про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
06 травня 2025 р. № 400/3768/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., перевіривши матеріали позовної заяви
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачавійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
16 квітня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення військовослужбовця за період з 15.07.2022 по 31.08.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 15.07.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 року за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 31.08.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 15.07.2022 по 31.08.2023 із застосуванням положень абз. 4 та абз. 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078);
зобов'язання відповідача провести перерахунок, нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 15.07.2022 по 31.08.2023 із застосуванням положень абз. 4 та абз. 6 п. 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за період з 29.08.2022 по 29.08. 2022 в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень щомісячно відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168);
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду за період з 29.08.2022 по 29.08.2022 в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень щомісячно відповідно до п. 1 Постанови № 168;
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за період з 29.08.2022 по 05.12.2022 у зв'язку із перебуванням на лікуванні та у відпустках за станом здоров'я відповідно до п. 1 Постанови № 168;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду за період з 29.08.2022 по 05.12.2022 у зв'язку із перебуванням на лікуванні та у відпустках за станом здоров'я відповідно до п. 1 Постанови № 168.
18.04.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачці десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду у справі № 400/3768/25 в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 31.08.2023.
23.04.2025 через канцелярію суду надійшла заява представника позивача про поновлення строків, яку він обґрунтував тим, що:
29.08.2022 позивач отримав поранення під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України;
після отриманого поранення він тривалий час проходив лікування;
позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни;
він тривалий час самостійно намагався отримати всі належні від відповідача виплати.
З цього приводу суд зазначає наступне.
У пункті 57 мотивувальної частини постанови від 29.11.2024 у справі № 120/359/24 Верховний Суд сформував наступний правовий висновок щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна:
«Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.»
Таким чином, для сам факт проходження позивачем військової служби у період дії в Україні воєнного стану не є самостійною обставиною, що унеможливлює подання позову до адміністративного суду в строки, встановлені КАС України.
При встановлені того, чи є поважною причиною пропуску процесуальних строків військовослужбовцем, суд повинен з'ясувати особливості його правового статусу та характер його служби, а саме: наявність (відсутність) обмежень доступу до правової допомоги, особливості виконання обов'язків служби (службових обов'язків), фактор часу, повагу до особливого статусу військовослужбовців та обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя.
Так, у мотивувальній частині ухвали від 18.04.2025 у справі № 400/3768/25 Миколаївський окружний адміністративний суд зазначив, що про розмір нарахованого і виплаченого грошового забезпечення позивач дізнався у день виключення його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , а саме: 31.08.2023, зокрема, зі змісту виданого йому на руки грошового атестата, який він засвідчив особистим підписом.
Відповідно до військового квитка позивача з військової служби його звільнено 15.08.2024.
З цим позовом позивач звернувся до суду 16.04.2025, тобто більш чим через 1 рік 7 місяців з дня, коли він дізнався (повинен був дізнатися) про порушення свого відповідного права, та більш чим через 8 місяців з дня звільнення з військової служби.
Згідно з поданими позивачем документами у період з 31.08.2023 по 16.04.2025 він перебував на стаціонарному лікуванні лише з 01.03.2025 по 07.03.2025, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Комунального некомерційного підприємства «Врадіївська центральна районна лікарня Врадіївської селищної ради» від 07.03.2025 № 878/132.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 12.09.2022 № 155 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (форма 5) позивач одержав 29.08.2022 осколкове поранення.
У довідці військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 01.03.2023 № 1004 зазначено, що отримане позивачем поранення є легким.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААГ № 522639 позивачу доступний господарчий труд без тривалого перебування на ногах.
За таких обставин, враховуючи тривалий строк пропущення звернення до суду з цим позовом, періоди стаціонарного лікування позивача, ступінь тяжкості поранення та допустимі йому умови праці, суд прийшов до висновку про необґрунтованість твердження позивача про те, що його інвалідність та перебування його на стаціонарному лікуванні у період з 01.03.2025 по 07.03.2025 є поважними причинами, які унеможливлювали його вчасно звернутися до суду після його звільнення з військової служби з 15.08.2024.
Також суд відхилив аргумент позивача про те, що поважною причиною пропуску звернення до суду є той факт, що він самостійно намагався отримати всі належні від відповідача виплати.
Згідно з наявними у справі матеріалами позивач після виключення його зі списків особового складу відповідача 31.08.2023 уперше звернувся до нього щодо виплати йому додаткової винагороди за період лікування після поранення з 01.10.2022 по 30.10.2022 лише 18.09.2024, що підтверджується листом відповідача від 10.10.2024 № 3013.
Будь-яких доказів свого звернення до відповідача після 10.10.2024 до подання цього позову (за період тривалістю понад 6 місяців) позивач суду не надав.
Крім цього, він не був позбавлений права під час проходження військової служби у відповідача на звернення до відповідача про надання йому роз'яснень щодо складових виплаченого йому грошового забезпечення та проведення утримань податку та інших обов'язкових платежів.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.12.2024 у справі № 400/5432/24.
За таких обставин, наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави не визнаються судом поважними, і ця заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позовна заява у відповідній частині підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 293, 295, 297 КАС України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 від 23.04.2025 про поновлення строків звернення до Миколаївського окружного адміністративного суду.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 повернути в частині позовних вимог, а саме щодо:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення військовослужбовця за період з 19.07.2022 по 31.08.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 року за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 31.08.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2023 року за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 31.08.2023 із застосуванням положень абз. 4 та абз. 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
зобов'язання відповідача провести перерахунок, нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 31.08.2023 із застосуванням положень абз. 4 та абз. 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за період з 29.08.2022 по 29.08. 2022 в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень щомісячно відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду за період з 29.08.2022 по 29.08.2022 в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень щомісячно відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за період з 29.08.2022 по 05.12.2022 у зв'язку із перебуванням на лікуванні та у відпустках за станом здоров'я відповідно до п. 1 Постанови № 168;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду за період з 29.08.2022 по 05.12.2022 у зв'язку із перебуванням на лікуванні та у відпустках за станом здоров'я відповідно до п. 1 Постанови № 168.
3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
5. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.Г.Ярощук