01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції Жукова Є.О.
Суддя-доповідач Епель О.В.
06 травня 2025 року Справа № 320/4764/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Пенсійного фонду України
про визнання протиправною бездіяльності,
скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України (далі - Відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність, вчинену Пенсійним Фондом України, щодо розгляду скарги ОСОБА_1 на невиконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у справі № 761/3823/17;
- рішення Пенсійного Фонду України, викладене останнім в його листі від 15 вересня 2023 року № 34691-36285/Р-03/8-2800/23, щодо відмови в перегляді рішення свого структурного підрозділу в м. Києві, скасувати;
- зобов'язати Пенсійний Фонд України негайно виконати рішення (постанову) Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року та окремі ухвали цього ж суду від 04 листопада 2019 року, від 25 лютого 2021 року, від 16 червня 2023 року і здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за віком відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік», Поряду проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з 17 грудня 2017 року, та виплатити заборгованість.
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що незгода з позицією, викладеною у відповіді на скаргу (звернення), не може свідчити про порушення вимог Закону України «Про звернення громадян».
Також суд прийшов до висновку про неналежність обраного Позивачкою способу захисту, оскільки лист ПФ України від 15 вересня 2023 року №34691-36285/Р-03/8-2800/23 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не створює правових наслідків, відповідно, не порушує права та інтереси Позивачки.
Крім того, суд першої інстанції відзначив, що обов'язок щодо виплати пенсії покладається на пенсійний орган, в якому пенсіонер перебуває на обліку, яким в даному випадку є ГУ ПФУ в м. Києві. При цьому, суд відзначив, що відповідач в межах справи №320/4764/24 не є відповідачем по справі №761/3823/17, тому, зобов'язання Пенсійного фонду України негайно виконати рішення по справі №761/3823/17 є помилковим.
3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог Апелянтка стверджує, що ГУ ПФУ в м. Києві входить до складу Пенсійного фонду України в якості його структурного підрозділу, та йому підпорядкований, а також наполягає на тому, що контроль за виконанням ГУ ПФУ в м. Києві постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2017 у справі № 761/3823/17, є прямим обов'язком Відповідача в особі Голови правління.
Також ОСОБА_1 відзначає, що тричі зверталася до Шевченківського райсуду м. Києва із заявою в порядку виконання судового рішення згідно ст. 383 КАС України за наслідками яких суд приймав ухвали, якими було визнано протиправну бездіяльність територіального органу Відповідача - ГУ ПФУ в м. Києві, щодо невиконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2017, та зобов'язано вжити заходи щодо негайного виконання зазначеної постанови суду. Однак ні ГУ ПФУ в м. Києві, ні Відповідач не здійснили жодних дій, направлених на виконання постанови та ухвал Шевченківського райсуду м. Києва.
Крім того, Апелянтка зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції про обрання нею неналежного способу захисту своїх прав, пов'язаних з виконанням судового рішення у справі № 761/3823/17 та стверджує, що судом не було надано оцінки тим обставинам, що адміністративний позов у цій справі було подано у відповідності до вимог ч. 3 ст. 17 ЗУ «Про звернення громадян», та на підставі пп. 3 п. 12 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-б, зі змінами та доповненнями.
Також ОСОБА_1 стверджує, що вона звільнена від сплати судового збору, втім, судом не вирішено питання щодо повернення їй судового збору, сплаченого нею згідно квитанції від 19.02.2024 в сумі 1 073,60 грн.
З цих та інших підстав Апелянтка вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
4. Після надходження до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
5. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить у її задоволенні відмовити, а рішення суду - залишити без змін, посилаючись на безпідставність доводів Апелянтки, а також законність та обґрунтованість рішення суд першої інстанції.
6. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню в частині з наступних підстав.
7. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року по справі №761/3823/17 позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України та Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за віком відповідно до чинного законодавства, з 17.12.2015, та виплатити заборгованість.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у справі №761/3823/17 залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у справі №761/3823/17 залишено без змін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року по справі №761/3823/17 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України у м. Києві усунути порушення, допущені під час виконання постанови суду та вжити заходів щодо виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року по справі №761/3823/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Зобов'язано керівництво Головного управління Пенсійного Фонду України у м. Києві посилити контроль за виконанням суб'єктом владних повноважень в особі відповідальних осіб Головного управління Пенсійного Фонду України у місті Києві дій, спрямованих на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у справі №761/3823/17.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року по справі №761/3823/17 окрему ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року скасовано в частині відмови у задоволенні заяви. Заяву в цій частині задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року. В іншій частині окрему ухвалу залишено без змін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року по справі №761/3823/17 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві ЦМУ МЮ про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управлінням Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо невиконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у справі №761/3823/17. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України у місті Києві усунути порушення, допущені під час виконання Постанови суду та вжити заходів щодо виконання Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2017 року по справі №761/3823/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Зобов'язано керівництво Головного управління Пенсійного Фонду України у місті Києві посилити контроль за виконанням суб'єктом владних повноважень в особі відповідальних осіб Головного управління Пенсійного Фонду України у місті Києві дій, спрямованих на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у справі №761/3823/17. Направлено окрему ухвалу Пенсійному Фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та вирішення питання щодо притягнення до відповідальності винних посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року по справі №761/3823/17 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві ЦМУ МЮ про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управлінням Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо невиконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у справі №761/3823/17. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України у місті Києві негайно виконати рішення (постанову) Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2017 року по справі №761/3823/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за віком відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з 17.12.2017, та виплатити заборгованість. Зобов'язано керівництво Головного управління Пенсійного Фонду України у місті Києві посилити контроль за виконанням суб'єктом владних повноважень в особі відповідальних осіб Головного управління Пенсійного Фонду України у місті Києві дій, спрямованих на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року у справі №761/3823/17. Інформацію про результати виконання даної ухвали та вжиті заходи на підтвердження здійснення такого перерахунку Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві подати до Шевченківського районного суду м. Києва у місячний строк з дня отримання окремої ухвали.
03 липня 2023 року Позивачка звернулася до Головного управління ПФУ в м. Києві із заявою про виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року по справі №761/3823/17.
Листом Головного управління ПФУ в м. Києві від 27 липня 2023 року №25625-24234/Р-02/8-2600/23 Позивачку повідомлено, що листами від 01 листопада 2021 року №28892-29248/Р-03/8-2600/21, від 22 лютого 2022 року №4870-2167/Р-02/8-2600/22 надано роз'яснення з цього питання.
17 серпня 2023 року Позивачка звернулась до Відповідача зі скаргою щодо невиконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року по справі №761/3823/17.
Листом від 15 вересня 2023 року №34691-36285/Р-03/8-2800/23 Пенсійним фондом України надано відповідь на скаргу Позивачки.
8. Не погоджуючись із відповіддю Пенсійного фонду України від 15 вересня 2023 року №34691-36285/Р-03/8-2800/23, Позивачка звернулася до суду із цим позовом.
9. Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання реалізації громадянами вказаних конституційних прав регулює Закон України «Про звернення громадян».
Згідно з частини 1 статті 1 вказаного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання)і скарги.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (далі - Положення № 280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з п. 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.01.2015 за № 41/26486 (далі - Положення № 28-2), головні управління є територіальними органами Пенсійного фонду України. Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до п. 12 Положення № 28-2 управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно з підпунктом 17 пункту 4 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Пенсійного фонду України, його територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Пенсійного фонду України.
Частиною першою статті 7 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Згідно ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.
Висновки суду апеляційної інстанції.
10. Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє колегії суддів стверджувати, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, які є самостійними структурними підрозділами, мають самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках.
11. Отже, оскільки Відповідачем у справі №761/3823/17 є ГУ ПФУ в м. Києві, а не Пенсійний фонд України, колегія суддів вважає помилковими доводи Апелянтки щодо наявності правових підстав для зобов'язання саме Пенсійного фонду України виконати рішення суду у зазначеній вище справі.
12. Твердження ОСОБА_1 про те, що Голова правління ПФУ особисто забезпечує виконання ПФУ та його територіальними органами вимог Конституції та Законів України не спростовує викладених вище висновків суду першої інстанції, з якими погоджується колегія суддів.
13. Більш того, колегія суддів зазначає, що невиконання ГУ ПФУ в м. Києві рішення суду у встановлений судом спосіб, як на тому наполягає Позивачка, є підставою для звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, втім не породжує правових підстав для звернення до суду з новим позовом до вищестоящого органу, а тому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обрання ОСОБА_1 неналежного способу захисту.
14. Разом з тим, відповідно до п. 2 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 N 18-6, у разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня, що відповідає положенням ч. 1 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян».
15. Як вбачається з матеріалів справи, Апелянта звернулася до Пенсійного фонду України зі скаргою на рішення ГУ ПФУ в м. Києві, викладене у листі 27.07.2023 за вих.№25625-24234/Р-02/8-2600/00 , а також просила, зокрема, провести перевірку та зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві виконати рішення суду у справі №761/3823/17.
16. Аналізуючи доводи ОСОБА_1 у цій частині, колегія суддів зазначає, що органи державної влади в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги. При цьому, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень) приймає одне з таких рішень: 1) залишає скаргу без задоволення; 2) повністю або в певній частині задовольняє скаргу, що передбачено п. 11 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 N 18-6.
17. Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, Відповідач не надав оцінку доводам скаржниці, зокрема в частині законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в м.Києві, а також щодо наявності/відсутності правових підстав для проведення перевірки виконання рішення суду у справі 761/3823/17, зокрема щодо правильності перерахунку пенсії Позивачки, проведеного ГУ ПФУ в м. Києві на виконання рішення суду, а отже скарга не була розглянута по суті, вмотивованого рішення по суті Відповідач не прийняв.
18. При цьому, апеляційний суд відзначає, що у відповідності до п. 6 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 N 18-6 не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом
Пенсійного фонду України від одного і того ж заявника з одного і
того ж питання, якщо перше вирішено по суті, про що виноситься
рішення про припинення розгляду такого звернення та повідомляється
заявнику.
19. Разом з тим, як вбачається зі змісту скарги, підставою для звернення з такою скаргою є лист ГУ ПФУ в м.Києві від 27.07.2023 за вих.№25625-24234/Р-02/8-2600/00, натомість Відповідач зазначив, що відповіді з порушених у зверненні питань неодноразово надавалася листами ПФ України. Втім, у матеріалах справи відсутні рішення Відповідача за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення ГУ ПФУ в м.Києві від 27.07.2023 за вих.№25625-24234/Р-02/8-2600/00.
20. Позаяк, як правильно зазначено судом першої інстанції, лист ПФ України від 15 вересня 2023 року №34691-36285/Р-03/8-2800/23 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а саме - індивідуальним актом, у розумінні статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідь, викладена у листі, містить правову позицію суб'єкта владних повноважень з конкретного кола питань, носить інформаційний характер та не створює для позивача чи інших осіб певних правових наслідків, відповідно, не порушує права та інтереси позивача.
21. Вказане дозволяє колегії суддів прийти до висновку про допущення Відповідачем протиправної бездіяльності в частині щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 17.08.2023, оскільки ним не прийнято жодного вмотивованого рішення ані про задоволення скарги, ані про залишення її без задоволення, як то передбачає Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 N 18-6.
22. Водночас, колегія суддів вважає помилковим врахування судом першої інстанції правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25.09.2019 № 814/2467/17, оскільки у зазначеній справі ОСОБА_1 звернувся до Міністерства освіти і науки України зі зверненням, а не зі скаргою на рішення та дії суб'єкта владних повноважень, що має місце у справі № 320/4764/24.
23. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Пенсійного фонду України щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 17.08.2023 ( вх.№36285/р-2800-23 ВІД 18.08.2023) та, з метою повного захисту прав та інтересів Позивачки - вийти за межі позовних вимог, зобов'язавши Відповідача повторно розглянути зазначену вище скаргу та прийняти вмотивоване рішення по суті.
24. Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції з урахуванням доводів Апелянтки в частині розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає що у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України, у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
25. Отже, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат між сторонами.
26. Водночас, колегія суддів відзначає, що Позивачка є особою, яка звільнена від сплати судового збору про що зазначено в оскаржуваному рішенні суду, однак, все ж сплатила судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1073,60 грн згідно квитанції до платіжної інструкції №44140004 від 19.02.2024, що є підставою для повернення їй надмірно сплаченого судового збору у відповідності до вимог Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
27. Разом з тим, апеляційний суд наголошує, що повноваженнями щодо формування електронного подання на повернення надмірно сплаченого судового збору наділений суд за місцем розгляду справи, тобто саме Київський окружний адміністративний суд на рахунок якого було сплачено судовий збір, що є підставою для звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою.
28. Аналізуючи всі доводи Апелянта, судова колегія також враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
29. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
30. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року - скасуванню в частині визнання протиправною бездіяльності Відповідача, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
31. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
???? ??????Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,?
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності Пенсійного фонду України щодо розгляду скарги та ухвалити постанову, якою адміністративний позов у цій частині - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 17.08.2023 ( вх.№36285/р-2800-23 ВІД 18.08.2023).
Зобов'язати Пенсійний фонд України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 17.08.2023 ( вх.№36285/р-2800-23 ВІД 18.08.2023) та прийняти вмотивоване рішення у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР та Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 06 травня 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк