про залишення позовної заяви без руху
05 травня 2025 р. № 400/4227/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Величко А.В., ознайомившись з позовною заявою
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ,
провизнання протиправною та скасування постанови, оформлену довідкою від 03.03.2025 року; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови, оформлену довідкою від 03.03.2025 року; зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Так, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір".
У відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028,00 гривень.
Таким чином, за подачу даної позовної заяви необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому послався на скрутне матеріальне становище.
Стосовно клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, то питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
При цьому визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Вирішуючи такі заяви, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору. Повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).
Наведені в обґрунтування заявленого клопотання позивачем доводи не можуть слугувати достатньою підставою для задоволення клопотання, оскільки заявником не надано довідку про річний дохід заявника, що унеможливлює встановлення розміру річного доходу за 2024 рік.
Отже, заявником не надано доказів відсутності можливості сплатити судовий збір, а тому на даному етапі розгляду матеріалів позовної заяви, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Так відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 9901/77/20 (провадження № 11-131заі20), для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI необхідно надати довідку органу Державної податкової служби України про розмір її доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Тому, у разі посилання позивача на неможливість сплати судового збору з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» (скрутне майнове становище), позивачу слід надати суду належні та допустимі докази на обґрунтування скрутного майнового стану, як підставу звільнення його від сплати судового збору або сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за заявлену вимогу.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
- доказів на обґрунтування скрутного майнового стану, як підставу звільнення його від сплати судового збору або доказів сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
У відповідності до приписів статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаного недоліку позовна заява буде повернута позивачеві.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду докази на обґрунтування скрутного майнового стану, як підставу звільнення його від сплати судового збору або докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
3. У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
4. Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Величко