П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/23676/24
Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Бойка А. В., Крусяна А. В.
розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційні скарги адвоката Мартинюк Юлії Сергіївни, в інтересах ОСОБА_1 , та ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу у відповідній частині
Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2024 року адвокат Мартинюк Ю.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду першої інстанції з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в якому заявила такі вимоги.
Так, представниця позивача просила:
визнати протиправним та скасувати пункт 7 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.06.2024 №1267 «Про результати проведення службового розслідування», відповідно до якого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «догани»;
визнати протиправним та скасувати пункт 9 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.06.2024 №1267 «Про результати проведення службового розслідування», в частині притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати пункт 10 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.06.2024 №1267 «Про результати проведення службового розслідування», в частині здійснення стягнення нестачі з ОСОБА_1 .
Також, адвокат ОСОБА_2 стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Пояснюючи обставини звернення до суду, адвокат ОСОБА_2 зазначила, що її довіритель займає посаду заступника начальника відділу призову сектору комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За результатами проведення Комісією, яку очолював ОСОБА_1 , позапланової інвентаризації, було встановлено, що фактична наявність майна ВЧ НОМЕР_1 (попередньо розформованого НОМЕР_2 батальйону), яке надійшло до ІНФОРМАЦІЯ_3 не відповідає бухгалтерському обліку, а матеріально-відповідальна особа за збереження військового майна не встановлена.
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного наказу, зокрема його пунктів 7,9,10, адвокат указує такі підстави.
Перша підстава, це відсутність у її довірителя статусу матеріально - відповідальної особи, на яку покладено матеріальну відповідальність за збереження військового майна.
Другий аргумент, це безпідставне звинувачення ОСОБА_1 в порушенні пункту 9 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 №748 (далі - Положення №748).
Як стверджує адвокат наведена норма встановлює, що голова і члени інвентаризаційної комісії несуть відповідальність за свідоме внесення до інвентаризаційних описів перекручених даних про наявність і якісний стан (категорійність) військового майна, що підлягає інвентаризації, його кількість, комплектність тощо, а також за несвоєчасність проведення інвентаризації, неправильність оформлення її результатів.
Водночас, на її думку, в акті службового розслідування та оскаржуваному наказі не визначено, які дії/бездіяльність, що зазначені пункті 9 Положення №748, допущено, зокрема, позивачем як головою інвентаризаційної комісії при проведені інвентаризації та які наслідки у зв'язку із цим виникли.
Третя підстава, це порушення, з боку ІНФОРМАЦІЯ_3 , вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра Оборони України від 21.11.2017 №608 (далі - Порядок №608).
На думку адвоката Мартинюк Ю.С це виразилося в тому, що матеріали службового розслідування та наказ суб'єкта владних повноважень про накладення на військовослужбовця повної матеріальної відповідальності не містить добуті у передбаченому законом порядку об'єктивні дані, котрі поза розумним сумнівом доводять наявність у військовослужбовця фізичної змоги усвідомлено запобігти настанню збитків у вигляді нестачі військового майна, завдяки власному професійному досвіду, знанням, проведеному суб'єктом владних повноважень навчанню та використанню виданих суб'єктом владних повноважень технічних засобів контролю чи інших пристосувань, необхідних для виконання службових обов'язків за посадою чи службою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд визнав протиправним та скасував пункт 9 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.06.2024 №1267 «Про результати проведення службового розслідування» в частині притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 ..
Також суд визнав протиправним та скасував пункт 10 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.06.2024 №1267 «Про результати проведення службового розслідування» в частині здійснення стягнення суми недостачі з ОСОБА_1 .
У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 7 наказу від 27.06.2024 №1267 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді «догани», суд відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у скасуванні пункту 7 наказу від 27.06.2024 №1267, суд першої інстанції, дослідивши матеріали службового розслідування, насамперед зазначив про відсутність, з боку ІНФОРМАЦІЯ_3 , порушень процедури проведення службового розслідування та недоведеності вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку.
Також, суд урахував, що у своїх поясненнях та у позовній заяві ОСОБА_1 не спростовує самого факту свідомого внесення до інвентаризаційних описів перекручених даних про наявність і якісний стан (категорійність) військового майна, що підлягає інвентаризації, його кількість, комплектність тощо, а також не спростовує несвоєчасність проведення інвентаризації, неправильне оформлення її результатів.
Суд першої інстанції, дослідивши акт інвентаризації від 09.06.2024 та акт службового розслідування від 25.06.2024, надані ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійшов висновку про неналежне виконання позивачем своїх службових обов'язків, а саме приписів Положення №748, що виразилося в тому, що голова Комісії майор ОСОБА_1 приймав майно від Військової частини НОМЕР_1 без документів, воно не було відображено в інвентаризаційному описі за наслідками проведення інвентаризації від 25.12.2023.
Досліджуючи правомірність притягнення позивача до матеріальної відповідальності, суд першої інстанції, проаналізувавши Положення №748, Положення про військове (корабельне) господарство, затверджене наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 (далі - Положення №300), Інструкцію з обліку військового майна у Збройних Силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440 (далі - Інструкція №440), виснував майно, нестача якого виявлена за наслідками інвентаризації від 09.06.2024, не було ввірено заступнику начальника відділу призову сектору комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 майору ОСОБА_1 , а відтак застосування щодо нього матеріальної відповідальності у даному випадку не є правомірним.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
Адвокат Мартинюк Ю.С., представляючи інтереси ОСОБА_1 , просить рішення суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, скасувати та у скасованій частині ухвалити нове рішення про визнання протиправним та скасування пункту 7 наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.06.2024 №1267 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення.
Також адвокат Мартинюк Ю.С. просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції, адвокат вважає його незаконність, а саме встановлення судом неіснуючих обставин з покликанням на докази, які ІНФОРМАЦІЯ_2 не надавав. Також, на думку адвоката Мартинюк Ю.С., суд першої інстанції не встановив дійсних обставин справи, з якими відповідач пов'язував накладення на позивача дисциплінарної відповідальності.
Обґрунтовуючи наведені доводи, адвокат Мартинюк Ю.С. вказує, що суд безпідставно зазначив про дослідження доказів на підтвердження вини позивача у здійсненні дисциплінарного проступку, адже відповідач не надавав до суду відзиву та будь-яких документів (доказів) на підтвердження вини ОСОБА_1 , а відтак таке твердження суду не відповідає дійсності.
Далі, скаржниця зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 як голову Комісії про проведення позапланової інвентаризації притягнули до дисциплінарної відповідальності за проведення інвентаризації у період з 21.08.2023 по 31.08.2023, коли проводився прийом майна.
На її думку, такий висновок не відповідає обставинам справи, оскільки позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності як голову Комісії про проведення позапланової інвентаризації, що проводилася за наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.05.2024 №903, про що й зазначено в Акті службового розслідування від 25.06.2024.
За її твердженням, в акті службового розслідування від 25.06.2024 не ставиться у провину її довірителю, внесення до інвентаризаційних описів перекручених даних про наявність і якісний стан (категорійність) військового майна, що підлягає інвентаризації, його кількість, комплектність тощо, а також несвоєчасність проведення інвентаризації, неправильність оформлення її результатів, а є лише посилання на нормативно-правовий акт, який визначає порядок проведення інвентаризації (пункт 9 Положення №748).
Також в апеляції звертається увага, що суд проігнорував висновок акта службового розслідування про те, що нестача та надлишок військового майна виникли внаслідок бездіяльності посадових осіб відділу забезпечення та фінансового відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неналежної організації обліку військового майна.
Не погоджується адвокат Мартинюк Ю.С. і з висновком суду першої інстанції про відсутність, з боку ІНФОРМАЦІЯ_3 , при проведенні службового розслідування, процедурних порушень, що можуть породжувати правові наслідки щодо протиправності спірного рішення, в оскаржуваній частині.
На її переконання, при проведені службового розслідування даних, які б поза розумним сумнівом доводили протиправність поведінки або бездіяльності ОСОБА_1 та відповідних наслідків такої поведінки, у виді матеріальної шкоди, встановлено не було, а тому притягнення, останнього, до дисциплінарної відповідальності є незаконним.
Останнє, на чому наголошує скаржниця, це порушення судом першої інстанції статті 139 КАС України, в частині нерозгляду питання про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн.
Як вона вказує, в позовній заяві був наведений попередній розрахунок розміру адвокатського гонорару та подавалися відповідні докази, а відтак, суд першої інстанції, враховуючи відсутність від відповідача клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, повинен був їх відшкодувати в повному обсязі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, в частині задоволених позовних вимог, просить його скасувати та ухвалити, у скасованій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи доводи апеляції представник ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначає, що в ході службового розслідування встановлено, що попередня інвентаризація зброї та боєприпасів та майна ракетно-артилерійського озброєння (далі - РАО) ІНФОРМАЦІЯ_3 проводилася станом на 25.12.2023.
Під час перевірки складу РАО ІНФОРМАЦІЯ_3 інвентаризаційною комісією було перевірено РАО ВЧ НОМЕР_1 та встановлено, що фактична наявність майна не відповідає даним бухгалтерського обліку, а наявне озброєння є некомплектним.
При цьому, як заявляє представник відповідача, ОСОБА_1 був головою Комісії річної інвентаризації щодо перевірці засобів ближнього бою та розвідки, яка проводилася з 22.11.2023 по 25.12.2023.
За його твердженням, за результатами даної інвентаризації не виявлено неналежного обліку та не виявлено проведення прибутково - видаткових операцій.
В апеляції наголошується, що ОСОБА_1 повинен був організувати прийом комплектного майна РАО від ВЧ НОМЕР_1 , а некомплектне та пошкоджено майно він повинен був описати та прийняти на тимчасове зберігання до оформлення документів з подальшим доукомплектуванням та ремонтом.
За таких умов, представник ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає, що ОСОБА_1 порушив вимоги абзаців 2, 5 статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та пункту 9 Положення №748.
Заявляючи про наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності скаржник, в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 , покликається на частину 1 статті 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-IX (далі - Закон №160-IX), відповідно до якої підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
На його думку, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 6 Закону №160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі, завданої з її вини шкоди, в разі виявлення нестачі військового та іншого майна, чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Адвокат Мартинюк Ю.С., скориставшись правом подання відзиву на апеляцію зазначає, що оскаржуване рішення, в частині задоволення позовних вимог з ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотримання норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції, у вказаній частині, не засновані да діючому законодавстві.
Фактичні обставини справи.
Відповідно до копії посвідчення офіцера НОМЕР_3 , ОСОБА_1 з 2021 року проходить службу в ІНФОРМАЦІЯ_4 на посаді заступника начальника відділу призову.
28.05.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняв наказ №903 про призначення позапланової інвентаризації майна служби ракетно - артилерійського озброєння.
Відповідно до пункту 1 даного наказу створюється комісія про проведення позапланової інвентаризації майна служби ракетно - артилерійського озброєння ІНФОРМАЦІЯ_3 . Головою комісії призначено майора ОСОБА_1 заступника начальника відділу призову сектору комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За положеннями пункту 2 належить перевірити, зокрема:
відповідність фактичної наявності військового майна обліковим даним, заводські номери, вартість (первинну та залишкову), комплектність, технічний стан, умови зберігання та експлуатації;
облік військового майна, відображення його руху в книгах, (картках) обліку особових рахунків та інших облікових документів.
законність оформлення документів і правомірність списання з обліку відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах» від 04.08.2000 №1225 та наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку списання військового майна у Збройних Силах України» від 29.03.2021 №81.
09.06.2024, за результатами проведення позапланової інвентаризації майна служби ракетно - артилерійського озброєння ІНФОРМАЦІЯ_3 складений акт.
Відповідно до вказаного акта попередня інвентаризація була проведена станом на 25.12.2023.
За результатами проведення вказаної інвентаризації в ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що фактична наявність майна служби ракетно-артилерійського озброєння, яке надійшло від ВЧ НОМЕР_1 , не відповідає бухгалтерському обліку.
Так, установлений факт нестачі боєприпасів 3,43 мм патронів з пулею ПП, в кількості 2 150 штук, 5,43 мм патронів з кулею ПС в кількості 728 штук, 5,45 мм патронів з кулею Х п/зб РВД в кількості 135 штук.
Стосовно виявлених фактів, інвентаризаційна комісія вирішила провести службове розслідування, встановити матеріально-відповідальних осіб та надати правову оцінку.
На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.05.2024 №1069 було призначено службове розслідування, проведення якого доручено офіцеру групи офіцерів запасу і кадрів сектору мобілізаційно - оборонної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковнику ОСОБА_3 .
В ході проведення службового розслідування встановлено, що попередня інвентаризація зброї та боєприпасів, майна ракетно-артилерійського озброєння ІНФОРМАЦІЯ_5 проводилась станом на 25.12.2023.
У відповідності до директиви командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 08.05.2023 №30дск, ВЧ НОМЕР_1 розформована 30.09.2023.
В ліквідаційному акті по розформуванню в розділі 2 «Служба РАО» зазначається, що порушень збереження та експлуатації зброї та боєприпасів не виявлено. Артилерійське озброєння та боєприпаси передані до військових частин та ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також в ліквідаційному акті по розформуванню ВЧ НОМЕР_1 в розділі 13»Фінансово-економічна служба» зазначається, що під час перевірки прибутково-видаткових документів та майна незаконних операцій не виявлено. Про повний розрахунок ВЧ НОМЕР_1 по фінансово-економічній службі видана довідка ОК « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
В акті службового розслідування вказано, що під час перевірки складу РАО ІНФОРМАЦІЯ_3 інвентаризаційною комісією було перевірено майно РАО ВЧ НОМЕР_1 , яке зберігається на складі та за результатами перевірки встановлено, що фактична наявність майна не відповідає даним бухгалтерського обліку та наявне озброєння є некомплектним.
Підполковник ОСОБА_3 , що проводив службове розслідування, встановив наявність наказу командира ВЧ НОМЕР_4 від 12.06.2023 №2393/16/5/203 про необхідність ІНФОРМАЦІЯ_3 до 13.06.2023 організувати прийом комплектного майна РАО від ВЧ НОМЕР_1 , у тому числі, некомплектне та пошкоджене майно необхідно описати та прийняти на тимчасове зберігання до юридичного оформлення документів з подальшим доукомплектуванням та ремонтом.
Також встановлено, що прийом майна проводився комісією під керівництвом майора ОСОБА_1 , членів комісій, представників ВЧ НОМЕР_1 у період з 21.08.2023 по 31.08.2023. Представники ВЧ НОМЕР_1 при здачі військового майна ніяких документів на вказане не надавали. Майно так і продовжувало знаходитись на складі без документів та прийняття відповідного рішення по ньому.
Окрім того, з'ясовано, що при проведенні інвентаризації не згадувалося про майно військової частини, в актах інвентаризаційних описів воно відсутнє, а також воно було відсутнє, під час звірок служби РАО з бухгалтерським обліком.
Наголошується, що майор ОСОБА_1 був головою річної інвентаризаційної комісії по перевірці засобів ближнього бою та розвідки, яка проводилась з 22.11.2023 по 25.12.2023 та яка не виявила неналежного обліку та непроведених прибутково-видаткових операцій.
З пояснень майора ОСОБА_1 випливає, що він усно доповідав начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 , що ВЧ НОМЕР_1 проводиться здача майна по службі РАО та просив врахувати в результатах інвентаризації те майно, яке документально здано до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також він зазначав, що наведеними питаннями займаються начальник відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_4 та позаштатний начальник служби РАО капітан ОСОБА_5 .
За результатами службового розслідування зроблено висновок, що нестача та надлишок військового майна виникла внаслідок бездіяльності посадових осіб відділу забезпечення та фінансового відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо належної організації обліку військового майна.
Перевіркою майна РАО ВЧ НОМЕР_1 , під час проведення інвентаризації, встановлено, що Державі нанесені збитки на загальну суму 24 292,60 грн.
При цьому, роз'яснюється, що нестача майна виникла не в результаті його втрати зі складу РАО ІНФОРМАЦІЯ_3 , після розформування ВЧ НОМЕР_1 , а внаслідок розбіжностей в обліку між первинними документами, згідно яких вони оприбутковувались та фактичною наявністю майна (технічним станом та станом укомплектованості), яке здавалось (передавалось) після виходу ВЧ із зони бойових дій.
Пункт 5 акта службового розслідування присвячений неправомірним діям військовослужбовців та причинному зв'язку між їх неправомірними діями та подією, що трапилась, у т.ч. щодо майора ОСОБА_1 .
Так, заступник начальника відділу призову сектору комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 майор ОСОБА_1 порушив вимоги:
абзаців 2, 5 статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що виразилося в порушенні Конституції, законів України, військової Присяги, військової дисципліни;
пункту 9 Положення №748, де вказано, що голова і члени інвентаризаційної комісії несуть відповідальність за свідоме внесення до інвентаризаційних описів перекручених даних про наявність і якісний стан (категорійність) військового майна, що підлягає інвентаризації, його кількість, комплектність тощо, а також за несвоєчасність проведення інвентаризації, неправильність оформлення її результатів.
В пункті 8 акта службового розслідування запропоновано, що за його результатами,
слід притягнути майора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Відповідно до пункту 9 вказаного документа запропоновано на підставі підпункту 1 пункту 1 статті 6 Закону №160-IX притягнути до солідарної матеріальної відповідальності в розмірі 24 292,60 грн начальника відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_4 та позаштатного начальника служби РАО капітана ОСОБА_5 , позаштатного начальника складу РАО, техніка відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 штаб - сержанта ОСОБА_6 та заступника начальника відділу призову ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1
27.06.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняв наказ №1267 «Про результати службового розслідування», в якому відзначив про встановлення за результатами проведення службового розслідування нестачі майна ракетно-артилерійського озброєння ВЧ НОМЕР_1 та збитків державі на загальну суму 17 251,75 грн.
За змістом вказаного наказу, виникнення нестачі стало можливим внаслідок бездіяльності посадових осіб відділу забезпечення та фінансового відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо належної організації обліку військового майна.
За пунктом 7 вказаного наказу, за низьку дисциплінованість та порушення вимог абзаців 2, 5 статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 9 Положення №748 та відповідно до статей 45, 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, заступника начальника відділу призову сектору комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_7 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення - «догана».
Відповідно до пункту 9 наказу заступника начальника відділу призову сектору комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_1 притягнути до матеріальної відповідальності на підставі пункту 2 частини 1 статті 6 Закону №160-IX, солідарно на загальну суму 17 251,75 грн.
Згідно з пунктом 10 наказу зобов'язано начальника сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_1 занести до книги стягнень та грошових нарахувань суму нестачі 17 251,75 грн та обліковувати її, у тому числі, за заступником начальника відділу призову сектору комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_1 .
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляцій і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляції адвоката Мартинюк Ю.С., проте відсутні підстави для задоволення апеляції ІНФОРМАЦІЯ_3 , з огляду на таке.
Відповідаючи на доводи адвоката Мартинюк Ю.С. стосовно незгоди з рішенням суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування пункту 7 наказу №1267, за яким майора ОСОБА_7 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - «догана», колегія суддів указує таке.
Як мовилося вище, дисциплінарне стягнення у вигляді догани накладено на ОСОБА_1 , у зв'язку з порушенням, останнім, абзаців 2,5 статті 11 та статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV та пункту 9 Положення №748.
Статут внутрішньої служби визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Абзацами 2, 3, 5, 11, 12 статті 11 Статуту внутрішньої служби визначено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Згідно статті 16 Статуту внутрішньої служби, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Як визначено у статті 26 вказаного Статуту, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
За положеннями частин 1 та 2 даного Закону військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Пункт 1 Положення №748 визначає, що наведений нормативно - правовий акт встановлює порядок проведення інвентаризації військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил та оформлення її результатів.
Це Положення визначає порядок проведення інвентаризації військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил та оформлення її результатів.
Для цілей цього Положення використовуються також терміни у
такому значенні:
інвентаризація військового майна - перевірка інвентаризаційною комісією фактичної наявності кількості якісного стану (категорійності) і комплектності військового майна у підрозділах, на складах, в їдальнях, в парках, майстернях та на інших об'єктах військового (корабельного) господарства, а також звіряння отриманих результатів з даними книг або карток обліку.
звіряння отриманих результатів з даними книг або карток обліку матеріальних цінностей, звітів, службових листів тощо (далі - облікові документи).
Відповідно до пункту 3 даного Положення, метою проведення інвентаризації є встановлення фактичної наявності військового майна, його якісного стану (категорійності) і комплектності, виявлення обсягів нестачі, надлишку та надлишкового військового майна, а також відображення результатів інвентаризації в інвентаризаційних описах або відомостях наявності та якісного стану майна (далі - інвентаризаційний опис).
Пункт 4 Положення №748 унормовує, що інвентаризація військового майна у військовій частині проводиться як планова, так і позапланова - у разі перевірки результатів господарської діяльності і документальної ревізії та в інших випадках, коли необхідно встановити наявність військового майна.
Інвентаризація проводиться за наказами (розпорядженнями), зокрема, командира (начальника) військової частини.
За пунктом 7 Положення №748 позапланова інвентаризація військового майна проводиться обов'язково у разі: приймання (здачі) посади матеріально відповідальними особами.
Як випливає з наказу №903 про призначення позапланової інвентаризації, її проведення пов'язане з призначенням на посаду нового начальника відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з пунктом 9 Положення №748 голова і члени інвентаризаційної комісії несуть відповідальність за свідоме внесення до інвентаризаційних описів перекручених даних про наявність і якісний стан (категорійність) військового майна, що підлягає інвентаризації, його кількість, комплектність тощо, а також за несвоєчасність проведення, інвентаризації, неправильність оформлення її результатів.
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно із статтями 83 - 86 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Відповідно до пункту 1 розділу I Порядку №608, він визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів). Службовим розслідуванням є комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Згідно з пунктом 3 розділу II Порядку №608, службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Адвокат Мартинюк Ю.С. наполягаючи на відсутності, з боку її довірителя, порушень пункту 9 Положення №748 вказує, що в акті службового розслідування та в оскаржуваному наказі не визначено, які дії/ бездіяльність допущено ОСОБА_1 як головою інвентаризаційної комісії при проведення інвентаризації, яка проводилася з 29.05.2024 по 09.06.2024.
Колегія суддів з цим погоджується та зазначає, що в акті службового розслідування від 25.06.2024 ОСОБА_1 не ставиться у провину внесення до інвентаризаційних описів перекручених даних про наявність і якісний стан (категорійність) військового майна, що підлягає інвентаризації, його кількість, комплектність тощо, а також несвоєчасність проведення інвентаризації, неправильність оформлення її результатів, а є лише посилання на нормативно-правовий акт, який визначає порядок проведення інвентаризації (пункт 9 Положення № 748).
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи адвоката Мартинюк Ю.С., що диспозиція пункту 9 Положення №748 вимагає від суб'єкта владних повноважень конкретизацію та доведення обставин до яких інвентаризаційних описів ОСОБА_1 вніс перекручені дані про наявність і якісний стан (категорійність) військового майна (перелік майна), що підлягає інвентаризації, його кількість, комплектність тощо, а також доказів несвоєчасності проведення інвентаризації та в чому полягає неправильність оформлення її результатів;
Окрім того, є правильним зауваження скаржниці про помилкове покладення судом першої інстанції, в основу дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , проведення ним інвентаризації в період з 21.08.2023 по 31.08.2023, позаяк спірним наказом охоплювався період проведення інвентаризації з 29.05.2024 по 09.06.2024.
За змістом акта позапланової інвентаризації підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало виявлення нестачі та надлишку військового майна ВЧ НОМЕР_1 (попередньо розформованого 68 батальйону), а саме: бінокль Б-12*50 в кількості 1 шт. (вартість 2593,16 грн.), комплекту бусолі ПАБ-2М в кількості 1 шт. (вартість 14473,44 грн.), коліматорних прицілів в кількості 7 шт. (вартість 185,15 грн.), необлікованих прицілів до РПГ-7 в кількості 2 шт. (вартість не зазначена).
Водночас, виявлення нестачі та надлишку військового майна, на думку колегії суддів не можна кваліфікувати за пунктом 9 Положення №748.
Обґрунтуванням такого доводу є приписи Положення №748.
Так, згідно з пунктом 11 цього нормативно - правового акта, наявність військового майна встановлюється під час інвентаризації шляхом проведення обов'язкового його підрахунку, зважування, обміру. Визначення ваги (об'єму) навалочних матеріалів може проводитися шляхом обміру і технічних розрахунків. Акти обміру і розрахунки додаються до інвентаризаційних описів. Загальна кількість військового майна, що зберігається в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися шляхом проведення його підрахунку (зважування, обміру) на підставі прибуткових документів з обов'язковою вибірковою перевіркою кількості майна, зазначеного в упаковці.
Результати інвентаризації за кожним видом військового майна відображаються у інвентаризаційному описі окремо за місцезнаходженням цього майна і за матеріально відповідальними особами.
В інвентаризаційному описі зазначається:
найменування військового майна;
одиниця виміру;
кількість, якість (категорійність) військового майна за даними облікових документів;
фактична наявність військового майна, його якість (категорійність);
обсяг нестачі та надлишку військового майна;
обсяг надлишкового військового майна.
В інвентаризаційному описі озброєння, військової та спеціальної техніки обов'язково зазначаються заводські номери цього майна (пункт 20 Положення №748).
Виявлений надлишок військового майна підлягає обліку з подальшим з'ясуванням причин його виникнення і встановлення винних осіб (пункт 26 Положення №748).
Результати інвентаризації оформляються актом, до якого додаються інвентаризаційні описи і який підписується головою і членами інвентаризаційної комісії, а також у порядку ознайомлення командирами (начальниками) відповідних служб.
Акт разом з інвентаризаційними описами, оригіналами облікових документів та письмовими поясненнями, одержаними від матеріально відповідальних осіб, щодо виявлених надлишків і нестач військового майна, висновками та пропозиціями інвентаризаційної комісії подається на затвердження командиру (начальнику) військової частини (пункт 29 Положення №748).
У разі виявлення за результатами інвентаризації надлишку або нестачі військового майна командир (начальник) військової частини призначає розслідування з метою встановлення причин їх виникнення, розміру заподіяної шкоди та винних осіб.
Розслідування не проводиться, якщо причини, розмір шкоди та винних осіб установлено в ході інвентаризації (пункт 30 Положення №748).
ІНФОРМАЦІЯ_2 звинувачуючи ОСОБА_1 у внесенні, при проведенні річної інвентаризації з 22.11.2923 по 25.11.2023, до інвентаризаційних описів перекручених даних про наявність і якісний стан (категорійність) військового майна, що підлягає інвентаризації, не надає з цього приводу жодного документа, що встановлені Положенням №748 і які доводять вину особи саме в порушенні пункту 9 цього нормативно - правового акта.
Є, як вважає суд апеляційної інстанції важливим те, що за результатами службового розслідування встановлено бездіяльність посадових осіб відділу забезпечення та фінансового відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо неналежної організації обліку військового майна, яка призвела до нестачі та надлишку військового майна.
З огляду на викладене, колегія суддів поділяє позицію адвокат Мартинюк Ю.С. про наявність підстав для визнання протиправним та скасування пункту 7 наказу від 27.06.2024 №1267 щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Розглядаючи доводи адвоката Мартинюк Ю.С. про те, що суд першої інстанції не розглянув її вимоги про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь її довірителя витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн, попри надання нею відповідних доказів, колегія суддів установила наступне.
В позовній заяві адвокат Мартинюк Ю.С. зазначила, що її довіритель планує понести витрати на правничу допомогу адвоката та навела попередній розрахунок таких витрат.
Далі, адвокат Мартинюк Ю.С. зазначила, що докази витрат на правничу допомогу будуть подані до суду у строки, встановлені частиною 7 статті 139 КАС України, а саме протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів установила, шо в них наявній тільки договір про надання правничої допомоги та ордер на надання правничої допомоги.
Водночас процесуальними нормами КАС України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази, як згадувалося вище, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Звісно, даний перелік не є вичерпним.
Також в питанні надання доказів, варта уваги позиція Верховного Суду у справі №922/2604/20, де вказано, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Аналізуючи встановлені вище обставини, в контексті їх правового регулювання, колегія суддів вважає, що адвокат Мартинюк Ю.С., а також ОСОБА_1 документально не підтвердили розмір понесених витрат на правничу допомогу.
До того ж, адвокат Мартинюк Ю.С., враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення в порядку письмового провадження, не виконала вимогу частини 7 статті 139 КАС України та не подала протягом п'яти днів після ухвалення рішення, по суті справи, докази понесення її довірителем витрат на правничу допомогу.
Отож, суд першої інстанції, за відсутності відповідних доказів виконання умов договору про наданні правничої допомоги, правомірно не прийняв з цього приводу судового рішення.
Переходячи до дослідження доводів апеляції ІНФОРМАЦІЯ_3 , що ОСОБА_1 , у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків військової служби, завдав шкоду державі, а відтак обґрунтовано притягнутий до матеріальної відповідальності, колегія суддів установила таке.
Закон №160-IX встановлює підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків.
Пункти 4 та 5 частини 1 статті 1 унормовують, що матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності;
пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 3 Закону №160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:
1) наявність шкоди;
2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
4) вина особи в завданні шкоди.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 6 Закону №160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Як мовилося вище, ОСОБА_1 було притягнуто до повної матеріальної відповідальності на підставі пункту 2 частини 1 статті 6 Закону №160-IX, а саме: протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків.
Викладена норма свідчить, що законодавством чітко визначено необхідність встановлення вини в діях саме того військовослужбовця, який притягується до матеріальної відповідальності, а відтак оскільки йдеться про застосування юридичної відповідальності до позивача, відповідач має довести склад правопорушення, вчиненого позивачем, та наявність взаємозв'язку між його діями та заподіяною шкодою.
Аналіз акта службового розслідування та оскаржуваного наказу не містить обставин, в чому виражалася протиправна поведінка ОСОБА_1 , мається лише згадка про те, що ним у грудні 2023 вносилися до інвентаризаційних відомостей неправильні дані. Проте, наведене, не доводиться жодним доказом, а відтак, на думку суду апеляційної інстанції є припущенням.
До того ж, слід відзначити, як правильно звернув увагу суд першої інстанції, відповідно до пункту 31 Положення №748, відповідальність за нестачу військового майна несуть матеріально відповідальні особи.
Рішення про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок нестачі військового майна, і про ступінь відповідальності винних осіб приймається на підставі матеріалів інвентаризації, під час проведення якої встановлено причини, розмір шкоди та винних осіб, або результатів розслідування.
Заподіяна шкода відшкодовується винними особами у порядку, передбаченому законодавством. У разі коли винних осіб не встановлено або за рішенням суду відмовлено у стягненні з них відшкодування, військове майно списується в установленому порядку (пункт 32 Положення №748).
Відповідно до пункту 2 Інструкції №440 матеріально відповідальна особа - посадова (службова) особа, на яку за характером її посади (роботи) покладено матеріальну відповідальність за збереження військового майна на підставі наказу командира військової частини (договору про матеріальну відповідальність працівника, укладеного відповідно до вимог трудового законодавства) і якій передано під звіт або в інший документально оформлений спосіб на зберігання, у тимчасове користування військове майно.
Нормами Положення № 243 та Інструкції №449 не передбачено укладення з військовослужбовцями договору про повну матеріальну відповідальність.
Порядок та підстави укладення з працівниками договору про повну матеріальну відповідальність передбачені приписами статті 135-1 КЗпП України, в якій зазначено, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Перелік посад і робіт, роботи на яких є підставою для укладення договору про повну матеріальну відповідальність врегульовано постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань від 28.12.1977 №447/24.
За аналізом наведеного нормативно - правового акта випливає висновок, що письмові договори з працівником про повну матеріальну відповідальність укладаються, якщо на такого працівника покладаються обов'язки щодо забезпечення збереження цінностей, які були передані йому для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва.
В той же час, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, майно, нестача якого виявлена за наслідками інвентаризації від 09.06.2024, не було ввірено заступнику начальника відділу призову сектору комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 майору ОСОБА_1 , а відтак застосування щодо нього матеріальної відповідальності, у даному випадку, не є правомірним.
Як вище цитувалося, матеріальна відповідальність, це вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом, зокрема, створення нестачі.
Посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_3 звинувачують ОСОБА_1 в нестачі військового майна, при цьому, а акті службового розслідування заявляють, що дана нестача виникла не в результаті втрати майна, а внаслідок розбіжностей в обліку між первинними документами, згідно яких вони оприбутковувалися за фактичною наявністю майна. Далі уточняють, що начальник відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріально -відповідальна особа майор ОСОБА_8 вчасно та якісно не підготував документи щодо списання використаних набоїв та не подав їх до служби РАО ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відтак не міг підтвердити в процесі проведення інвентаризації дані обставини документально.
Також указується про порушення бухгалтерського обліку начальником відділу забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_4 , позаштатним начальником служби РАО капітаном ОСОБА_5 , начальником відділу фінансового забезпечення підполковником ОСОБА_9 , начальником відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_10 та позаштатним начальником РАО штаб - сержантом ОСОБА_6 . Наголошується, що вищевказані особи сприяли тому, що фактична наявність боєприпасів не відповідала обліковим даним.
Узагальнюючи викладене, колегія суддів поділяє позицію суду першої інстанції, що посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_3 , провівши службове розслідування не встановила причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем ОСОБА_1 обов'язків військової служби; вини ОСОБА_1 ; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.
Підсумовуючи викладені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених в основу апеляції адвокатом Мартинюк Ю.С, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення частково.
Частковість складається з того, що вимогу про стягненні з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, понесені, ним, в суді апеляційної інстанції, колегія суддів не розглядає, керуючись частиною 7 статті 139 КАС України.
За правилами частини 7 статті 139 КАС України адвокат Мартинюк Ю.С має право протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, в порядку письмового провадження, надати до суду апеляційної інстанції відповідні докази стосовно розміру витрат на правничу допомогу, а саме: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, як вважає суд апеляційної інстанції, у задоволенні апеляції ІНФОРМАЦІЯ_3 , слід відмовити, оскільки правова позиція даного суб'єкта владних повноважень побудована на нетривкому правовому ґрунті, а логіка доводів представниці позивача має під собою більшу стійку юридичну основу.
Вирішуючи, за наслідками розгляду апеляційних скарг, питання про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що його належить скасувати, в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту 7 наказу від 27.06.2024 №1267 та ухвалити, у скасованій частині, нове рішення про задоволення позову.
В іншій частині, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції у відповідній частині, це на думку суду апеляційної інстанції, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими (пункт 2 частини 1 статті 317 КАС України).
За результатами апеляційного оскарження розподіл судових витрат не проводиться.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.
Керуючись статтями: 308, 311, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Мартинюк Юлії Сергіївни, в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту 7 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27 червня 2024 №1267 «Про результати проведення службового розслідування», відповідно до якого ОСОБА_1 притягнули до дисциплінарної відповідальності та наклали на нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Ухвалити у скасованій частині нове рішення про задоволення позову.
Визнати протиправним та скасувати пункт 7 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27 червня 2024 №1267 «Про результати проведення службового розслідування», відповідно до якого ОСОБА_1 притягнули до дисциплінарної відповідальності та наклали дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу у відповідній частині - залишити без змін.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя А. В. Бойко
суддя А. В. Крусян
Повне судове рішення складено 05.05.2025.