01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції Войтович І.І.
Суддя-доповідач Епель О.В.
05 травня 2025 року Справа № 320/49879/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.
суддів Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,
за участі секретаря Бродацької І.А.,
представника Позивача Костенко П.О.,
представника Відповідача Басана Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Террафуд"
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з
великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового
повідомлення-рішення
Історія справи.
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Террафуд" (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.07.2024 № 1683/Ж10/31-00-04-01-03-31.
В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначав, що під час подання і формування декларації з ПДВ за квітень, Позивачем було виявлено про помилкове формування та подання на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної №986 від 22.04.2024 на суму ПДВ 7 971 419 грн. Відповідно, податкова накладна №986 від 22.04.2024 не була включена до декларації, оскільки первинні документи на підтвердження показників даної накладної у товариства відсутні, господарської операції на вказану суму не було. Зауважує, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних не підтверджених документами, що визначені абз. першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України. Відповідач не встановив та не підтвердив в Акті перевірки порушення ст. 188 Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг, як і порушення п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України щодо умов та виконання господарської операції із контрагентом, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України щодо визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України щодо форми та реквізитів податкової накладної.
Позивач відзначав, що оскільки декларація була подана 20.05.2024 в останній день визначеного законодавством строку, допущена помилка була виявлена після завершення загального граничного терміну, передбаченого для реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в ЄРПН, визначених п. 89 підр. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Для уникнення непорозумінь при обрахунку у СЕА ПДВ суми перевищення податкових зобов'язань Товариством розрахунок коригування для «анулювання» податкової накладної №986 від 22.04.2024 не був зареєстрований, оскільки загальний граничний термін передбачений для реєстрації ПН/РК на той момент пройшов. Позивач не міг скористатись правом на подання розрахунку коригування до вказаної податкової накладної.
У поданих до контролюючого орану поясненнях до Акту перевірки, а також у скарзі до ДПС України, але пояснення не були взяті до уваги.
Позивач вказує на порушені відповідачем абз. 24 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно якого мала бути проведена документальна позапланова виїзна перевірка, а не камеральна, оскільки у разі встановлення заниження податкових зобов'язань перевіряються первинні документи, які підтверджують показники податкової звітності на достовірність і повноту нарахування і сплати податку.
2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року адміністративний позов було задоволено повністю.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган не мав правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов'язань за наслідками камеральної перевірки, під час якої виявлено розбіжність даних податкової декларації та даних ЄРПН.
Відтак, суд прийшов до висновку, що в даному випадку Відповідач при встановлені спірних розбіжностей мав проводити позапланову виїзну документальну перевірку, перевірити первинні документи товариства, встановити обставини встановлених розбіжностей дослідивши господарські операції платника податків у спірному періоді.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ «Террафуд», враховуючи строки подання податкової накладної на реєстрацію в ЄРПН та розрахунку коригування, не мав правових підстав для подання розрахунку коригування, оскільки господарської операції на суму ПДВ 7 971 419,00 грн не підтверджено первинними документами, в свою чергу коригування можливо подати лише в разі усунення неточностей в показниках.
3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову - відмовити повністю, зазначаючи, що в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.
При цьому, Апелянт відзначає, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено що ТОВ «ТЕРРАФУД» зареєстровано податкових накладних/розрахунків коригувань, виписаних у квітні 2024 року на 7 971 419 грн більше, ніж задекларовано в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року.
Посилаючись на положення пп. 192.1.1. п. 192.1 ст. 192 ПК України, контролюючий орган стверджує, що платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної.
З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційні скарги та призначено справу до судового розгляду.
5. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, наполягаючи безпідставності доводів Апелянта, а також на законності та обґрунтованості рішення суду
6. У судовому засіданні представник Апелянта підтримав апеляційну скаргу в межах доводів та вимог, викладених письмово. Щодо підстав проведення саме камеральної перевірки, зазначив, що відповідні пояснення від інспектора, який проводив перевірку отримано не було. Просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову - відмовити.
Представник Позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав правову позицію, викладену ним у відзиві на апеляційну скаргу.
7. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
8. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
9. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу 1. пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями проведено камеральну перевірку податкової декларації ТОВ «Террафуд» з ПДВ за квітень 2024 року подану 20.05.2024 реєстраційний номер 9135632125.
При перевірці було використано архів подання електронної звітності, ІКС «Податковий блок» та декларація з ПДВ за квітень 2024 року.
В Акті № 1699/5/31-00-04-01-03-26/36867724 від 19.06.2024 «Про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість щодо виявлених помилок (порушень) ТОВ «Террафуд» (ЄДРПОУ 36867724) за квітень 2024 року» (далі - Акт перевірки) стверджується, що в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року виявлено арифметичну (методологічну) помилку, а саме, у податковій декларації з ПДВ від 20.05.2024 № 9135632125 ТОВ «ТЕРРАФУД» задекларовано у р. 9 «Усього податкових зобов'язань» суму ПДВ у розмірі 83 463 763 грн, та згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних (надалі також ЄРПН), встановлено, що ТОВ «ТЕРРАФУД» зареєстровано податкових накладних/розрахунків коригувань, виписаних у квітні 2024 року на загальну суму ПДВ у розмірі 91 435 182 грн., що на 7 971 419 грн. більше, ніж задекларовано в декларації з ПДВ за квітень 2024 року, чим порушено ст. 188, п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
В Акті перевірки зокрема зазначено, що ТОВ «Террафуд» задекларовано в р. 9 - 83 463 763,00 грн., а за даними зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних - 91 435 181,95 грн., у зв'язку з чим, виявлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ у податковій декларації з ПДВ за квітень 2024 року на 7 971 419 грн.
Товариством отримано Акт перевірки 26.06.2024 та подано за п. 86.7 ст. 86 ПК України заперечення від 05.07.2024 №76ВД (вх. №85106/6 від 08.07.2024).
За результатами розгляду заперечення ТОВ «Террафуд» відповідачем встановлено, що висновки акту від 19.06.2024 №1699/K5/31-00-04-01-03-26/36867724 «Про камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість щодо виявлених помилок (порушень) ТОВ «Террафуд» (код ЄДРПОУ 36867724) за квітень 2024 року» відповідають вимогам законодавства.
05.08.2024 позивачем отримано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.07.2024 № 1683/Ж10/31-00-04-01-03-31, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 8 768 561 грн (із яких основне зобов'язання 7 971 419 грн. та штрафні санкції 797 142 грн.).
В порядку п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України позивачем подано 16.08.2024 (за вх. №№ 31224/6, 31041/6) скаргу на отримане податкове повідомлення-рішення.
Рішенням ДПС України від 03.10.2024 №29705/6/99-00-06-01-02-06 залишено без змін податкове повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.07.2024 №1683/10/31-00-04-01-03-31, а скаргу товариства - без задоволення.
Також судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Террафуд» податкова декларація з ПДВ за квітень 2024 року була подана 20.05.2024 реєстраційний номер 9135632125, в останній день строку її подання та була прийнята контролюючим органом. Під час її формування товариством було виявлено наявність помилково складеної податкової накладної №986 від 22.04.2024 на суму ПДВ в розмірі 7 971 419,00 грн., у зв'язку з чим не було включено показники за даною податковою накладною до спірної податкової декларації з ПДВ за квітень 2024 року.
Суд, за наявними у справі доказами, встановив, що ТОВ «Террафуд» протягом квітня 2024 року мало господарські відносини з ТОВ «Б.МК» (код ЄДРПОУ 39387655) в рамках виконання раніше укладених господарських договорів: Договір № ГП-1 від 29.03.2023; Договір № ТР-1 від 29.03.2023; Договір № 9 від 30.01.2023.
Згідно з договором № 9 від 30.01.2023 ТОВ «Террафуд» отримало від ТОВ «Б.МК» у квітні 2024 року попередню оплату за молочну продукцію на 10 200 000 грн., в т.ч. ПДВ 1 700 000 грн., у зв'язку з чим було виписано та зареєстровано у ЄРПН наступні податкові накладні: 30.04.2024 № 786 на 2 500 000,00 грн., №787 на 2 400 000,00 грн., №788 на 2 000 000,00 грн., №789 на 1 800 000,00 грн., № 790 на 1 500 000,00 грн.
За договором № ГП-1 від 29.03.2023 р. ТОВ «Террафуд» реалізувало до ТОВ «Б.МК» продукцію на загальну суму 145 145,09 грн., в т.ч. ПДВ 24 190,85 грн., у зв'язку з чим було виписано та зареєстровано у ЄРПН податкову накладну № 1123 від 22.04.2024.
Згідно з договором № ТР-1 від 29.03.2023 р. ТОВ «Террафуд» реалізувало до ТОВ «Б.МК» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 113 288,40 грн., в т.ч. ПДВ 18 881,40 грн., у зв'язку з чим було виписано та зареєстровано податкову накладну № 997 від 30.04.2024.
10. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 цієї статті ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 393 цього Кодексу;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 441.2 статті 44-1 цього Кодексу;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 442 цього Кодексу;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Водночас, як визначено у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.
Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з абз.19 п.201.10 ст. 201 ПК України, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Висновки суду апеляційної інстанції.
11. Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє стверджувати, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.
12. Натомість своєчасність, достовірність, повнота нарахування податків є предметом документальної перевірки, якій властиві зовсім інші ознаки в залежності від її виду (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).
13. Разом з тим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що у Податковому кодексі України наявна чітка нормативна вказівка, згідно з якою виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
14. Як правильно встановлено судом першої інстанції, підставою для збільшення Позивачеві грошових зобов'язань став висновок контролюючого органу, що дані ЄРПН не відповідають даним, зазначеним у податковій декларації.
15. При цьому, Відповідач дійшов до висновку про заниження Позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за наслідками проведення саме камеральної перевірки без дослідження первинних документів ТОВ «Террафуд».
16. Переглядаючи оскаржуване рішення суду, колегія суддів також зазначає, що Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2019 року у справі № 200/12345/18-а виклав висновок про те, що за нормами чинного законодавства, саме на дату виникнення податкових зобов'язань складається податкова накладна, яка має бути зареєстрована в ЄРПН, натомість, законодавством не передбачено підстав для реєстрації податкової накладної, якщо податкові зобов'язання не виникали, відповідно, не визначено й наслідків такої реєстрації. Висновок, що внаслідок реєстрації податкової накладної у платника податків виникли податкові зобов'язання і, відповідно, обов'язок з їх сплати, суперечить засадам встановлених податків і зборів, визначених статтею 7 ПК України.
17. Отже, саме факт здійснення оподатковуваної операції є підставою для виникнення податкових зобов'язань, суми податку за якими в обов'язковому порядку мають бути задекларовані в податковій декларації і сплачені протягом встановленого законодавством строку. Підставою для висновку про заниження платником податків податкових зобов'язань з ПДВ може слугувати виявлений контролюючим органом факт здійснення платником податків оподатковуваної операції, за наслідками якої не задекларовані і не сплачені податкові зобов'язання в повному розмірі.
18. Відповідно, у цій справі, контролюючий орган, виявивши за встановлених обставин розбіжність між даними ЄРПН і даними, які зазначені у податковій декларації, повинен був перевірити, чи виникли у спірному періоді у Позивача податкові зобов'язання, тобто, чи вчинялися ним оподатковувані операції у спірний період, що є можливим під час проведення документальної перевірки, оскільки передбачає здійснення аналізу первинних документів.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16 січня 2024 року у справі №440/2547/22.
19. З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Апелянт вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв'язку з чим прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним. У апеляційній скарзі контролюючий орган не зазначає жодних доводів щодо незаконності висновків суду у цій частині.
20. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що протиправні дії не можуть зумовлювати настання правомірних наслідків.
21. Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою "плоди отруйного дерева", сформульованій Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України", відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.
22. У рішеннях у справах "Балицький проти України", "Тейксейра де Кастро проти Португалії", "Шабельник проти України" ЄСПЛ застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.
23. Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки стосуються суті встановлених контролюючим органом у акті перевірки порушень, який не може бути підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на викладене вище.
24. Аналізуючи всі доводи апелянта, судова колегія також враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
25. Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду і апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
26. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
27. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року - без змін.
28. Розподіл судових витрат.
Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, витрати на сплату судового збору перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлено 06 травня 2025 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Є.І. Мєзєнцев
В.В. Файдюк