01 травня 2025 р. № 400/3758/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених статтями 268-273 Кодексу адміністративного судочинства, у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54006,
треті особиОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ,
провизнання протиправними та скасування постанов від 13.01.2025, від 06.03.2025,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов від 13.01.2025, від 06.03.2025 про накладення штрафів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем протиправно винесено постанови про накладення штрафу на позивача за невиконання рішення суду про встановлення побачення з дитиною у розмірі 1700,00 та 3400,00 гривень. Позивач вважає, що не перешкоджав побаченню дітей з матір'ю, на час, визначений для проведення зустрічі ОСОБА_2 з дітьми, перебував за кордоном, відомості про місце його перебування їй були відомі. Отже, оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню. Ухвалою від 21.04.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, передбаченими для розгляду окремих категорій термінових справ.
Відповідач надіслав до суду відзив, заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що 13.01.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у ВП №76681758 на боржника ОСОБА_1 за невиконання рішення суду у розмірі 1700,00 грн.
24.01.2025 від боржника надійшла добровільно сплачена сума коштів необхідна для погашення штрафу. У лютому 2025 року від боржника надійшло письмове пояснення, що він разом із дітьми перебуває за кордоном. Також повідомлено, що від виконання рішення суду не ухиляється, а пропонує проводити зустріч ОСОБА_2 з дітьми за місцем їхнього проживання з батьком за кордоном, а саме: АДРЕСА_2 . Також боржник зазначає, що ОСОБА_2 адреса відома, вона підтверджена документами та вказана у судовій справі, але за весь час остання не здійснювала спроб побачитися з дітьми. В поясненні боржника не зазначено жодної поважної причини перебування останнього разом з дітьми за кордоном та жодної поважної причини невиконання ним рішення суду. 06.03.2025 винесено постанову про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3400,00 грн та попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.
Позивач надіслав відповідь на відзив, підтримує позовні вимоги та зазначає, що його перебування з дітьми за кордоном під час воєнного стану та обстрілів міста Миколаєва є важливим кроком для збереження фізичної та емоційної безпеки дітей.
Від третьої особи пояснень до суду не надходило, свою позицію не висловила.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 287 КАС України, та з врахуванням введеного на території України воєнного стану згідно з Указом Президента України №54/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, в письмовому провадженні, на підставі матеріалів справи.
Заперечень від сторін щодо розгляду справи в порядку письмового провадження до суду не надходило.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
03.12.2024 відкрито виконавче провадження №76681758 з примусового виконання постанови № 22-ц/812/592/24, виданої 09 квітня 2024 року Миколаївським апеляційним судом про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Миколаївської міської ради про визначення місця проживання дітей з матір'ю, відібрання дітей та передачу їх матері шляхом визначення часу спілкування малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем їхнього проживання з батьком кожної другої суботи місяця з 11:00 год. до 17:00 год. з моменту постановляння даної ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили.
13.01.2025 старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 у розмірі 1700,00 грн.
14.02.2025 складено акт державного виконавця, відповідно до якого стягувач ОСОБА_2 на виконання рішення суду була присутня за адресою: АДРЕСА_3 згідно з графіком, встановленого судом, але боржника та дітей за вказаною адресою не було; боржник з дітьми з 15.01.2025 перебуває за кордоном.
06.03.2025 старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 у розмірі 3400,00 грн.
Не погодившись із постановами про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Частиною 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Відповідно до статті 641 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
Згідно з матеріалами справи, відповідно до акту державного виконавця від 09.01.2025 на виконання рішення суду державним виконавцем проводилась перевірка місця проживання дітей позивача та під час телефонної розмови встановлено, що він перебуває за кордоном. Відповідно до акту державного виконавця від 14.02.2025 в ході виконання виконавчого провадження та перевірки виконання рішення боржником встановлено, що 08.02.2025 стягувач ОСОБА_2 на виконання рішення суду була присутня за адресою: АДРЕСА_3 згідно з графіком побачень з дітьми, встановленого судом, але боржника та дітей за вказаною адресою не було, боржник з дітьми з 15.01.2025 перебуває за кордоном.
Отже, відповідач рішення суду про встановлення побачення з дитиною не виконував, за місцем його проживання у призначений час відповідно до графіку побачень не перебував. Тому, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем були винесені постанови про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду.
Доказів того, що виконавцем був порушений процесуальний порядок винесення оскаржуваних постанов, позивачем не надано, а судом не встановлено.
Суд звертаєувагу позивача, що предметом спору є встановлення законності ухвалених постанов щодо боржника про накладення штрафів за невиконання рішення суду.
Встановлення місця побачень матері з дітьми заявника (за місцем його реєстрації в Україні чи за місцем знаходження його під час перебування за кордоном) не може бути предметом даного спору, оскільки такі спори вирішуються судом загальної юрисдикції.
Тому суд при вирішенні даного спору позбавлений можливості надавати оцінку діям заявника щодо перебування його з дітьми за кордоном під час воєнного стану.
Отже, державний виконавець виніс оскаржувані постанови в межах чинного законодавства та в межах своїх повноважень.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 9, 22, 139, 157, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54006, код ЄДРПОУ 34993162) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 01.05.2025.
Суддя Н.О. Бульба