Справа № 320/22462/23 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
05 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району" м. Києва на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району" м. Києва до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Автоцентр", про визнання протиправним та скасування висновку,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва» із позовом до Південного офісу Держаудитслужби, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати висновок від 19.06.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-10-001358-a.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку, як акта індивідуальної дії, адже його висновки є безпідставними.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району" м. Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10.03.2023 Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва» (Замовником) оголошено на електронному майданчику PROZORRO (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-03-10-001358-a) процедуру відкритих торгів на закупівлю за назвою предмета закупівлі «ДК 021:2015:50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (послуги з діагностування, ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів МАЗ, ЗІЛ, ПАЗ, Газель)».
Участь у закупівлі UA-2023-03-10-001358-а прийняло два учасники: ТОВ «Глобал Автоцентр» з сумою тендерної пропозиції 2386790,00 UAH, з ПДВ та ТОВ «Автосервіс на Волинській» з пропозицією 3241530,00 UAH, з ПДВ.
Переможцем закупівлі було визначено ТОВ «Глобал Автоцентр», з яким 30.03.2023 було укладено відповідний договір.
29.05.2023, на підставі наказу № 138 Південного офісу Держаудитслужби «Про початок моніторингу закупівель», відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23, розпочато моніторинг закупівлі UA-2023-03-10-001358-а.
19.06.2023 в електронній системі закупівель відповідачем було оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівель UA-2023-03-10-001358-а, яким встановлено таке:
- за результатами аналізу питання відображення закупівлі у річному плані встановлено порушення вимог абзацу 1 пункту 14 особливостей, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі також - Особливості) та пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також - Закон);
- за результатами аналізу відповідності вимог ТД вимогам Закону з урахуванням Особливостей, встановлено порушення вимог абзаців 1, 8 пункту 28 Особливостей та пункту 18 частини 2 статті 22 Закону;
- за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей.
При цьому, висновком зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення, виявлених порушень, шляхом припинення зобов'язань за Договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що оскаржуваний висновок є обґрунтованим в частині встановлених ним порушень позивачем вимог законодавства про проведення публічних закупівель. Також, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що вказує на його чіткість та визначеність. Таким чином, позивачем не доведено, що оскаржуваний ним висновок про результати моніторингу закупівлі складено з порушенням норм діючого законодавства.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, через кваліфікацію відповідачем виявлених порушень, як значущих. Також, щодо невиконання вимог п.п. 1 п. 1 розділу 2 Додатка 2 до ТД, зауважено, що до довогору було надано акт прийому-передачі приміщень в складі тендерної пропозиції, проте інших окремих додатків до договору, що є невід'ємною частиною сторони не визначили. Щодо необхідності надання сертифікатів чи ліцензійних договорів, апелянт зазначає про те, що учасник має віддалений доступ до ліцензійного програмного забезпечення для роботи та підбору запасних частин, а отже, на зазначене програмне забезпечення учасник не зобов'язаний надавати сертифікат або ліцензіційний договір, оскільки програмне забезпечення не є власністю учасника, а використовується відділено на підставі корпоративних ліцензій. Щодо необхідності надання довідки з переліком обладнання та устаткування з дати введення в експлуатацію, зазначено, що відповідна інформація надана учасником в іншому документів. Апелянт також акцентує увагу на тому, що оскаржуваний висновок є неконкретизованим та не містить чітких вимог щодо способу усунення виявлених порушень.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.
Згідно з приписами ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
За змістом ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, Південний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно- територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно. На території Одеської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Південного офісу Держаудитслужби. На території інших адміністративно-територіальних одиниць Південний офіс Держаудитслужби та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.
Південним офісом Держаудитслужби отримано доручення Державної аудиторської служби України від 21.04.2023 № 003100-18/4590-2023 (підписано заступником голови Держаудитслужби) щодо проведення моніторингу процедур закупівель згідно з переліком, в тому числі даної процедури закупівлі. Зазначений моніторинг проведено на підставі доручення Держаудитслужби від 21.04.2023 № 003100-18/4590-2023 та наказу Південного офісу Держаудитслужби від 29.05.2023 № 138 «Про початок моніторингу процедур закупівель» (далі - Наказ № 138).
Так, підставу для прийняття рішення про початок моніторингу в електронній системі закупівель визначено, як виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель відповідно до пункту четвертого частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та Наказу № 138.
Наказ № 138 та витяг з переліку процедур закупівель щодо яких здійснюється моніторинг процедур опубліковано в електронній системі закупівель 29.05.2023, з огляду на що, у відповідача були правові підстави для початку проведення моніторингу процедури закупівлі.
Відповідно до абзацу 1 пункту 14 Особливостей, закупівля здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі», у річному плані повинна міститися інформація щодо коду економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів).
В оприлюдненому позивачем річному плані закупівель зазначено, що розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі: 3500000,00 грн, при цьому місцевий бюджет - 2000000,00 грн, власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства) - 1500000,00 грн.
Проте, на порушення абзацу 1 пункту 14 Особливостей та пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі», у річному плані закупівель відсутня інформація щодо коду економічної класифікації видатків бюджету.
Відповідно до абзацу 1 пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Так, абзацом 5 пункту 28 Особливостей, передбачено, що у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.
Згідно змісту абзацу 8 пункту 28 Особливостей, у тендерній документації обов'язково зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення.
Водночас, на порушення абзацу 8 пункту 28 Особливостей позивачем у Додатку 6 до тендерної документації закупівлі, невірно зазначено підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені підпунктами 3, 6 і 12 пункту 44 Особливостей, в частині встановлення таких підстав щодо службової (посадової) особи учасника процедури закупівлі, що суперечить нормам підпунктів 3, 6 і 12 пункту 44 Особливостей, якими передбачено такі підстави стосовно керівника учасника процедури закупівлі; не вірно визначено спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення, передбачених підпунктами 6, 12 пункту 44 Особливостей для переможця, в частині такої вимоги, як надання підтвердження стосовно службової (посадової) особи учасника процедури закупівлі, що суперечить нормам підпунктів 6, 12 пункту 44 Особливостей, яким передбачено таке підтвердження стосовно керівника учасника процедури закупівлі; а також не зазначено підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені підпунктами 1, 2, 4, 7-11 пункту 44 Особливостей.
Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», визначено, що в тендерній документації зазначаються такі відомості - вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Враховуючи, що предметом закупівлі є послуги, замовником у тендерній документації закупівлі не вказано вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання послуг, як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, чим не дотримано вимоги пункту 18 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та абзацу 1 пункту 28 Особливостей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2023 № 157 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, що не враховані позивачем під час складання тендерної документації, в тому числі внесені зміни до пункту 40 Особливостей, що не враховано позивачем у пункті 3.2 розділу 3 тендерної документації щодо визначення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією.
Також, у пункту 5.4 розділу 5 тендерної документації позивачем зазначено підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника не у відповідності із пунктом 41 Особливостей.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу 2 Додатка 2 до тендерної документації, позивач зазначив, що учасник повинен надати довідку в довільній формі, яка повинна в обов'язковому порядку містити дані, в тому числі про наявність та місцезнаходження технічної станції в м. Києві, інформацію про загальну площу приміщень що використовуються учасником (підстави для використання власні чи орендовані). Також учасник повинен надати копії документів, якими підтверджується право власності або оренди приміщеннями, в яких розташована технічна станція.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що учасник (переможень закупівлі) ТОВ «Глобал Автоцентр» у складі тендерної пропозиції надано довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази від 15.03.2023 № 17, в якій зазначено про наявність орендованої станції технічного обслуговування в м. Києві.
Водночас, на запит Південного офісу Держаудитслужби від 08.06.2023 щодо надання договору оренди станції технічного обслуговування від 01.01.2023 № 09_23 не у повному обсязі, позивач 13.06.2023 надав інформацію, якою роз'яснив, що до цього договору додається та становить його невід'ємну частину акт прийому-передачі приміщень з планами та схемами орендованих приміщень і площ, даний акт наданий учасником процедури закупівлі в складі тендерної пропозиції разом з договором, інших окремих додатків до договору що є невід'ємною частиною, сторони не визначали, а також Замовник зазначив, що вимог про надання договору в повному обсязі тендерна документація не містить, також тендерна документація не містить вимог про надання планів та схем орендованих приміщень і площ.
Проте, у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ «Глобал Автоцентр» надано договір оренди від 01.01.2023 № 09_23 з приватним акціонерним підприємством «РБУ-56» щодо приміщення, де розташована технічна станція, не у повному обсязі, а саме: відсутні плани та схеми орендованих приміщень і площ, які становлять невід'ємну частину цього договору відповідно до підпункту 8.2 розділу 8, чим недотримано вимоги підпункту 1 пункту 1 розділу 2 Додатка 2 до тендерної документації. Вказане не було спростовано позивачем ні під час розгляду спору в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу 2 Додатка 2 до тендерної документації, позивач зазначив, що учасник повинен надати довідку з переліком обладнання та устаткування згідно пункту 1.4 Додатка 3 до тендерної документації (з зазначенням назви та марки обладнання, його кількості та дати введення в експлуатацію).
Так, учасником ТОВ «Глобал Автоцентр» у складі тендерної пропозиції надано довідку про наявність обладнання від 15.03.2023 № 18 з переліком обладнання та устаткування згідно з пунктом 1.4 Додатка 3 до тендерної документації.
На запит Південного офісу Держаудитслужби від 08.06.2023 щодо незазначення у довідці про наявність обладнання від 15.03.2023 № 18 дати введення його в експлуатацію, позивач 13.06.2023 надав інформацію, якою роз'яснив, що учасником надано договір від 01.01.2023 № 06, додатком до якого є акт прийому-передачі від 01.01.2023, тому датою введення в експлуатацію відповідного обладнання є 01.01.2023, а отже, відповідна інформація надана учасником в іншому документі.
Проте, як було досліджено та встановлено судом першої інстанції та не спростовується під час апеляційного перегляду справи, у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ «Глобал Автоцентр» надано довідку наявності обладнання від 15.03.2023 № 18 з переліком обладнання та устаткування згідно з пунктом 1.4 Додатка 3 до тендерної пропозиції, в якій відсутня інформація щодо дати введення в експлуатацію зазначеного обладнання, чим не дотримано вимоги підпункту 1 пункту 1 розділу 2 Додатка 2 до тендерної документації.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу 2 Додатка 2 до тендерної документації, учасник повинен надати довідку про наявність в учасника електронної техніки (комп'ютери, принтери), а також належного програмного забезпечення (назва, версія) для підбору запасних частин на транспортні засоби зазначені відповідно пункту 1 Додатка 3 до тендерної документації, а також надати сертифікат або ліцензійний договір що підтверджує можливість використання програмного забезпечення.
Слід звернути увагу на те, що учасником ТОВ «Глобал Автоцентр» у складі тендерної пропозиції надано довідку про від 15.03.2023 № 14, в якій зазначено, в тому числі про наявність програмного забезпечення для підбору запасних частин, електронні каталоги IC-Katalog, «Web система «Програма підбору і замовлення автокомпонентів «OSP (Omega Selection Program)», автокаталоги TOB «Компанія «Автодилер», а також зазначено про використання ліцензійного Windows та бухгалтерської програми 1С Підприємство 7.7, розробку конфігурації ABBYY Ukraine 2001.
На запит Південного офісу Держаудитслужби від 08.06.2023 щодо ненадання учасником у складі тендерної пропозиції сертифікату або ліцензійного договору, що підтверджує можливість використання програмного забезпечення для підбору запасних частин на транспортні засоби, позивач 13.06.2023 надав інформацію, якою роз'яснив, що учасник має віддалений доступ до ліцензійного програмного забезпечення для роботи та підбору запасних частин «каталоги IC-Katajog на сайті www.intercars.com.ua, «Web система «Програма підбору і замовлення автокомпонентів «OSP (Omega Selection Program)» https://my.omega.page/#login, https://omega.page, тому на зазначене програмне забезпечення учасник не зобов'язаний надавати сертифікат або ліцензійний договір що підтверджує можливість використання програмного забезпечення; що стосується програмного забезпечення автокаталоги ТОВ «Компанія «Автодилер», то учасник надав у складі тендерної пропозиції файл «автокаталог.pdf», в якому містяться відомості про зазначене ліцензійне програмне забезпечення та можливість його використання громадянином ОСОБА_1 , який є директором учасника.
Проте, у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ «Глобал Автоцентр» не надано сертифікат або ліцензійний договір, що підтверджує можливість використання програмного забезпечення для підбору запасних частин на транспортні засоби, про яке йдеться у довідці від 15.03.2023 № 14, чим не дотримано вимоги підпункту 1 пункту 1 розділу 2 Додатка 2 до тендерної документації.
Щодо посилання апелянта на те, що учасник має віддалений доступ до ліцензійного програмного забезпечення для роботи та підбору запасних частин, а отже, на зазначене програмне забезпечення учасник не зобов'язаний надавати сертифікат або ліцензіційний договір, оскільки програмне забезпечення не є власністю учасника, а використовується відділено на підставі корпоративних ліцензій, колегія суддів зазначає, що вказане не спростовує того, що учасником не було надано належного підтвердження правових підстав для користування цим програмним забезпеченням, навіть з урахуванням посилання на наявність віддаленого доступу, адже навіть віддалений доступ до певного ресурсу здійснюється на підсатві певних договірних зобов'язань.
Тож, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач на порушення вимог підпункту 2 пункту 41 Особливостей, не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Глобал Автоцентр», як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини 3 статті 22 Закону, з огляду на що, оскаржуваний висновок є обґрунтованим в частині встановлених ним порушень позивачем вимог законодавства про проведення публічних закупівель. Натомість, апелянтом не спростовано наявність виявлених відповідачем порушень, при цьому, посилання на несуттєвість виявлених недоліків, є безпідставними та загальними.
Щодо питання визначеного відповідачем в оскаржуваному висновку порядку усунення позивачем виявлених порушень, слід врахувати, що ч. 8 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», визначено порядок дій замовника процедури закупівлі в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунем виявлених порушень.
Тобто, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Варіант усунення порушення, шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону України «Про публічні закупівлі» повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору неможливим.
Отже, як обґрунтовано виснував суд першої інстанції, відповідачем було конкретизовано в оскаржуваному висновку, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що вказує на його чіткість та визначеність.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції за наслідком розгляду даного спору, дійшов правильного висновку про те, що позивачем не доведено, що оскаржуваний ним висновок про результати моніторингу закупівлі складено з порушенням норм діючого законодавства, а отже, підстави для задоволення позову відсутні.
Колегія суддів враховує, що відповідачем не було встановлено неефективне/нецільове використання бюджетних коштів, проте, з урахуванням наявності наведених у висновку порушень, які не було спростовано позивачем, стверджувати про необґрунтованість та протиправність оскаржуваного висновку не можна.
Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Наведені апелянтом у скарзі доводи були оцінені судом першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району" м. Києва - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко