Справа № 640/27661/20
06 травня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивачка), звернулася до суду із позовом до Генерального штабу Збройних сил України (далі - відповідач 1), Міністерства оборони України (далі - відповідач 2), у якому просить ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати наказ Командувача об'єднаних сил Міністерства оборони України від 13.10.2020 № 828 "Про тимчасові обмеження щодо пропуску громадян".
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що є громадянкою України та перебуває за межами місця реєстрації у місті Чугуєві Харківської області. На місці постійного проживання у м. Антрацит Луганської області у позивачки є житло та знаходяться її родичі з якими в неї є соціальні зв'язки, у зв'язку із чим виникає необхідність вирішувати питання щодо потрапляння з міста Чугуєва Харківської області до місця постійного проживання на тимчасово окупованій території. Однак, у зв'язку з винесенням спірного наказу обмежено її право на вільне пересування в Україні.
З огляду на зазначене, вважає оскаржуваний наказ таким, що не відповідає положенням Конституції України та міжнародним договорам, які визнані Україною, оскільки суттєво обмежує її право громадянина України на вільне пересування.
Відповідачі правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися, будь-яких заяв по суті спору до суду не подали.
Рух справи у суді
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження) та відкрити провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
27.02.2025 дана справа надійшла до Тернопільського окружного адміністративного суду та Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2025 справу передано на розгляд судді Юзьківу М.І.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 справу №640/27661/20 прийнято до провадження.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що наказом Командувача об'єднаних сил від 13.10.2020 № 828 "Про тимчасові обмеження щодо пропуску громадян" з метою запобігання поширенню та розповсюдженню на території Луганської області гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 вирішено з 00 год. 00 хв. 15.10.2020 до 23.год 59 хв. 31.10.2020 тимчасово припинити пропуск осіб через КПВВ "Станиця Луганська".
У виключних випадках, враховуючи наявні індивідуальні обставини соціального (гуманітарного) характеру, при наявності підтверджуючих документів, під час перетину лінії розмежування, за окремим рішенням здійснювати пропуск через КПВВ "Станиця Луганська".
Листом Військової частини НОМЕР_1 від 24.10.2020 №313/окп ос/30/6200 позивачку повідомлено, що пропуск осіб через лінію розмежування в контрольному пункті виїзду/виїзду "Станиця Луганська" з 15.10.2020 по 31.10.2020 може бути здійснено за окремим рішенням Командувача об'єднаних сил у виключних випадках, враховуючи наявні індивідуальні обставини соціального (гуманітарного) характеру, при наявності підтверджуючих документів.
Мотивувальна частина
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За унормуванням статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Аналогічні положення викладені в статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що Кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території.
Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Права, викладені в пункті 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон 1382-IV) визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
Частиною першою статті 2 Закону 1382-IV встановлено: громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
За змістом ч. 1 статті 4 Закону 1382-ІV, законодавство про свободу пересування та вільний вибір місця проживання складається з Конституції України, цього Закону, інших законів та міжнародних договорів України.
Відповідно до абзаців 7, 8 статті 12 Закону 1382-ІV свободу пересування відповідно до закону може бути обмежено у прикордонній смузі; на територіях військових об'єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності; на тимчасово окупованих територіях.
Таким чином, з аналізу наведених норм вбачається, що кожен, хто на законних підставах перебуває на території України, має право на вільне пересування по території України. У виняткових випадках це право може бути обмежено на підставах, що визначені законами.
Закон 1382-IV встановлює випадки обмеження свободи пересування, а саме: пересування відповідно до цього закону може бути обмежено на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності та на тимчасово окупованих територіях.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2020 року 93-р "Про заходи щодо запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема, установлено режим підвищеної готовності єдиної державної системи цивільного захисту для запобігання виникненню надзвичайної ситуації державного рівня внаслідок можливого поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Затверджено Національний план протиепідемічних заходів щодо запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020 рік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р., установлено з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. на всій території України карантин, та введено ряд обмежувальних заходів.
Указом Президента України від 13 березня 2020 року 87/2020 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV -2" (додається, підпункт 3 пункту 1 - для службового користування).
Преамбулою вказаного рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року занотовано: розглянувши інформацію про епідемічну ситуацію у зв'язку з поширенням територією України та країн світу гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), Рада національної безпеки і оборони України відзначає, що за висновками Всесвітньої організації охорони здоров'я розповсюдження COVID-19 у країнах світу набуло статусу пандемії, епідемічна ситуація в Україні набула надзвичайно загрозливого характеру, та з метою запобігання негативному розвитку епідемічної ситуації та забезпечення додержання статті 49 Конституції України Радою національної безпеки і оборони України, також було введено ряд обмежувальних заходів, в тому числі, щодо переміщення осіб через державний кордон України.
Постановою Кабінету Міністрів України 338-р від 25 березня 2020 року, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24 квітня 2020 року.
При цьому, особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях визначає Закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" (далі - Закон 2268-VIII) від 18.01.2018 року, який набрав чинності 24.02.2018 року.
Тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль, а саме: сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей (п. 1 ч. 1 статті 1 Закону 2268-VIII).
Частиною другою статті 1 Закону 2268-VIII межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.
За змістом ч.ч. 1-3 статті 9 Закону 2268-VIII стратегічне керівництво силами та засобами Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України.
Керівництво силами та засобами Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації безпосередньо у Донецькій та Луганській областях, здійснює Командувач об'єднаних сил, який призначається Президентом України за поданням начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України.
Командувач об'єднаних сил реалізує свої повноваження через Об'єднаний оперативний штаб Збройних Сил України. Повноваження Командувача об'єднаних сил визначаються положенням про Об'єднаний оперативний штаб Збройних Сил України, яке розробляється Генеральним штабом Збройних Сил України та затверджується Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Міністра оборони України.
Частиною 5 статті 9 Закону 2268-VIII передбачено, що військовослужбовці, працівники правоохоронних органів та інші особи, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на час проведення таких заходів підпорядковуються Командувачу об'єднаних сил, рішення якого є обов'язковими до виконання.
В'їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій згідно з ч.ч. 1, 3 статті 12 Закону 2268-VIII здійснюються через контрольні пункти в'їзду-виїзду.
Командувач об'єднаних сил у разі реальної загрози життю та здоров'ю осіб, які перетинають лінію розмежування, має право обмежити в'їзд цих осіб на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей на період існування цієї загрози.
Порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 815 затверджено Порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій (далі Порядок № 815).
Пунктом 1 Порядку 815 визначено, що цей Порядок визначає процедуру в'їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) та з таких територій.
Абзацом 1 пункту 3 Порядку № 815 встановлено: в'їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку.
Пунктом 4 Порядку № 815 визначено, що кількість контрольних пунктів, їх місцезнаходження та межі, дорожні коридори визначаються рішенням Командувача об'єднаних сил за пропозиціями Донецької та Луганської облдержадміністрацій, обласних військово-цивільних або військових адміністрацій (у разі їх утворення) та оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Міноборони, Адміністрації Держприкордонслужби, ДФС.
Відповідальним за облаштування, утримання та обслуговування контрольного пункту в'їзду/виїзду, а також прилеглої до них території згідно п. 5 Порядку № 815 є Донецька та Луганська облдержадміністрації, обласні військово-цивільні адміністрації або військові адміністрації (у разі їх утворення). Облаштування контрольного пункту в'їзду/виїзду та прилеглої до них території, в тому числі кімнатами для батьків з дітьми, туалетами, доступними для людей, які користуються колісними кріслами, та іншими елементами доступності, здійснюється відповідно до вимог законодавства та державних будівельних норм, стандартів і правил.
Наказом Командувача об'єднаних сил від 06.10.2019 № 942 "Про визначення контрольних пунктів в'їзду/виїзду" затверджено перелік контрольних пунктів в'їзду/виїзду для перетинання лінії розмежування в межах Донецької та Луганської областей згідно переліку, що додається.
До вказаного переліку, в тому числі, входить контрольний пункт в'їзду/виїзду Станиця Луганська, розташований у смт. Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області, на ділянці автомобільної дороги загального користування С131624, км 3+200 (КПП Красна Талівка Луганськ). Дорожній коридор Станиця Луганська Щастя Новоайдар.
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку № 815, контрольні пункти функціонують без вихідних, цілодобово. Пропуск осіб, транспортних засобів та товарів через такі пункти здійснюється відповідно до режиму їх функціонування, встановленого Командувачем об'єднаних сил.
Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.
Рух автомобільного транспорту в межах контрольованої території від контрольних пунктів до лінії розмежування та у зворотному напрямку здійснюється лише дорожніми коридорами (автомобільними).
За рішенням Командувача об'єднаних сил у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях у випадках, передбачених законодавством, можуть встановлюватися додаткові обмеження та/або заборони переміщення осіб, не залучених до проведення таких заходів, транспортних засобів та товарів (абзаци 6, 7 пункту 3 Порядку № 815).
Виконання законних вимог уповноважених службових осіб військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, яких залучено до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях та які здійснюють контроль в'їзду/виїзду, є обов'язковим для всіх осіб, які в'їжджають на тимчасово окуповані території та виїжджають з таких територій.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях діяв особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території.
Перетин меж тимчасово окупованої території особами, що не залучені до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснюється виключно через визначені контрольні пункти в'їзду-виїзду.
При цьому, безпосереднє керівництво вказаними контрольними пунктами, здійснює Командувач об'єднаних сил, який встановлює відповідний режим їх функціонування.
За рішенням Командувача об'єднаних сил у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях у випадках, передбачених законодавством, можуть встановлюватися додаткові обмеження щодо переміщення осіб, через пропускні контрольні пункти, в тому числі, щодо заборони їх переміщення.
Отже, встановлення режиму перетину меж окупованої території є дискреційними повноваженнями Командувача об'єднаних сил, рішення якого є обов'язковими як для осіб, які здійснюють контроль в'їзду/виїзду, так і для всіх осіб, які в'їжджають на тимчасово окуповані території та виїжджають з таких територій.
У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Так, поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
В розрізі встановлених обставин справи, зокрема, з метою ефективної протидії та недопущення занесення на підконтрольну територію України короновірусної інфекції, суд вважає, що спірним наказом правомірно встановлено додаткові обмеження щодо переміщення осіб, через пропускні контрольні пункти. Разом з тим, в наказі передбачено можливість вирішення питання перетину лінії розмежування в окремому порядку для осіб, які мають обставини соціального (гуманітарного) характеру, при наявності підтверджуючих документів.
Відтак, суд приходить до висновку про недоведеність позивачкою порушення її прав та законних інтересів у зв'язку із прийняттям оскаржуваного наказу.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року у справі №826/5982/18.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд не встановив факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.
Судові витрати
Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 06 травня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- Генеральний штаб Збройних Сил України (місцезнаходження: просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 22991050).
- Міністерство оборони України (місцезнаходження: просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03049, код ЄДРПОУ 00034022).
Головуючий суддя Юзьків М.І.