Постанова від 05.05.2025 по справі 240/23629/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/23629/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шувалова Т.О.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

05 травня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.10.2024 за особовою справою ХЗ 72541 про розмір грошового забезпечення загиблого чоловіка ОСОБА_2 станом на 01.01.2021;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 з урахуванням усіх складових довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.10.2024 за особовою справою № ХЗ 572541 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

ІНФОРМАЦІЯ_2 підготовлена оновлена довідка від 16.10.2024 №Х3 72541 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.01.2021 як начальника продовольчого складу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" для проведення перерахунку пенсії.

Згідно з цією довідкою розмір грошового забезпечення позивача складає 16898,25 грн, у т.ч. посадовий оклад - 3750,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням ст. прапорщик - 1320,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 2535,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) - 4943,25 грн, премія (116%) - 4350,00 грн.

Позивачка зверталася до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі такої довідки.

ГУ ПФУ в Житомирській області листом від 19.11.2024 б/н повідомило позивача про відсутність підстав, визначених статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII щодо перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, позивачка звернулася до суду з цією позовною заявою.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно із частиною другою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Положеннями частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Пунктом 2 згаданої постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 14.09.2022 у справі № 500/1886/21, від 22.09.2022 у справі № 500/3840/21 виклав таку правову позицію:

- з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України № 1082-IX, в осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

З огляду на викладене, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX, виникли підстави для перерахунку пенсії позивача, призначеної згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 704, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Окрім цього, відповідно до положень частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що при обрахунку пенсії мають враховуватись щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які виплачувались військовослужбовцю.

Аналогічні нормативні положення містяться також у частині третій статті 63 Закону № 2262-ХІІ, якими передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ. Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з вимогами статті 10 Закону № 2262-ХІ обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих відповідними органами / особою - пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.

Таким чином, органи Пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які видані відповідними міністерствами та відомствами.

ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено та направлено відповідачу довідку від 16.10.2024 № ХЗ 72541 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 для перерахунку пенсії позивача.

Отже, у ГУ ПФУ в Житомирській області у зв'язку з отриманням зазначеної довідки виник обов'язок перерахувати пенсію позивача з 01.02.2021. Проте відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку та виплаті пенсії позивачу, що призвело до порушення його прав.

За таких обставин, відмовляючи позивачеві у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства, що не спростовано доводами апеляційної скарги.

Як наслідок, порушене право позивача належним чином відновлене у спосіб зобов'язання ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2021, тобто з першого числа наступного місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.10.2024 № ХЗ 72541 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 з урахуванням проведених виплат.

Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск позивачем строку на звернення з даним адміністративним позовом, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з частинами другою, третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На переконання суду, шестимісячний строк звернення до суду не підлягає застосуванню до спорів, які виникли через недоплачену суму пенсії. Таку позицію підтвердив Верховний Суд у постанові від 24.11.2020 справа №815/460/18 (провадження №К/9901/57261/18), відповідно до якої, згідно з частиною третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Системний аналіз даної статті дає підстави для висновку про те, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.

Аналогічна правова позиція стосовно застосування процесуального строку у спорах, пов'язаних із правом особи на соціальний захист, викладена у постановах Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі №164/1904/14-ц, Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, Верховного Суду, зокрема, від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, 30.10.2018 у справі №493/1867/17, 22.01.2019 у справі №201/9987/17(2-а/201/304/2017), 29.11.2019 у справі №642/7479/16-а, 30.01.2020 у справі №554/5119/16-а, 23.07.2020 у справі №761/28365/16-а.

Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині також є безпідставними та відхиляються колегією суддів.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмовлених позовних вимог, тому відповідно до ч.1 ст.308 КАС України в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б.

Судді Курко О. П. Боровицький О. А.

Попередній документ
127134318
Наступний документ
127134320
Інформація про рішення:
№ рішення: 127134319
№ справи: 240/23629/24
Дата рішення: 05.05.2025
Дата публікації: 08.05.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (02.10.2025)
Дата надходження: 03.12.2024
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії