05 травня 2025 р. № 400/1175/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаДержавної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України, вул. Юрія Іллєнка, 81,м. Київ,04050,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якій позивачка просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050; код ЄДРПОУ: 41847154) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ,РНОКПГІ: НОМЕР_1 , додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24.02.2022 по 17.10.2022;
зобов'язати Державну установу «Центр пробації» (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050; код ЄДРПОУ: 41847154) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24.02.2022 по 17.10.2022.
Ухвалою суду від 17.02.2025 відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Для вирішення цього клопотання суд ухвалою від 09.04.2025 витребував від Державної установи «Центр пробації»:
1) інформацію щодо дати ознайомлення ОСОБА_1 з відомостями про нараховані їй суми при звільненні зі служби в Державній установі «Центр пробації»
2) копії наказів про зарахування та звільнення зі служби у Державній установі «Центр пробації».
Вимоги ухвали відповідачем виконані, інформація і докази надійшли до суду 18.04.2025.
З наданого відповідачем листа від 27.09.2022 і доданого до нього розрахункового листа за вересень 2022 року, наказу № 417/к від 21.09.2022 суд встановив, що при звільненні позивачки у вересні 2022 року вона повинна була знати про ненарахування і невиплату їй додаткової винагороди, яка є об'єктом позову.
Ухвалою від 22.04.2025 суд залишив позовну заяву без руху, запропонувати позивачу у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 17 жовтня 2022 року із зазначенням підстав для поновлення цього строку.
27.04.2025 до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, мотивована посиланням на воєнний стан в Україні, погіршення стану здоров'я позивачки з огляду на специфіку проходження нею служби.
Надаючи правову оцінку даному клопотанню позивача, суд враховує наступне.
Усталена практика Верховного Суду свідчить, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, що були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка звернулася з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як вірно зазначила позивачка у заяві про поновлення строку звернення до суду, Верховним Судом у постанові від 26.04.2023 у справі №м 160/4345/22 висловлена позиція, за якою введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Проте, позивач не навела жодної обставини, яку суд міг би розцінити як таку, що мала безпосередній вплив на можливість вчасно звернутись до суду.
Також, суд не приймає як поважні причини пропуску строку посилання на погіршення стану здоров'я позивачки, оскільки з наданих медичних документів лише вбачається, що позивач зверталась за медичною допомогою консультаційного характеру. Водночас, доказів, що цей стан здоров'я позбавив позивачку отримати правничу допомогу і звернутись до суду у передбачений законом строк заява не містить.
Також суд вважає помилковим твердження позивача про відсутність з її боку пасивної поведінки. В обґрунтування цієї тези позивач зазначила, що вона звернулась до суду в тримісячний строк з дати отримання від відповідача листа від 04.12.2024 стосовно відмови у виплаті їй додаткової винагороди.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи суд встановив, що при звільненні у вересні 2022 року позивач повинна була знати про не нарахування і невиплату їй додаткової винагороди, яка є об'єктом позову.
На думку суду, звернення позивачки до відповідача з заявою про виплату додаткової винагороди через два роки після звільнення свідчить про байдужість до реалізації свого права на захист.
Отже, суд, оцінюючи доводи позивачки, які містяться в заяві про поновлення строку звернення до суду висновує, що звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежало виключно від самої позивачки.
У пункті 41 рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Суд визнав що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні проміжки часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що у процесі прийняття рішень про поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Суд виходить з таких міркувань: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, унаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
З огляду на зазначене, позивач звернулася до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 17.10.2022 із значним пропуском установленого процесуальним законом строку. При цьому, звернення до суду з позовом напряму залежало від волевиявлення позивача, а тому наведені ним обставини не можна визнати поважними причинами пропуску цього строку, що унеможливлює його поновлення.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи, що обставини, наведені позивачем, судом визнано неповажними причинами для поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог за період з 19.07.2022 по 17.10.2022.
Водночас, відповідачем заявлено клопотання про залишення без розгляду позову в цілому.
Вирішуючи це клопотання суд зазначає, що у силу ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин») у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Так, у рішенні від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду виклав наступну правову позицію:
«Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).»
Судовою палатою Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 наголошено, що період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У зв'язку з цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. В справі №460/21394/23 це відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Отже, в цій справі строк звернення позивача до суду з вимогами за період з 24 лютого 2022 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про не обґрунтованість доводів відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в частині вимог за період з 24.02.2022 по 19.07.2022, а тому клопотання про залишення позову без розгляду в цій частині не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 123, 242, 243, 248 КАС України, суд,
1.Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з вимогами за період з 19.07.2022 по 17.10.2022, викладені в заяві ОСОБА_1 від 27.04.2025.
2.Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку звернення до суду з вимогами за період з 19.07.2022 по 17.10.2022.
3.Клопотання Державної установи «Центр пробації» про залишення позову без розгляду задовольнити частково.
4.Залишити без розгляду наступні позовні вимоги:
визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050; код ЄДРПОУ: 41847154) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ,РНОКПГІ: НОМЕР_1 , додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 19.07.2022 по 17.10.2022;
зобов'язати Державну установу «Центр пробації» (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050; код ЄДРПОУ: 41847154) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 19.07.2022 по 17.10.2022.
5. В іншій частині заяви Державної установи «Центр пробації» про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Л.Л. Дерев'янко