Ухвала від 05.05.2025 по справі 420/31747/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 травня 2025 р. м.ОдесаСправа № 420/31747/24

Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Осіпова Ю.В.,

суддів: Коваля М.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової академії (м.Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м.Одеса) про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.09.2011р. по 28.02.2015р. (включно), обчислену із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - серпень 2011р. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.09.2011р. по 28.02.2015р. (включно), обчислену із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - серпень 2011р., з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44. У іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 22.01.2025р. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2025р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору.

Враховуючи те, що вимоги ухвали судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2025р. залишились не виконаними, а недоліки апеляційної скарги у встановлений строк не усунуті, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025р. апеляційну скаргу - повернуто апелянту.

18.03.2025р. відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду 1-ї інстанції від 25.12.2024р.

Ухвалою судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху з підстав пропуску відповідачем встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення. Апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Статтею 129 Конституції України визначено однією із основних засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.

Згідно з ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Таким процесуальним обов'язком учасника справи визначено, зокрема, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги (у тому числі сплата судового збору).

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення першої інстанції, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на певну процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу.

Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Так, норми КАС дійсно не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Однак, за загальним правилом, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного нею вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Своєю чергою питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.72 КАС України). При цьому, норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які, зокрема, є підставами для поновлення пропущеного строку.

Особа, яка заявляє клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами, про що також вказувалось і в ухвалі судді П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025р. про залишення апеляційної скарги без руху.

У той же час, положення п.4 ч.1 ст.299 КАС України є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Відповідну ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху було надіслано апелянту в його електронний кабінет та фактично отримано останнім - 26.03.2022р., про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Однак, у запропонований строк, вимоги ухвали від 25.03.2025р. не були виконані протягом тривалого терміну.

При цьому, по даній справі від апелянта (або її представника) не надходило жодних клопотань та заяв з приводу усунення недоліків апеляційної скарги або продовження строків на усунення її недоліків.

Таким чином, беручи до уваги значний пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, встановленого КАС України, та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової академії (м.Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Осіпов Ю.В.

Судді Коваль М.П.

Скрипченко В.О.

Попередній документ
127132359
Наступний документ
127132361
Інформація про рішення:
№ рішення: 127132360
№ справи: 420/31747/24
Дата рішення: 05.05.2025
Дата публікації: 08.05.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (28.08.2025)
Дата надходження: 10.10.2024
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії