СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3462/25
ун. № 759/5107/25
05 травня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву представника позивача ЖБК "КРІСТ" Вербицького Ярослава Володимировича про збільшення розміру позовних вимог у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу "КРІСТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2025 року позивач ЖБК "КРІСТ" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості станом на 20.09.2024 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 11.03.2025 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та справа передана судді.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м.Києва від 12.03.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
17.04.2025 року до суду, через систему "Електронний суд", від представника позивача Вербицького Я.В. надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові № 922/404/19 від 09 липня 2020 року, позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстав позову.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог необхідно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
При цьому не вважається збільшення розміру позовних вимог заявлення нових (додаткових) вимог. У разі подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог, в якій по суті йдеться про нові вимоги, суд повинен у прийнятті заяви відмовити.
Судом встановлено, що подана до суду заява про збільшення позовних вимог за своєю правовою природою не може розцінюватися як така, оскільки містить самостійні позовні вимоги, а не збільшення вимог за уже прийнятим судом позовом.
Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2023 року по справі № 274/1625/23 з посиланням на позицію Верховного Суду від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначав,що позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складаєтся із двох елементів: предмета і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову ставнолять обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги щоло захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких грунтується вимога позивача."
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13 липня 2023 року по справі №5015/118/11 заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально- правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обгрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
В силу ст. ст. 43,49 ЦПК позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.
Таким чином вимоги викладені представником позивача Вербицьким Я.В. у заяві про збільшення вимог, суперечать нормам ЦПК України, адже подана ним заява містить нові позовні вимоги та нові правові обгрунтування підстав для їх задоволення, оскільки останній бажає збільшити позовні вимоги шляхом включення до позовних вимог заборгованості відповідача за новий період, а саме вересень 2024 року - березень 2025 року включно, які не були заявлені під час первісного звернення до суду з позовною заявою.
Можливість обєднання декілької позовних вимог шляхом подання заяви про зміни, доповнення чи уточнення позовних вимог до вже поданого позову процесуальним законодавством не передбачено.
Вище викладене дає підстави для висновку, що заявою про збільшення позовних вимог позивач додає нові вимоги, які не були пред'явлені в первісній редакції позову, що є недопустимим і не є збільшенням розміру позовних вимог
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.
Одночасно суд роз'яснює представнику позивача, що відмова в прийнятті до розгляду заявипро збільшення розміру позовних вимог не перешкоджає позивачу зверненню до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за період, який не включений у позовній заяві в порядку, передбаченому ЦПК України.
Керуючись ст.43, 49, 258, 260 ЦПК України, суд,
Відмовити в прийнятті до розгляду заяви представника позивача ЖБК "КРІСТ" Вербицького Ярослава Володимировича про збільшення розміру позовних вимог у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу "КРІСТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Твердохліб