06 травня 2025 року м. Дніпросправа № 280/11251/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року (суддя Лазаренко М.С.) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком позивачеві відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періодів роботи з 01.01.2004 по 15.12.2006 у подвійному розмірі; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивачеві відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періоду роботи з 01.01.2004 по 15.12.2006 у подвійному розмірі, починаючи з 20.04.2023.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періодів роботи з 01.01.2004 по 15.12.2006 у подвійному розмірі. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я з 01.01.2004 по 15.12.2006 до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з 20.04.2023. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що період роботи позивача на відповідній посаді у спірному періоді, з 01.01.2004 застосовується в одинарному розмірі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Позивач 19.09.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про зарахування до її стажу період роботи з 01.01.2004 по 15.12.2006 у подвійному розмірі, починаючи з 20.04.2023, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», провести перерахунок та виплату належних сум пенсії.
Листом від 01.10.2024 за № 17184-17346/Х-02/8-0800/24 відповідач повідомив, що пенсія призначена відповідно до вимог чинного законодавства, згідно зі ст. 24 Закону № 1058 зазначений в заяві страховий стаж враховується в одинарному розмірі.
Незгода з відмовою стала підставлю для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Приписами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до підпункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
При цьому, статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Суд першої інстанції при вирішенні спору вірно застосував правові позиції Верховного Суду, викладені в постанові від 27.04.2023 у справі № 160/14078/22, згідно з якою положення ст. 60 Закону № 1788-XII застосовуються як до періодів трудової діяльності до 01.01.2004, так і до періодів трудової діяльності після 01.01.2004.
Ця правова позиція є актуальною та незмінною, подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду в справах № 689/872/17, № 214/3705/17.
Не є оспорюваною та обставина, яка до того ж підтверджується матеріалами справи, що позивач з 01.05.2002 по 15.12.2006 працювала на посаді сестри медичної палатної, яка виконувала обслуговування хворих на туберкульоз в ЗОЗ «Обласний дитячий кістково-туберкульозний санаторій» (нині КНП «Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Запорізької обласної ради).
Названий заклад підпадає під дію статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що період роботи позивача в інфекційному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року в адміністративній справі № 280/11251/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з 06 травня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.
Повна постанова складена 06 травня 2025 року.
Головуючий - суддя О.В. Головко
суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров