06 травня 2025 року Справа № 480/3136/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3136/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення державної виконавчої служби у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування постанови,-
Позивач, Військова частина НОМЕР_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення державної виконавчої служби у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі по тексту - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції СТОРЧАК Анжели Сергіївни від 01.04.2025 про відкриття виконавчого провадження № 77669127.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 01.04.2025 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77669127 з примусового виконання постанови №77273977 виданої 21.02.2025 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки вона прийнята всупереч ст. 24, абз. 25 п. 10-2 розд. XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про виконавче провадження», посилаючись на те, що ВЧ НОМЕР_1 , починаючи з 24.02.2022, у повному складі виконує завдання з оборони України, а з 03.10.2024 передислокована до району виконання завдань в зоні відповідальності Оперативно-тактичного угрупування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Харківська область). З інформації, розміщеної на сайті Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в мережі Інтернет за адресою: https://www.sumyjust.gov.ua/sumska-oblast-3/, вбачається, що юрисдикція відповідача розповсюджується на територію Сумської області, що також зазначено в наказі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 246/7 від 05.04.2023. Зазначені обставини свідчать про те, що відповідач не вправі здійснювати примусове виконання рішень відносно позивача, місцезнаходженням якого є Харківська область.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду було відкрито провадження по даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами розгляду термінових адміністративних справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того даною ухвалою залучено до участі у справі № 480/3136/25 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції в якості співвідповідача та витребувано у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 77669127. Також даною ухвалою було витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірену копію рішення Генерального штабу Збройних сил України за погодженням з Міністерством оборони України щодо передислокції Військової частини НОМЕР_1 .
На виконання вимог суду представником відповідача через систему "Електронний суд" було надано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №77669127 відповідає критеріям правомірності, оскільки відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії то по виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу (а.с. 30-32). Також суду надано витребувані докази (а.с. 35-39).
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про місце, час та дату розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 26-29).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 77669127 щодо примусового виконання постанови № 77273977, виданої 21.02.2025 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо стягнення з боржника на користь Держави виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. (а.с. 35, 39).
У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено адресу боржника ВЧ НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .
Як зазначає відповідач боржник не перебуває у місці постійної дислокації та передислокована в Харківську область, про що надано суду до матеріалів справи відповідну довідку ВЧ НОМЕР_1 від 26.10.2024 № 1963 (а.с. 7).
Вважаючи, що відповідач не вправі здійснювати примусове виконання рішень відносно ВЧА1376, місцезнаходженням якого є Харківська область, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.
За змістом частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон №1404) у виконавчому документі обов'язково зазначається адреса місцезнаходження (для юридичних осіб).
На підставі частини першої статті 28 Закону №1404 постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Виходячи із системного тлумачення частини першої статті 4, частини першої статті 28 Закону № 1404, у виконавчому документі має бути зазначено адресу місцезнаходження боржника, які знаходяться у межах виконавчого округу виконавця.
Саме за зазначеною у виконавчому документі адресою виконавець в силу положень частини першої статті 28 Закону № 1404 зобов'язаний надіслати, зокрема, постанову про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, положення статті 28 Закону №1404 встановлюють імперативний обов'язок виконавця надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження саме за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що обумовлює відсутність меж розсуду у виконавця при визначенні адреси боржника.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 460/3537/20 зазначив, що аналіз положень Закону №1404 свідчить про те, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 804/6996/17, від 30.04.2020 у справі № 580/3311/19.
Чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 25.01.2019 у справі № 511/1342/17.
Перевірка ж майнового стану боржника, розшук боржника та/ або його майна здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні (частини друга, четверта статті13, частина сьома статті26, стаття36, частина восьма статті48 Закону № 1404).
Аналогічна позиція викладена в поставі Верховного Суду України від 09.12.2020 у справі № 460/3537/20.
Таким чином, виконавець приймає до виконання виконавчі документи, у яких зазначено місце проживання/перебування боржника або місцезнаходження майна боржника, які знаходяться в межах його виконавчого округу.
Такий висновок про необхідність направлення постанов про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною саме у виконавчому документі, узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 19 серпня 2020 року у справі № 520/9978/18 (пункти 52-53), від 8 квітня 2020 року у справі № 804/6996/17 (пункт 39).
Частиною четвертою статті 4 Закону № 1404 установлено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа у виконавця відсутній обов'язок, а отже і будь-який механізм, спрямований на перевірку законності виконавчого документа та правильності визначення в ньому адреси місцезнаходження боржника.
Законодавчо визначено два види дислокації для військових частин: постійну та тимчасову, які не є тотожними за своєю суттю.
Відповідно до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом ЦУ СБУ №383 від 23.12.2020, за реєстр. в Міністерстві юстиції України 14 січня 2021 р. за № 52/35674, зазначено, що дислокація - місце розташування (базування) із зазначенням географічних назв адміністративно-територіальних географічних об'єктів або географічних координат.
Дислокація військ (в особливий період, на воєнний час) - розміщення у населених пунктах (аеродромах, військово-морських базах, пунктах базування, військових містечках, таборах тощо) органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових кораблів, військових навчальних закладів, установ та інших військових формувань, які не входять до складу діючих військ (сил).
Даним наказом визначено, що пункти постійної дислокації - визначені відповідними наказами (директивами) військові містечка (фонди), призначені для забезпечення життєдіяльності військової частини (органу військового управління, з'єднання, військового корабля, військового навчального закладу, установи Збройних Сил України) в мирний час. Під фондами тут і далі розуміють казармений фонд, житловий фонд, об'єкти соціально-культурного призначення, комунальні споруди та інженерні мережі, розташовані в межах військового містечка.
Таким чином передислокація це зміна розташування збройних сил або їх повернення із зони бойових дій до місця їх попередньої постійної дислокації (тобто там, де вони були розміщені до розгортання військ).
Зазначеним наказом також передбачено, що відомості, що становлять державну таємницю, крім іншого, становлять відомості про функціонування, характеристики, географічні координати (дислокацію) пункту управління (стаціонарного, рухомого, повітряного), об'єкта оперативного управління (діючого, запасного), пункту передислокації.
Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що органи військового управління, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації Збройних Сил України дислокуються на території держави або тимчасово за її межами відповідно до завдань оборони, стратегічного плану застосування і завдань Збройних Сил України з урахуванням військово-адміністративного поділу території України та соціально-економічних умов районів дислокації.
План дислокації Збройних Сил України розробляється Генеральним штабом Збройних Сил України, узгоджується Міністерством оборони України з Кабінетом Міністрів України і затверджується Президентом України.
Передислокація військових частин, а також військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України до рівня з'єднання здійснюється за рішенням Міністерства оборони України за погодженням з Кабінетом Міністрів України, а з'єднань - за рішенням Президента України.
Під час дії воєнного стану передислокація військових частин, а також військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України до рівня з'єднання здійснюється за рішенням Генерального штабу Збройних Сил України за погодженням з Міністерством оборони України.
Зазначене свідчить, що на час відкриття виконавчого провадження у виконавця відсутні повноваження з'ясовувати місце передислокації та виконання ВЧ НОМЕР_1 бойових наказів чи під час передислокації у підпорядкування іншим органам під час воєнного стану в Україні для виконання завдань з оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.
На момент прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження № 77669127 на підставі постанови № 77273977, виданої 21.02.2025 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо стягнення з боржника на користь Держави виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн., в якій вказано адресу місця заходження боржника: АДРЕСА_1 , що знаходиться в межах відповідного виконавчого округу, у відповідача були всі визначені законом підстави для його відкриття.
Також на момент прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження № 77273977 на підставі виконавчого листа, виданого Сумським окружним адміністративним судом 20.01.2025 року по справі № 480/1994/23, в якому вказано адресу місця заходження боржника: АДРЕСА_1 , що знаходиться в межах відповідного виконавчого округу, у відповідача були всі визначені законом підстави для його відкриття.
Суд зазначає, що оскільки місцем постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 є АДРЕСА_1 , а тому відповідач зобов'язаний був відкрити виконавче провадження.
Як наслідок, підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2025 відсутні.
Також слід зазначити, що матеріалами справи не підтверджується, що в установленому порядку було змінено місце постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 .
У даному випадку місцем постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 є АДРЕСА_1 .
При цьому посилання позивача на те, що відповідач на момент винесення оскаржуваної постанови був обізнаний з тим, що керівництво ВЧ НОМЕР_1 не знаходяться у Сумській області, не спростовує факт того, що місцезнаходження ВЧ НОМЕР_1 є місце постійної дислокації АДРЕСА_1 .
Так, як зазначено у рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.202.34 по справі № 480/1994/23 адреса місцезнаходження ВЧ НОМЕР_2 є АДРЕСА_1 , про що зазначено у резолютивній частині судового рішення.
Також дана адреса була зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2025 року № 77273977, на підставі якої було прийнято оскаржувану постанову (а.с. 39).
Аналогічна адреса м. Конотоп Сумської області зазначена і у спірній постанові від 01.04.2025 про відкриття виконавчого провадження, на яку було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження, отримано боржником.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У зв'язку з тим, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, витрати понесені ним під час розгляду справи не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 с. до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення державної виконавчої служби у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції СТОРЧАК Анжели Сергіївни від 01.04.2025 про відкриття виконавчого провадження № 77669127 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек