06 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/31154/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року (суддя Бухтіярова М.М.) у справі №160/31154/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановиВ:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2017 по 24.01.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2017 по 24.01.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 29.05.2018 по 02.07.2018, з 04.03.2020 по 15.05.2022, з 17.09.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 04.09.2024 включно із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) в розмірі 4463,15 грн. щомісяця в загальній сумі 175013,06 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 29.05.2018 по 02.07.2018, з 04.03.2020 по 15.05.2022, з 17.09.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 04.09.2024 включно в сумі 175013,06 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2017 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в питанні нарахування індексації грошового забезпечення за час
проходження військової служби.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково. а саме:
визнано протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2017 по 24.01.2018 із врахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексації;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2017 по 24.01.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням висновків суду;
визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 29.05.2018 по 01.07.2018, з 04.03.2020 по 15.05.2022 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) суми індексації грошового забезпечення за період з 29.05.2018 по 01.07.2018, з 04.03.2020 по 15.05.2022 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням висновків суду.
Рішення суду мотивовано тим, що індексація грошового забезпечення позивача передбачена нормами діючого законодавства, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача в питанні нарахування та виплати її позивачеві в період проходження військової служби.
При цьому, суд першої інстанції, визначивши право позивача на індексацію за спірний період, в якому індексацію не було нараховано та виплачено відповідачем, вказав на те, що «базовим місяцем» для нарахування індексації за період з 01.03.2017 по 24.01.2018 є січень 2008 року.
Також суд дійшов висновку про безпідставне не нарахування і не виплату позивачу індексацію - різницю за період з 29.05.2018 по 01.07.2018, з 04.03.2020 по 15.05.2022
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вказує на те, що у спірному випадку судом не було враховано те, що 15.12.2015 набрала чинності постанова КМУ №1013 від 09.12.2015 відповідно до якої початок обчислення зростання індексу споживчих цін пов'язується з місяцем, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою. Відповідач вказує на те, що постановою КМУ №1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення, починаючи з 01.12.2015, але й визначено місяць, з якого в подальшому необхідно відштовхуватись при проведенні індексації. За позицією відповідача таким місяцем є січень 2016 року. Також, вказуює на те, що з березня 2018 року по грудень 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, а отже за вказаний період були відсутні підстави для нарахування індексації грошового забезпечення. Крім цього, за позицією відповідачв, індексація здійснюється лише за умови відповідного бюджетного фінансування на ці цілі, якого у спірному періоді передбачено не було.
Перевіривши, в межах доводів апеляційних скарг, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються відповідачем, свідчать про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №55 від 07.10.2016, солдата ОСОБА_4 , призначену наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 03 жовтня 2016 року №130-РС на посаду планшетиста взводу управління роти управління розвідувально-інформаційного відділу Військової частини НОМЕР_5 , яка прибула з Військової частини НОМЕР_6 АДРЕСА_2 , з 07 жовтня 2016 року зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, і визнано такою, що з 07 жовтня 2016 року справи та посаду прийняла і приступила до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 530,00грн.
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №18 від 24.01.2018 визнано такою, що вибула у відпустку в зв'язку з вагітністю та пологами, старшого солдата ОСОБА_4 , диспетчера розвідувально-інформаційного відділу в АДРЕСА_3 , на 125 діб з 24 січня по 28 травня 2018 року, знято з продовольчого забезпечення.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.05.2018 №105 визнано такою, що прибула і приступила до виконання службових обов'язків з відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, з 28 травня 2018 року старшого солдата ОСОБА_1 , диспетчера розвідувально-інформаційного відділу, зараховано на продовольче забезпечення.
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №132 від 02.07.2018 старшого солдата ОСОБА_1 , диспетчера розвідувально-інформаційного відділу, звільнено від виконання службових обов'язків у зв'язку з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02 липня 2018 року по 26 березня 2021 року, знято зі всіх видів забезпечення.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №48 від 04.03.2020, старшого солдата ОСОБА_4 , призначену наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 04 березня 2020 року №5-РС на посаду планшетиста взводу управління роти управління розвідувально-інформаційного відділу військової частини НОМЕР_1 , яка прибула з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 04 березня 2020 року зараховано на всі види забезпечення і визнано такою, що прийняла та приступила до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2640,00грн.
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.05.2022 №131 старшого солдата ОСОБА_4 , планшетиста відділення управління взводу управління роти управління розвідувально-інформаційного відділу, призначену наказом командира військової частини НОМЕР_7 (по особовому складу) від 04 травня 2022 року №16-РС на посаду провідного бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_8 , вважати, що справи та посаду здала та вибула до нового місця служби, місто Дніпро, з 15 травня 2022 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №237 від 17.09.2022, молодшого сержанта ОСОБА_4 , призначену наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 09 вересня 2022 року №686 на посаду заступника командира роти управління з морально-психологічного забезпечення розвідувально-інформаційного відділу, яка прибула з Військової частини НОМЕР_8 АДРЕСА_3 , з 17 вересня 2022 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, справи та посаду прийняла з посадовим окладом 4230,00грн.
Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.09.2024 №248 лейтенанта ОСОБА_4 , заступника командира роти управління з морально-психологічного забезпечення роти управління розвідувально-інформаційного відділу, призначену наказом командувача повітряного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 25 серпня 2024 року №35 на посаду начальника групи контролю бойового стресу військової частини НОМЕР_9 , BOC-3420003, вважати такою, що справи та посаду здала та вибула до нового місця служби, місто Дніпро, з 04 вересня 2024 року виключено зі списків особового складу частини та знято зі всіх видів забезпечення.
03.10.2024 позивач звернулась до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просила, зокрема, здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 по 04.05.2022, з 09.09.2024 по 04.09.2024 включно із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації).
Відповідач листом №870 від 12.11.2024 повідомив, що підстав для перерахунку та виплати індексації за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 немає.
В обґрунтування своєї позиції Військовою частиною НОМЕР_1 зазначено, що в роз'ясненні директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 в п.7 зазначено, що у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. №1078 “Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення. Роз'ясненнями директора Департаменту фінансів від 26.03.2018 № 248/1485 підтверджено, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 - лютому 2018 року у Міноборони не було. Відповідно до роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 24.09.2018 № 248/8294 щодо індексації грошового забезпечення за 2016-2017 роки та листа Мінсоцполітики № 220/5140 за № 04.07.2017 проведення індексації грошових доходів населення, у тому числі грошового забезпечення, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Враховуючи зазначене, виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися у межах виділених коштів установ та організацій, що передбачені на ці цілі. При цьому, згідно з п. 5 Порядку № 1078 (в редакції після 01.12.2015) підстави для нарахування індексації після зміни тарифних окладів 01.03.2018 з урахуванням індексів інфляції, оприлюднених Держстатом, виникли для позивача лише в листопаді 2018 року, однак позивач перебувала з 02.07.2018 по 04.03.2020 у відпустці по догляду за дитиною, з огляду на що було нараховано та сплачено індексацію за період з 04.03.2020 по день виключення зі списків особового складу військової частини. Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) у березні 2018 року щодо лютого становив 101,1%, а поріг індексації розрахований наростаючим підсумком з 01 березня 2018 р. по листопад 2018 р. не перевищив 103%. Таким чином, підстав для перерахунку та виплати індексації за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 немає.
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця за 2017 рік військовослужбовцю ОСОБА_2 індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця за 2018 рік військовослужбовцю ОСОБА_2 індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця за 2020 рік військовослужбовцю ОСОБА_2 нараховано індексацію грошового забезпечення в таких розмірах: в березні - 195,56 грн., в квітні - 216,51 грн., в травні - 216,51 грн., в червні - 216,51 грн., в липні - 226,29 грн., в серпні - 226,29 грн., у вересні - 226,29 грн., в жовтні - 226,29 грн., в листопаді - 226,29 грн., грудні - 233,81 грн.
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця за 2021 рік військовослужбовцю ОСОБА_2 нараховано індексацію грошового забезпечення в таких розмірах: в січні - 331,42 грн., в лютому - 331,42 грн., в березні - 331,42 грн., в квітні - 415,41 грн., в травні - 415,41 грн., в червні - 415,41 грн., в липні - 540,03 грн., в серпні - 540,03 грн., у вересні - 540,03 грн., в жовтні - 540,03 грн., в листопаді - 540,03 грн., грудні - 563,19 грн.
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця за 2022 рік військовослужбовцю ОСОБА_2 нараховано індексацію грошового забезпечення в таких розмірах: в січні - 563,19 грн., в лютому - 672,35 грн., в березні - 672,35 грн., в квітні - 672,35 грн., в травні - 441,78 грн., в червні - 0 грн., в липні - 0 грн., в серпні - 0 грн., у вересні - 598,17 грн., в жовтні - 1281,80 грн., в листопаді - 1424,80 грн., грудні - 1470,83 грн.
Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця за 2024 рік військовослужбовцю ОСОБА_2 нараховано індексацію грошового забезпечення в таких розмірах: в січні - 0 грн., в лютому - 0 грн., в березні - 0 грн., в квітні - 0 грн., в травні - 0 грн., в червні - 0 грн., в липні - 0 грн., в серпні - 130,20 грн., у вересні - 17,36 грн., в жовтні - 0 грн., в листопаді - 0 грн., грудні - 0 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за час служби з 01.03.2017 по 24.01.2018, з 29.05.2018 по 02.07.2018, з 04.03.2020 по 15.05.2022, з 17.09.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 04.09.2024, позивач звернулась з позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції правильно виходив з того, що підстави, порядок та механізм нарахування індексації, її мета та правова природа, визначені Законом № 1282-ХІІ, та Порядком №1078.
Відповідно до статті 1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення в розумінні цього закону це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення (абзац 2).
Положеннями статті 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 9 Закону № 2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Пунктом 2 Порядку № 1078 до об'єктів індексації віднесено грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Отже, індексація грошового забезпечення, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, є однією з державних гарантій, спрямованою на забезпечення достатнього життєвого рівня населення, яка дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 1282-ХІІ).
За такого правового врегулювання суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
З 01 грудня 2015 року положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).
За змістом пояснюючої записки до проекту Постанови № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
У зв'язку із цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).
Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
На відміну від правил визначення «базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).
Так, якщо на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013).
Із обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що станом на 2016 рік розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01 січня 2008 року та діяла до 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відтак, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013) є січень 2008 року.
Отже, для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078, є січень 2008 року.
Таким чином, посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що «базовим місяцем» для нарахування індексації, у зв'язку з набуттям чинності постановою КМУ №1013, є січень 2016 року, є безпідставними.
Щодо врахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 по 01.12.2018.
Так, суд першої інстанції правильно виходив з того, що у зв'язку з набранням з 01.03.2018 чинності постановою Кабміну України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, змінився «базовий місяць» для проведення індексації грошового забезпечення і таким місяцем, для розрахунку індексації грошового забезпечення з 01.03.2018, є березень 2018 року.
При цьому, не перевищення наростаючого індексу споживчих цін порогу індексації 103 відсотка, після місяця, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення, не є безумовною підставою не виплачувати індексацію грошового забезпечення. Суми індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується лише за умови, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у справах №400/1119/21 (постанова від 28.09.2022), №560/3965/21 (постанова від 28.09.2022).
У спірному випадку відповідачем не було надано доказів того, що підвищення грошового забезпечення позивача з 01.03.2018 перевищило суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового забезпечення, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для виплати позивачу фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення.
Апеляційна скарга не містить жодних аргументів щодо неправильності застосування судом першої інстанції абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Стосовно аргументів відповідачів про відсутність бюджетного фінансування на цілі виплати індексації грошового забезпечення, слід зазначити таке.
З аналізу пунктів 1-1, 2, 4 Порядку №1078 випливає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Зазначені відповідачем обставини щодо відсутності фінансування на виплату індексації не можуть бути підставою для невиконання вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і ненарахування індексації. Положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації, разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 8 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (пункт 23, заява №63134/00) вказав: якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Отже, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі №822/1731/16
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №825/874/17.
Відсутність фінансування відповідача жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, і держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом невиділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення, в частині задоволених позовних вимог, з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі №160/31154/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ч.5 ст.291 КАС України.
Повне судове рішення складено 06.05.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк