06 травня 2025 року м. Дніпросправа № 280/10619/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року (суддя Прасов О.О.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації позивача; визнати протиправним та скасувати наказ керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову на військову службу та направлення для проходження військової служби під час загальної мобілізації до Військової частини НОМЕР_1 ; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути документи позивача щодо виключення з військового обліку та за результатами розгляду виключити його з військового обліку; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи, рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що позивач був виключений з військового обліку, що підтверджується наданими до суду документами, а тому відповідач не мав права поставити його на військовий облік повторно.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
В якості підстав позову ОСОБА_1 зазначає, що був засуджений до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 101 КК України, ст. 142, ч. ст. 222 КК України 1960 року та 15.12.2014 був знятий з обліку у зв'язку з відбуванням покарання за тяжкий злочин.
Дана обставина підтверджується Військовим квитком серії НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_1 та даними «Резерв+».
Натомість позивач був повторно взятий на військовий облік та призваний на військову службу за мобілізацією.
Такі дії центру комплектування є предметом оскарження в цій справі. Позивач зазначає, що жодна норма чинного законодавства не передбачає право взяття на військовий облік особу, яка раніше була виключена з обліку.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не доведено відбування покарання за вироком суду, позивачем не доведено, що Військово-обліковому документі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » вірно зазначено, а саме: «ТЦК та СП» - « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Водночас, як вірно зауважує апелянт, ці обставини підтверджуються офіційними документами та не потребують доведенню з боку позивача.
Відтак, при вирішенні спору суд першої інстанції мав виходити з обставин, які підтверджуються матеріалами справи, та перевірити чи мав право відповідач повторно поставити ОСОБА_1 на військовий облік за наявності раніше прийнятого рішення про зняття з такого обліку.
Не є оспорюваною та обставина, що відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» в редакції, чинній на момент формування витягу з «Резерв+», особи, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, підлягали виключенню з військового обліку.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, ч. 6 ст. 37 викладено у такій редакції:
«Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку».
Таким чином, така категорія осіб, як ті, що були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів, з 18.05.2024 (дата набрання чинності Закону № 3633-IX) не є такою, що підлягає виключенню з військового обліку.
Одночасно частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, зокрема, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
Відтак, відповідач, поставивши у 2024 році ОСОБА_1 на військовий облік, діяв в межах наданих законом повноважень.
Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.
Позовна вимога до військової частини є похідною, а тому також не підлягає задоволенню.
Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів його прийняття.
Керуючись статтями 243, 317, 322 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року в справі № 280/10619/24 змінити в частині мотивів його прийняття.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 06 травня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 06 травня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
суддя Т.І. Ясенова