транспортного засобу або документами щодо погодження внесення змін в конструкцію транспортного засобу, а також технічний стан транспортного засобу не відповідає вимогам, що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме відсутній задній правий бризговик, який передбачений конструкцією транспортного засобу. Правопорушення вчинене повторно протягом року.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу.
Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" №39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series А заява №25).
Оцінюючи у сукупності викладені в протоколі обставини, докази по справі, суд встановив, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б підтверджували, що на транспортному засобі встановлені передні додаткові ПЗС, що не передбачено конструкцією такого транспортного засобу або документами щодо погодження внесення змін в конструкцію транспортного засобу, а також докази того, що технічний стан транспортного засобу не відповідає вимогам, що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме відсутності заднього правого бризговика.
Наведене дає підстави стверджувати те, що винність особи у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення не доведена, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи судом витлумачені на користь особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, отже вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі «поза розумним сумнівом» не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 7, 9, 121, 247, 251, 277, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 121 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її вручення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.
Суддя О.В. Малахова